16 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/7696/20
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства-Фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство-Фірма "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрите провадження у справі №240/1653/20 за правилами загального позовного провадження.
13.03.2020 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог №03-13/01, в якій просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 18.02.2020 UA100530/2020/300003/1 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00109 від 18.02.2020 та визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300019/2 від 21.01.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00051 від 21.01.2020.
Згідно з ухвалою суду від 26.05.2020 роз'єднано позовні вимоги у справі №240/1653/20, виділено в три самостійних провадження.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300019/2 від 21.01.2020 та Картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00051 від 21.01.2020 постановлено розглядати у межах адміністративної справи №240/7696/20.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що позивачем при визначенні митної вартості товару за ВМД №UA100530/2020/002708 правомірно застосовано основний метод та визначено митну вартість за ціною договору, а обґрунтовані сумніви, які могли б стати підставою для винесення оскаржуваних рішень у відповідача відсутні, а тому мають бути визнані протиправними та скасовані.
Не погоджується щодо твердження відповідача стосовно заниження вартості транспортних витрат 1880 доларів США з посиланням на лист Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81, при цьому наголошує, що питання вартості транспортних послуг узгоджується виключно суб'єктами господарювання з урахуванням кон'юнктури ринку, а рахунок-фактура (інвойс) та платіжне доручення про оплату є достатніми доказами понесених транспортних витрат.
Крім того, заперечує, що поданий експортний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-89 від 20.01.2020 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість, оскільки такий ґрунтується на інформації про вартісні характеристики із джерела мережі «Інтернет» https://alibaba.com, який є однією з найбільших у світі торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців, яка дає експерту можливість провести аналіз кон'юнктури ринку та проаналізувати інформацію про вартісні характеристики товарів.
Заперечує, стосовно тверджень відповідача щодо відсутності підстав для використання додатково наданої підприємством копії митної декларації країни відправлення №4021720190000421876 від 21.11.2019, що підтверджує заявлену митну вартість товару з підстав зазначення в ній номера коносаменту, що не відповідає реквізитам коносаменту, поданого до митного оформлення, оскільки в експортній декларації країни відправлення зазначено номер лінійного коносаменту між перевізником та транспортним експедитором, а у ВМД №UA100530/2020/002708 - коносамент, що оформляється між відправником та отримувачем. Крім того, у всіх коносаментах та деклараціях повністю співпадають дані про найменування та вагу товару, компанію перевізника, порти доставки та вивантаження, а тому аналіз декларацій та коносаментів давав змогу ідентифікувати поставку саме цього товару та саме за цими документами.
Пояснюючи, причини видання під час перевірки QR-кода номеру іншої декларації країни відправлення вказав, що при його формуванні стався технічний збій, про що додатково було повідомлено контролюючий орган.
Не погоджується підприємство також із тим, що відповідач при винесенні оскаржуваних рішень керувався інформацією про раніше визнану (визначену) органами доходів та зборів митну вартість товарів по товару №1 - за митною декларацією №UA100070/2019/247253 від 25.10.2019 та по товару №2 - за митною декларацією №UА500020/2019/005139 від 17.05.2019 вважає, що такі не стосується підприємства жодним чином, оскільки в них зазначено товар, який позивачем не ввозився, а тому не можуть стосуватися підприємства та застосовуватися при винесенні оскаржуваних рішень. Втім товари, які вказані у ВМД №UA 100530/2020/002708 ввозяться позивачем систематично на умовах, за ціною та з документами, що підтверджують їх митну вартість.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 прийнято до провадження справу, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2020 та відкладено на 07.07.2020 для підготування представником відповідача відзиву на позов.
02.07.2020 електронною поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву №7.8-10/2639 від 01.07.2020 (а.с.107-117), в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача вважає, що надані позивачем документи, не містили об'єктивних відомостей про митну вартість задекларованого товару, а тому надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог щодо підтвердження митної вартості товарів, відповідно митниця мала право на коригування митної вартості.
