ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.09.2020Справа № 910/4926/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл», м. Черкаси
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард», м. Київ
про стягнення 1 202 696,69 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Чебан М.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл» (далі - ТзОВ «Вайріс Ойл»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард» (далі - ТзОВ «Регіон Кард»/відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 202 696,69 грн, в тому числі: 1 200 000,00 грн - суми основного боргу та 2 696,69 грн - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 06/11/19 від 06.11.2019, що є підставою для повернення сплачених позивачем грошових коштів в розмірі 1 200 000,00 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.04.2020 позовну заяву ТзОВ «Вайріс Ойл» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
29.04.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.04.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 01.06.2020.
18.05.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.
01.06.2020 на електронну пошту суду відповідачем направлено клопотання про відкладення розгляду справи.
01.06.2020 суд відклав підготовче засідання на 09.07.2020 на підставі ст. 183, ст. 216 ГПК України.
02.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТзОВ «Вайріс Ойл» про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити до ТзОВ «Регіон Кард» заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард», що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард», виявлених державним або приватним виконавцем, в межах ціни позову в сумі 1 202 696,00 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.06.2020 заяву ТзОВ «Вайріс Ойл» про забезпечення позову задовольнив частково, до вирішення спору у справі № 910/4926/20 по суті та набрання рішенням законної сили вжив заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «Регіон Кард», що обліковуються на будь-яких рахунках ТзОВ «Регіон Кард», виявлених державним або приватним виконавцем, в межах суми 1 200 000,00 грн.
24.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Регіон Кард» заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що останнє виконало умови договору поставки № 06/11/19 від 06.11.2019 в повному обсязі, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, зокрема, видатковими накладними, підписаними сторонами. Крім того, відповідачем, як постачальником, здійснено реєстрацію перших примірників акцизних накладних, а позивачем, як покупцем, зареєстровано другі примірники акцизних накладних, що свідчить про фактичне прийняття позивачем поставленого товару.
09.07.2020 суд відклав підготовче засідання на 17.08.2020 у зв'язку із клопотанням представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
14.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем наведено заперечення на доводи ТзОВ «Регіон Кард».
23.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
03.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив.
17.08.2020 на електрону пошту суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю в судовому засіданні в іншій справі.
17.08.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020.
14.09.2020 в судове засідання з'явився представник відповідача, який проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард» (далі - постачальник) укладено договір поставки № 06/11/19, відповідно до якого постачальник передає у власність покупцю дизельне паливо, а покупець приймає і сплачує їх вартість.
У відповідності до п. 1.1. договору кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії товару дані визначаються у заявках та/або видаткових накладних, що складаються покупцем в електронному вигляді та надсилаються на електрону адресу постачальника на умовах даного договору.
Згідно п. 4.1.2. договору умови поставок кожної партії товару узгоджуються сторонами у відповідних заявках. Заявка на товар надсилається за 2 календарних дні до планової дати відпуску товару електронною поштою на адресу постачальника. Постачальник після отримання заявки погоджує її шляхом поставлення підпису уповноваженої особи та печатки підприємства на заявці та відправляє її покупцю.
В п. 5.3. договору встановлено, що за результатами поставки та приймання-передачі товару сторони підписують видаткові або товарно-транспортні накладні.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку-фактури постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури постачальника.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2019 відповідачем надано позивачу рахунок на оплату № 591 на суму 1 200 002,00 грн.
24.12.2019 платіжним дорученням № 2347 позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 200 002,00 грн, при цьому призначенням платежу вказано: «за дизельне паливо згідно рах. №591 від 24.12.2019 р. У сумі 1 000 001,67 грн., ПДВ - 20% 200 000,33 грн.».
Позивач стверджує, що ТзОВ «Регіон Кард» свої зобов'язання за договором поставки №06/11/19 від 06.11.2019, а саме поставки товару не виконало, що стало підставою для звернення з претензією від 20.01.2020 про повернення сплачених коштів.
За твердженням позивача, відповідач відповіді на претензію не надав та кошти не повернув внаслідок чого позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Регіон Кард» грошових коштів в розмірі 1 200 000,00 грн з підстав невиконання умов договору поставки. Крім того, позивач нараховує пеню на суму боргу в розмірі 2 696,69 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №06/11/19 від 06.11.2019, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити товар - дизельне паливо, а позивач зобов'язався прийняти його та оплатити.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, пунктом 6.3. договору передбачено, що покупець зобов'язуєтеся оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку-фактури постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури постачальника.
Також в п. 5.3. договору сторони погодили, що за результатами поставки та приймання-передачі товару сторони підписують видаткові або товарно-транспортні накладні.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивачем здійснено оплату на рахунок відповідача в розмірі 1 200 002,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2347 від 24.12.2019 та не заперечується відповідачем.
При цьому, позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору поставку товару так і не здійснив.
Водночас, на підтвердження належного виконання зобов'язань за договором відповідачем надано суду видаткову накладну № 3391 від 10.01.2020 на суму 1 200 002,00 грн та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №00000003391 від 10.01.2020, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.
Так, зі сторони ТзОВ «Вайріс Ойл» зазначені вище видаткова та товарно-транспортна накладні підписані Удовіком Дмитром Вікторовичем, який діяв на підставі довіреності б/н від 01.11.2019.
Зокрема, довіреністю № б/н від 01.11.2019 ТзОВ «Вайріс Ойл» уповноважило Удовіка Дмитра Вікторовича здійснювати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл» наступні дії: представляти інтереси ТзОВ «Вайріс Ойл» у відносинах з суб'єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності не залежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкованості, фізичними особами-підприємцями з питань, пов'язаних із проведенням з ними як контрагентами/постачальниками переговорів в інтересах, які будуть стосуватися виробничої діяльності товариства у межах, визначених його Статутом, з правом юридичного оформлення результатів таких переговорів, в тому числі щодо укладення, зміни та припинення договорів поставки, купівлі-продажу, підпису видаткових, товарно-транспортних накладних, прийняття товару у місцях поставки/складі товариства.
Отже, з наведеного вбачається, що Удовік Д.В. діяв на підставі довіреності, виданої ТзОВ «Вайріс Ойл» в межах повноважень, наданих йому позивачем.
Крім того, на підтвердження здійснення поставки товару та прийняття його позивачем, ТзОВ «Регіон Кард» надало суду зареєстровану податкову накладну № 50 від 24.12.2019 на суму 1 200 002,00 грн.
З наведеного вбачається, що ТзОВ «Регіон Кард» належним чином виконало свої зобов'язання за договором поставки №06/11/19 від 06.11.2019, зокрема 10.01.2020 здійснило поставку дизельного палива на суму 1 200 002,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, ураховуючи встановлене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард» про стягнення грошових коштів в розмірі 1 200 000,00 грн, що має наслідком відмову у їх задоволенні.
З огляду на відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення основного боргу, відповідно суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 696,69 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайріс Ойл» відмовити.
Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі № 910/4926/20 про накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «Регіон Кард», що обліковуються на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Кард», виявлених державним або приватним виконавцем, в межах суми 1 200 000,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 16.09.2020.
Суддя В.В. Бондарчук