Справа № 191/3414/18
Провадження № 1-кп/191/261/18
16 вересня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040390001347 від 09.08.2018 року, № 12019040390000325 від 25.02.2019 року, № 1201904039000326 від 25.02.2019 року, № 12019040390001276 від 25.08.2019 року, відносно:
ОСОБА_3 , який народився у 1987 році лютому місяці 23 дня в м. Синельникове Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого середню-спеціальну освіту, працюючого: ливарником пластмас ФОП ОСОБА_4 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, українця, громадянина України, раніше судимого :
1) 21.05.2004 року Синельниківським міськрайсудом в Дніпропетровській області за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч.3, 104, 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
2) 08.09.2010 року Синельниківським міськрайсудом в Дніпропетровській області за ст. ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
3) 08.01.2014 року Синельниківським міськрайсудом в Дніпропетровській області за ст. ст. 289 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
4) 12.06.2014 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, На підставі ч.1 ст.71 КК України - остаточно призначено покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 06.04.2016 року звільнений умовно - достроково з Криворізького УВП Дніпропетровської області на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.03.2016 року терміном 3 місяці 19 днів;
5) 13.11.2018 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України, до штрафу 1700 грн., знятий з обліку 14.01.2019 року у зв'язку зі сплатою штрафу.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
28 липня 2018 року приблизно о 7 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в дворі домоволодіння АДРЕСА_1 , побачив за двором домоволодіння ОСОБА_6 та між ними виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_3 , маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , вийшов за двір вказаного домоволодіння.
ОСОБА_3 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи можливості настання наслідків у вигляді спричинення легких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, умисно наніс два послідовні удари правою рукою, стиснутою в кулак, в область правого ока та в область щелепи з правої сторони. Бажаючи уникнути побиття, ОСОБА_6 намагалася втекти, а ОСОБА_3 наніс удар рукою в область потилиці, після нанесення якого ОСОБА_3 зайшов в двір домоволодіння АДРЕСА_1 .
Будучи ображеною діями ОСОБА_3 , ОСОБА_6 намагалася виламати штахет з паркану вказаного вище домоволодіння, на що ОСОБА_3 не бажаючи припинення своїх протиправних дій, вибіг за двір, а ОСОБА_6 через пройм в паркані, бажаючи уникнути спричинення тілесних ушкоджень, забігла на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де її настиг ОСОБА_3 та продовжив наносити удари, маючи на меті умисне спричинення легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 почав наносити почергові удари обома руками, стиснутими в кулак, в область правого плеча, в область лівого плеча, утримуючи руками за плечі. Від удару в голову ОСОБА_6 впала на землю, а ОСОБА_3 почав наносити удари, взутими ногами в область спини та в область ніг.
В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців нижнього і верхнього повік правого ока, синця і припухлості м'яких тканин у проекції середньої третини горизонтальної гілочки нижньої щелепи справа; припухлості м'яких тканин та садна шкіри у потиличній ділянці посередині; садно шкіри на зодньо-боковій поверхні шиї зліва. Синці на зовнішній поверхні правого плеча у верхній та середній третинах; численні синці: на передній поверхні лівого, плеча в середній третині ( в кількості 3), на його задній поверхні в середній третині (в кількості 2), на внутрішній поверхні, середньої третини лівого плеча (в кількості 1), на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу ( в кількості 2), на внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині (в кількості!), на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині ( в кількості 1) та на його внутрішній поверхні в середній третині (в кількості 1); поширений синець в проекції правої лопатки; поширені синці в поперековій ділянці справа і зліва; поширені синці правої і лівої сідниці, Садна шкіри на задній поверхнях обох ліктьових суглобів та не менше як 4 лінійні садна шкіри на передній поверхні правого передпліччя у середній та нижній третині; садно шкіри на передній поверхні лівого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Так, 24.02.2019 року близько 20 годин 45 хвилин ОСОБА_3 , проходячи повз буд. 31 по вул. Свободи в м. Синельникове Дніпропетровської області, побачив біля двору транспортний засіб - мопед марки ЕХ, моделі «50 QT-16», номер рами НОМЕР_1 , об'єм двигуна 49 см3, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , після чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння транспортним засобом.