У відзиві на позов представник відповідача пояснює, що відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000$. Однак, у рахунку-фактурі (інвойсі) вартість транспортування оцінюваного товару становила 1880 доларів США, а тому встановлені факти викликали у контролюючого органу сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, які є складовою митної вартості товару.
Крім того, поданий декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України висновок експерта № В-89 від 20.01.2020 не міг бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.
Крім того, зауважує, що додатково надана виписка з бухгалтерської документації не містила відміток посадових осіб отримувача (підписів уповноважених осіб та печатки підприємства). При цьому, в додатково наданому прайс-листі від червня 2019 року відсутній весь асортимент продукції, який наданий до митого оформлення.
Разом з тим, представник відповідача вказує, що додатково надана копія митної декларації країни відправлення № 021720190000421876 від 21.11.2019 не могла бути використана як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, оскільки відомості щодо номера коносаменту (СОSU220618250) не відповідали реквізитам коносаменту поданому до митного оформлення (SZAСМ 19110037). Перевірка за допомогою розпізнавання QR-коду, вказала на номер іншої декларації країни відправлення (021720190000418510).
Більш того, додатково надані банківські платіжні документи за попереднє митне оформлення не містили відміток уповноваженого банку про те, що кошти фактично сплачені (перераховані) отримувачу.
У зв'язку із чим, методи 2а і 2б не могли бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Разом з тим, представник відповідача у відзиві на позов звертає увагу на той факт, що при перевірці додатково наданого лінійний коносаменту від 24.11.2019 №008116220618250, встановлено, що відправником та отримувачем є особи реквізити яких відрізняються від зазначених в товаросупровідних документах.
У підготовчому засіданні, призначеному на 07.07.2020, представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, наявних в матеріалах справи документах та наданих усних поясненнях.
Представник відповідача заперечував стосовно задоволення позовних вимог, вказав на відсутність об'єктивних відомостей про митну вартість задекларованого товару, та правомірність дій митного органу, вчинених під час винесення оскаржуваних рішень (корегування митної вартості). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 07.07.2020 закрите підготовче провадження у справі та постановлено подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду № 01-65-В від 22.07.2020 суддя Єфіменко О.В. (у період з 27.07.2020 до 05.08.2020), та №01-75-в від 11.08.2020 (у період з 26.08.2020 до 09.09.2020) суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 06.03.2019 між Приватним підприємством фірмою «Мрія 2000» (далі - ППФ «Мрія 2000») та “TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO LIMITED” (Гонконг) укладено контракт № TYN2019/110 (далі - контракт, а.с. 32-33).
Підпунктом 1.1 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що продавець зобов'язаний відвантажити товар і передати право власності покупцю. У свою чергу, покупець зобов'язаний сплатити і прийняти товар на умовах даного контракту.
Під товаром мається на увазі: обладнання для занять спортом, спортивні речі, а також аксесуари, комплектуючі та приладдя до вказаного обладнання в асортименті, у номенклатурі, кількості, за цінами і в терміни, указані в інвойсі (рахунку постачальника), що є невід'ємною частиною цього Контракту. Інвойс виступає Специфікацією на кожну поставку товару (п.п.1.2 п.1 контракту).
Відповідно до п.п. 2.1 п.2 контракту продавець надає товар для продажу а певних партіях, згідно замовлень Покупця. Ціни встановлюються згідно Incoterms 2010 (п.п.2.2 п.2 контракту).
Відправку товарів виконує продавець, або третя компанія, яка надає послуги логістики. Товар поставляється на територію України. Продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах згідно Incoterms 2010, визначених в кожному конкретному випадку поставки, що прописуються у відповідних інвойсах (п.п.3.1-3.3 п.3 контракту).
Термін дії контракту з моменту підписання діє протягом двох років (п. 9 п.п.9.4 контракту).
Таким чином, на момент здійснення господарської операції контракт був чинний.
20.01.2020 до митного посту «Житомир» Київської митниці Дермитслужби уповноваженою особою декларантом ОСОБА_1 надано електронну митну декларацію, яка зареєстрована за №UА100530/2020/002708 з метою митного оформлення товару «Велосипеди», що надійшов на адресу ППФ «Мрія 2000» (а.с.123).
