Справа № 206/3823/20
Провадження № 3/206/1723/20
17 вересня 2020 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Грицаюк Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
27.07.2020 року о 13-40 год. в м. Дніпро по вул. Гур'ївська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Dio AF-35 рама НОМЕР_1 не зареєстрований з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Вказане правопорушення вчинено двічі протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеним про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом направлення судової повістки до суду не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, на підставі ч.2 ст.268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, дослідивши письмові докази, давши їм оцінку в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, оскільки його вина підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 193539 від 27.07.2020 р., рапортом працівника поліції; письмовими пояснення свідків у присутності, яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, картками обліку адміністративного правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1,3 ст.130 КУпАП.
Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і вважаю за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене ним правопорушення є одними з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самої особи - водія, так і для інших учасників дорожнього руху, піддати останнього адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Грицаюк
-