Справа № 215/4454/20
1-кп/215/674/20
17 вересня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040760000408 від 20.03.2020 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
У судовому засіданні 17.09.2020 прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. При цьому посилався на те, що на даний час існують ризики, передбачені пп.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в зв'язку з чим є підстави вважати, що він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На даний час ще не допитані потерпілий та свідки, а також інші обвинувачені, тому ОСОБА_4 може незаконно на них впливати. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, не працює та не має постійного джерела доходу, в зв'язку з чим є підстави вважати, що він може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення з метою здобуття грошових коштів для існування. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, вказав на те, що нікому не погрожував і не має наміру цього робити взагалі, а також зазначив, що перебуваючи на свободі впродовж шести місяців після вчинення кримінального правопорушення приходив на допити до слідчого, тому відсутні ризики, на які вказує прокурор, в зв'язку з чим просить змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, вважає його необґрунтованим, просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування заперечень посилався на той факт, що обвинувачений не має наміру ухилятись від суду, оскільки під час досудового розслідування з'являвся до слідчого; він має батьків і друзів, що свідчить про наявність соціальних зв'язків, а також відсутні відомості щодо повторного вчинення ним іншого кримінального правопорушення і можливого незаконного впливу на свідків, потерпілого та інших обвинувачених.
Потерпілий ОСОБА_9 та його представник підтримали клопотання прокурора. При цьому потерпілий зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 разом із іншими обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , йому погрожували у телефонній розмові.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_7 , а також потерпілого і його представника, приходить до наступного.
Положеннями ч.3 ст. 331 КПК України визначено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження обвинувального акта.
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 28.07.2020 обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою по 26.09.2020 включно.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Наведені у обвинувальному акті обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Судом також враховується, що на даний час є наявними ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений можуть переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, інших обвинувачених, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тяжкому злочині, за який законом передбачено покарання більш ніж 5 років позбавлення волі, тому він усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Враховуючи, що судовий розгляд ще не розпочався, не допитані потерпілий, свідки та інші обвинувачені, суд вважає, що наявний ризик незаконного впливу на них.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_4 маючи не зняту і непогашену судимість за корисливий злочин, будучи обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, знову вчинив корисливий злочин проти власності, суд вважає, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою особистого збагачення.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік та стан здоров'я, відомості про його особу, який неодружений, не має місця реєстрації, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, внаслідок чого відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Стороною захисту суду не наведено таких достатніх даних, на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість уникнення вказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою, не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 15 листопада 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення ухвали суду.
Суддя