Митну вартість визначено декларантом самостійно за основним методом на рівні: товар №1- 30,70 $ за одиницю, товар №2 - 3,06 $ за кілограм.
На підтвердження митної вартості товару до митної декларації надано такі документи: рахунок-фактура № ТYN2019UА18 від 19.11.2019; пакувальний лист №б/н від 19.11.2019 (а.с.26); коносамент SZACM19110037 від 24.11.2019 (а.с.28); автотранспортна накладна А№330474 від 19.01.2020; акт про проведення огляду товару №UА500040/2020/0309 від 19.01.2020, складений в зоні діяльності Одеської митниці під час перетину митного кордону України; платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 44 від 08.01.2020 (а.с. 31); документ, що підтверджує вартість перевезення ТYN2019UА18/1 від 19.11.2019 та зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №ТYN2019/010 від 06.03.2019.
На вимогу митного органу та згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач для підтвердження митної вартості товару додатково надав: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями № В-89 від 20.01.2020 (а.с.155); платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 44 від 08.01.2020 з відміткою банку; виписка з бухгалтерської документації від 19.08.2020; копію митної декларації країни відправлення № 021720190000421876 від 21.11.2019; прайс-лист від червня 2019; банківські платіжні документи за попереднє оформлення подібного товару №25, №26, №27, №36 №37 та рахунки-фактури попереднього митного оформлення № ТYN2019UА05 від 12.06.2019, № ТYN2019UА11 від 26.06.2019.
У поданих позивачем на підтвердження митної вартості товару документах, на думку митного органу, були наявні розбіжності, у зв'язку із чим 21.01.2020 відповідачем було винесене рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300019/2.
Оскаржуване рішення прийняте відповідачем з підстав:
-відповідно до листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000$, а у рахунку-фактурі (інвойсі) вартість транспортування оцінюваного товару становила 1880 доларів США;
- наданий висновок № В-89 від 20.01.2020, ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі “Інтернет” htps://alibaba.com. та експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарі в із інших джерел, а тому не може бути використаний, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість;
- в додатково наданому прайс-листі від відправника товару від червня 2019 відсутній весь асортимент продукції, який наданий до митого оформлення;
- надана копія митної декларації країни відправлення № 021720190000421876 від 21.11.2019 не може бути використана оскільки відомості щодо номера коносаменту (COSU6220618250) не відповідають реквізитам коносаменту поданому до митного оформлення (SZACM19110037);
- первірка QR-кода, видає номер іншої декларації країни відправлення (021720190000418510).
- в лінійному коносаменті від 24.11.2019 №COSU6220618250 відправником та отримувачем є особи реквізити яких відрізняються від зазначених в товаросупровідних документах;
- не подано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожих товарів.
На підставі вищевикладеного, митна вартість скоригована до рівня: товар №1 - 61,52 доларів США, товар № 2 - 5,52 доларів США.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі митним постом «Житомир» Київської митниці Дермитслужби картки відмови № UА 100530/2020/00051 з причин, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 21.01.2020 №UА 100000/2020/300019/2 дані граф 45, 47 митної декларації контролюючим органом не були використані для здійснення митного контролю та митного оформлення товару.
Як стверджує відповідач, встановлені факти призвели до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги статей 266, 289, 293 Митного кодексу України та ст. 57 Податкового кодексу України.
22.01.2020 ППФ «Мрія» подала до митного органу декларацію UA 100530/2020/003292 (а.с. 44, зворот - 45) за ціною визначеною рішенням про коригування митної вартості №UA100000/2020/300019/2 від 21.01.2020.
Після сплати позивачем визначених відповідачем митних платежів товари за ВМД №UА100530/2020/003292 було випущено у вільний обіг на митній території України.
Однак, винесені відповідачем оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч.1 ст.246 МК України).
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частинами 4-5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).
Статтею 52 (ч.ч.1-3) МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Разом з тим, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 МК України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті
Аналіз ст.53 вказаного кодексу дає підстави для висновку, що таким передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч.2-3 ст.58 МК України).
