ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" вересня 2020 р. справа № 300/577/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.,
секретар судового засідання Бунич Т.В.,
за участю представника позивача Томина С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання незаконною та скасування постанови,
11.03.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Стасюка І.І. про визнання незаконною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправно у виконавчому провадженні №55410849 винесено постанову від 11.02.2020 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн., яка є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року відмовлено у відкритті провадження в даній адміністративній справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 року вищезазначену ухвалу скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року замінено первісного відповідача належним відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що відповідачем на його думку незаконно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1 700 грн. на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду про зобов'язання провести перебудову житлового будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що головний державний виконавець безпідставно не прийняв до уваги пояснення позивача щодо поважності причин невиконання судового рішення, а тому постанову від 11.02.2020 року ВП №55410849 слід скасувати, як незаконну.
Зокрема зазначив, що судове рішення, яке підлягає виконанню, не відповідає вимогам п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення в цивільній справі" від 18.12.2009 щодо чіткості та безумовності, а тому і не зрозуміле для ОСОБА_1 , що і спричинило його невиконання. Так повідомив суду, що про поважність причин невиконання вищезгаданого судового рішення позивач надала пояснення в приміщенні Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в яких вказала, що не має наміру ухилитись від виконання рішення суду, проте їй не відомо, що саме вона повинна вчинити на виконання цього рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку неможливістю явки відповідача.
02.09.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що державним виконавцем було здійснено виїзд в с. Лани, для перевірки виконання судового рішення Галицького районого суду Івано-Франківської області № 341/1885/15-ц, дане рішення не виконано, про що складено відповідний акт. Позивачу відомо про те, що у Галицькому районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито стосовно неї виконавче провадження №55410849, однак рішення суду нею не виконується. Тому головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюком Іваном Івановичем винесено постанову від 11.02.2020 року ВП №55410849 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 700 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, оскільки згідно положень ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що головним державним виконавцем Галицького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюком Іваном Івановичем винесено постанову від 11.02.2020 року ВП №55410849 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 700 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду про зобов'язання ОСОБА_1 провести перебудову житлового будинка, що будується за адресою: АДРЕСА_1 .
За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю винесення вищевказаної постанови з огляду на нижчевказане.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 18 Цивільно процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України ) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 431 ЦПК України).
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання судового рішення, регулюються в першу чергу Законом України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на момент їх виникнення.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 вищевказаного Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 1 та 2 статті 63 Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що рішення суду по справі №341/1885/15 станом на 11.02.2020 залишилось не виконаним.
Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 75 Закону виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Отже правомірність рішення державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу має бути підтверджена не тільки фактом невиконання позивачем рішення суду, але і відсутністю в ОСОБА_1 , як боржника, поважних причин, які б зумовили неможливість виконання цього рішення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач визнає факт невиконання судового рішення, однак їй не зрозуміло яким чином вона має його виконати, оскільки в рішенні немає конкретних вимог для зміни конструкції будинку.
На переконання суду нерозуміння ОСОБА_1 судового рішення не звільняє її від обов'язку виконання цього рішення і не може бути визнано поважною причиною його невиконання.
Зокрема згідно ч. 1 ст.271 Цивільного процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Так судом встановлено, що представник ОСОБА_1 звертався з заявою про роз'яснення судового рішення. Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області в задоволенні заяви відмовлено, однак дана ухвала ні позивачем, ні її представником не оскаржувалась.
Таким чином у відповідача були наявні всі законні підстави для прийняття оскарженого рішення про накладення штрафу.
При цьому суд відхиляє твердження представника позивача про те, що державним виконавцем протиправно не встановлено поважних причин невиконання рішення суду, оскільки повідомлення про такі причини та доведення їх поважності, як слідує з системного аналізу приписів Закону України "Про виконавче провадження" , є обов'язком боржника, а не державного виконавця, який лише перевіряє наявність таких причин та їх поважність.
Також є безпідставними посилання представника позивача на невідповідність судового рішення постанові Пленуму Верховного Суду України, так як державний виконавець позбавлений можливості надання оцінки судовому рішенню, яке він виконує.
Окрім цього з цих підстав суд не приймає до уваги і інші доводи представника позивача , які зводяться до незгоди з судовим рішенням.
За таких обставин, оскільки бездіяльність позивача з виконання судового рішення у даному випадку не відповідає вимогам чинного законодавства України та судом не встановлено будь-яких поважних причин невиконання судового рішення позивачем, оскаржувана постанова від 11.02.2020 року винесена державним виконавцем правомірно.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога є необґрунтованою, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі статті 129-1 Конституції України, статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 139, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Згідно ст. 272 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з 16.09.2020, як дня проголошення судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: Галицький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Коновальця, 13, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.