Знаходячись біля будинку № 31 по вул. Свободи в м. Синельникове Дніпропетровської області, переконавшись в тому, що його протиправні дії залишаться непомітними, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_3 , за допомогою фізичної сили, таємно, умисно, із корисливих мотивів, на свою користь, покотив вказаний колісний транспортний засіб по вулиці Свободи у напрямку вул. Виконкомівська, що у м. Синельникове Дніпропетровської області. Таким чином ОСОБА_3 повторно незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом марки ЕХ, моделі «50 QT-16», номер рами НОМЕР_1 , об'єм двигуна 49 см3, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_7 , матеріальний збиток складає 5800,00 грн.
Так, повторно 25 лютого 2019 року, приблизно в 03-00 годин, ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, прийшов до місця проживання свого знайомого ОСОБА_8 , розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , де шляхом підбору ключа до гвинтового замка, проник в приміщення гаражу, та шляхом таємного викрадення, незаконно заволодів транспортним засобом - скутером «Honda Dio ZX AF28» з двигуном об'ємом 49,9 см3, вартістю 6500 грн.
Після цього, 25 лютого 2019 року, приблизно в 03-00 годині, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, та знаходячись в тому ж гаражі, за адресою: АДРЕСА_1 , в який проник незаконно, шляхом підбору ключа до гвинтового замка, маючи умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, таємно, з корисних спонукань на свою користь повторно викрав : автомобільний гідравлічний домкрат вантажопідйомністю 3 тони, вартість якого складає 281 грн. 40 копійок; електрокосу «Expert Garden 200» потужністю 200 Вт, вартість якої складає 453 грн. 60 копійок.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_3 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 735 грн.
Так, 25.08.2019 року, приблизно о 04 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, слідуючи по вул. Радянська, м. Синельникове, Дніпропетровської області, побачив ОСОБА_9 , яка слідувала в попутному з ним напрямку, у якої на правому плечі знаходилась жіноча сумочка сірого кольору типу клатч, та маючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном визначив останню як особу, відносно якої можливо вчинити злочин тобто відкрито викрасти її майно, а саме вищевказану жіночу сумочку типу клатч.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 25.08.2019 року близько 04.50 год., на перехресті вул. Радянська та вул. Богми, м. Синельникове, пропустив ОСОБА_9 вперед, та із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а саме ОСОБА_3 , силою своїх двох рук, штовхнув потерпілу в праве плече, від чого остання впала на землю, та ривком, зірвав з правого плеча потерпілої ОСОБА_9 , її жіночу сумочку типу клатч, яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє, в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ключ від будинку, пластиковий гребінець сіро-коричневого кольору, резинка для волосся, одна сім-карта мобільного оператора «Водафон», та дві сім-карти «Флай», дві щіточки для вій, один макіяжний олівець, один тампон в обгортці, один фрагмент тканевого шнурка, одна металева шпилька для мобільного телефону, паперові візитки, пуста пачка з-під вологих серветок, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, гаманець рожевого кольору, який для потерпілої матеріальної цінності не представляє, в якому знаходились грошові кошти в сумі 324 грн. купюрами номіналом : 200 грн. - 1 шт., 100 грн. - 1 шт., 20 грн. - 1 шт., 2 грн. - 2 шт., тим самим відкрито, повторно викрав майно потерпілої ОСОБА_9 , заподіявши останній матеріальну шкоду в розмірі 324 грн.
З викраденим майном ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад кримінальних правопорушень, винним у вчиненні якоих визнається обвинувачений, передбачені: ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження; ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у приміщення; ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення; ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, ч.2 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явлених йому обвинуваченнях визнав повністю, та пояснив, що дійсно викладені вище обставини мали місце при обставинах викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що в скоєних злочинах щиро розкаюється, злочини вчиняв у зв'язку з сімейними проблемами, які ускладнилися вживанням алкоголю, на цей час він кинув пити, офіційно працює, ним відшкодовано повністю матеріальна та моральна шкода потерпілим, просить суд призначити йому покарання без позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України, оскільки вже великий термін життя він не вчиняє злочинів, забезпечує родину та виховує дитину.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, на цей час з чоловіком примирилась, сумісно виховують дитину. Просила призначити покарання на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Матеріальна шкода їй відшкодована, претензій до обвинуваченого не має. Просила призначити покарання на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просила призначити покарання згідно діючого законодавства.