Аналізуючи вищезазначені положення МК України, слід відмітити, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності взаємозв'язку між продавцем і покупцем і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Під час розгляду справи, судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару ВМД №UA 100530/2020/002708 були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України та на вимогу відповідача додаткові документи, проте при перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем встановлені наступні розбіжності у поданих документах, зокрема:
- розбіжність у вартості доставки товару (декларантом зазначено 1880 доларів, за відомостями листа Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 вартість транспортування 40-футового контейнеру з портів КНР становить 2500-3000$);
- висновок № В-89 від 20.01.2020, ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі “Інтернет” htps://alibaba.com. та експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел;
- в прайс-листі від відправника товару від червня 2019 року відсутній весь асортимент продукції, який наданий до митного оформлення;
- у копії митної декларації країни відправлення №021720190000421876 від 21.11.2019 відомості щодо номера коносаменту (COSU6220618250) не відповідають реквізитам коносаменту поданому до митного оформлення (SZACM19110037);
- первірка QR-кода, видає номер іншої декларації країни відправлення (021720190000418510).
- в лінійному коносаменті від 24.11.2019 №COSU6220618250 відправником та отримувачем є особи реквізити яких відрізняються від зазначених в товаросупровідних документах;
- відсутні договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;
- рахунки здійсненні відповідно до платежів третім особам на користь продавця.
Проте, суд не погоджується із вищевказаними доводами, та звертає увагу на те, що заниження вартості транспортних витрат 1880 доларів США з посиланням на лист Посольства України у КНР від 17.01.2019 №6156/16-200-81 є безпідставним, оскільки вказаний лист за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, а носить лише рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер.
При цьому, суд погоджується із твердженнями представника позивача, про те, що питання вартості транспортних послуг узгоджується між суб'єктами господарювання та на підставі контракту. Відповідно до п.п.3.3 контракту, продавець поставляє товар, що продається за цим контрактом, на умовах згідно Incoterms 2010, визначених в кожному конкретному випадку поставки, що прописуються у відповідних інвойсах. Продавець зобов'язаний надавати документи: інвойс з вказанням вартості товару; транспортні документи (коносамент).
Як свідчать матеріали справи підтвердженням вартості доставки (у розмірі 1880 доларів США) є інвойс TYN2019UA18/1 від 19.11.2019 (а.с.29).
Транспортні витрати та вартість товару оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 08.01.2020 на суму 15888,80 доларів США, в тому числі 14008,80 доларів США - вартість товару та 1880 доларів США - вартість доставки.
Таким чином, розмір транспортних витрат щодо доставки товару вказаного у ВМД №UA100530/2020/002708 від 21.02.2020 підтверджений наявними у матеріалах справи доказами, а тому доводи контролюючого органу стосовно заниження вартості таких послуг не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а рахунок-фактура (інвойс) та платіжне доручення про оплату є достатніми доказами понесених транспортних витрат та їх вартості.
Щодо достовірності інформації у експертному висновку №В-89 від 20.01.2020 слід вказати наступне.
Зі змісту висновку видно, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Крім того, згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів при використанні інформації про ціни пропозицій, зазначені ціни повинні бути скоректовані у бік зменшення на 5-25%.
Тобто фактична ціна продажу може бути меншою від ціни пропозиції на 5-20%.
За висновками експерта, вартість оцінюваних велосипедів становить від 2,44 до 2,69 дол. США за 1 кг ваги, що знаходиться в межах середньо ринкових цін на аналогічну продукцію, тобто на підставі вивченої інформації, і з урахуванням умов контракту, експерт зробив висновок про те, що ринкова вартість продукції відповідає її контрактній ціні.
Так, проведеною експертизою встановлено, що вартість пред'явлених спортивних товарів на 20.01.2020 складає 14008,8 доларів США.
Таким чином, доводи відповідача щодо неправильності інформації, яка викладена експертом у такому висновку, суд не бере до уваги, оскільки такі не містять жодних посилань на інші джерела в яких інформація про вартісні характеристики товарів відрізняється від тієї, що викладена у висновку.
Крім того, вказаний висновок чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла та повинна була використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення. Разом з тим, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними установами та надані позивачем контролюючому органу додатково.
Щодо твердження відповідача про відсутність у прайс-листі від відправника товару від червня 2019 року всього асортименту продукції, який наданий до митного оформлення, суд вказує наступне.
Відсутність у прайс-листі будь-якої інформації не може бути підставою для коригування митної вартості, адже ідентифікація може бути проведена на основі інших документів та прайс-листу в сукупності.
Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми прайс-листа постачальника. Порядок складання іноземними суб'єктами документів в іноземних державах та вимоги щодо форми та змісту таких документів визначаються законодавством відповідної іноземної держави. Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.
Прайс-лист виробника товару виступає в якості документу, що підтверджує митну вартість товару, лише за наявності розбіжностей, неповноти відомостей чи неточностей в основних документах.
Стосовно того, що у копії митної декларації країни відправлення №021720190000421876 від 21.11.2019 відомості щодо номера коносаменту (COSU6220618250) не відповідають реквізитам коносаменту поданому до митного оформлення (SZACM19110037), суд звертає увагу відповідача на той факт, що в експортній декларації країни відправлення зазначено номер лінійного коносаменту між перевізником та транспортним експедитором, а у ВМД №UA100530/2020/002708 - коносамент, що оформляється між відправником та отримувачем. Більш того, у всіх коносаментах та деклараціях повністю співпадають дані про найменування та вагу товару, компанію перевізника, порти доставки, вивантаження, та номер контейнеру зазначеного у коносаменту з номером контейнеру вказаного у інвойсі, а тому доводи відповідача безпідставні (а.с.28-29).
Пояснюючи причини видання під час перевірки QR-кода номеру іншої декларації країни відправлення представник позивача вказав, що при його формуванні стався технічний збій, внаслідок чого відбулася розбіжність нумерації.
Неподання до контролюючого органу договорів укладених з третіми особами, представник позивача пояснив їх відсутністю. Додатково наголосив, що також не здійснювалися будь-які платежі третім особам на користь продавця. Всі розрахунки за поставлений товар здійснені позивачем постачальнику напряму, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.
Разом з тим, слід відзначити, що при винесенні оскаржених рішень, відповідач помилково керувався інформацією про раніше визнану (визначену) органами доходів та зборів митну вартість товарів по товару №1 - за митною декларацією №UA100070/2019/247253 (а.с.130-131) від 25.10.2019 та по товару №2 - за митною декларацією №UА500020/2019/005139 (а.с.134-135) від 17.05.2019, оскільки у таких деклараціях перелік товару не ідентичний. Крім того, виробником таких товарів не являється “TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO LIMITED” CO.LTD”, а тому вартість такого товару може відрізнятися. З огляду на наведене суд вважає, що відповідач протиправно керувався такою інформацією.
Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, суд не погоджується з позицією відповідача, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, зокрема щодо митної вартості товарів та її складових.
Суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів, що при коригуванні митної вартості вищезазначеного інвентарю та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою із змінними механізмами обтяження в асортименті, митним органом враховувались усі викладені судом обставини.
Таким чином, Київською митницею Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості не наведено достатньо обґрунтувань щодо визначення митної вартості товару.
Посилання відповідача щодо неточностей та розбіжностей в митних документах в сукупності з іншими доказами по справі не підтверджують правомірність оскаржуваних рішень.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару. А саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства суд вважає, що митним органом не у повній мірі реалізовано повноваження в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого товару, а відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300019/2 від 21.01.2020 та Картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00051 від 21.01.2020 є такими, що підлягають скасуванню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача у розмірі 7847,05 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства - Фірма "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А, м.Житомир,10030. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39256447) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, м.Київ 124, 03124. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300019/2 від 21.01.2020 та Картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00051 від 21.01.2020 прийняті Київською митницею Держмитслужби.
Стягнути на користь Приватного підприємства - Фірма "Мрія 2000" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 7847 (сім тисяч вісімсот сорок сім) грн 05 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено: 16.09.2020.
Суддя О.В. Єфіменко