Потерпілий ОСОБА_8 надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Показання, які він надав на досудовому слідстві підтримав в повному обсязі, доповнень не має. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розгляд кримінального провадження проводити у спрощеному порядку.
Обвинувачений не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданих ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованих ОСОБА_3 діянь і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.186 КК України, а саме : відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно; ч.2 ст.289 КК України, а саме : незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно; ч.1 ст.125 КК України, а саме : умисне легке тілесне ушкодження; ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у приміщення; ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до проступку та тяжких злочинів, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
ОСОБА_3 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, шкода, завдана потерпілим відшкодована в повному обсязі, шляхом повернення майна.
До пом'якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, відшкодування шкоди, активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставинами, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо подружжя, та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК, тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Ухвалою ВС від 4 серпня 2020 року визначається, що згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Так, ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК визнається винуватим у вчиненні проступку та тяжких злочинів.
Обираючи обвинуваченому міру примусу, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що його обтяжують, дані про особу винного, зокрема відсутність факту вчинення нових злочинів. Зокрема, було враховано що ОСОБА_3 , одразу після виявлення злочину активно сприяв слідству, щиро покаявся, прибував до слідчого, прокурора та в судове засідання, просив вибачення, посилалась на те що подібного більше не повториться, змінив круг спілкування, працевлаштувався, є одруженим, тобто, особою, яка має міцні соціальні зв'язки, на цей час має виключно позитивні характеристики.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125, ч.2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 72 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Разом з цим, урахувавши усі обставини, які за законом мають правове значення, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, що є достатнім для того, щоб обвинувачений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
Зокрема, суд взяв до уваги, що обвинувачений не перебуває на обліку лікаря психіатра, має постійне місце реєстрації та проживання, працевлаштований, характеризується на цей час виключно з позитивної сторони, як особа, що спиртними напоями не зловживає, будь-яких скарг від сусідів на поведінку останнього не надходило, з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя та раніше судимими не спілкується.
Також на протязі більше одного року, даних про те, що ОСОБА_3 вчинив новий злочин, або іншим чином дискредитував себе матеріали провадження не містять. Пост кримінальна поведінка свідчить, що притягнення до кримінальної відповідальності вже привело до позитивних змін в його особистості та створило для ОСОБА_3 готовність до стабільної самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, яку він демонструє вже тривалий час.
Таким чином, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі без реального відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів. Та такий висновок суду з урахуванням обставин наведених кримінальних проваджень відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості при призначенні покарання.
Цивільні позови у даному кримінальному провадженню не були заявлені.
Відповідно до вимог ст.ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, суд під час ухвалення судового рішенням, яким закінчується кримінальне провадження, вирішує долю речових доказів.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне обвинуваченому не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за :
- ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин;
- ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- ч.2 ст.289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази - транспортний засіб - мопед марки ЕХ, моделі «50 QT-16», номер рами НОМЕР_1 , об'єм двигуна 49 см3, колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні згідно розписки у потерпілої ОСОБА_7 - залишити у її володінні.
Речові докази - жіноча сумка (клач) сірого кольору із шкіро замінного матеріалу, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ключ від будинку, пластиковий гребінець сіро-коричневого кольору, резинка для волосся, одна сім-карта мобільного оператора «Водафон», та дві сім-карти «Флай», дві щіточки для вій, один макіяжний олівець, один тампон в обгортці, один фрагмент тканевого шнурка, одна металева шпилька для мобільного телефону, паперові візитки, пуста пачка з-під вологих серветок, які перебувають на зберіганні згідно розписки у потерпілій ОСОБА_9 - залишити в її володінні.
Речові докази - мобільний телефон «LG» в корпусі білого кольору, який перебуває на зберіганні в камері зберігання речових доказів Синельниківського ВП згідно квитанції № 110927 повернути ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 23.01.2014 року Синельниківським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, на користь судового експерта ОСОБА_10 , розрахунковий рахунок : НОМЕР_4 , номер облікової карти платника податків : НОМЕР_5 , витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи №1084/19 від 29.03.2019 року в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1