справа№813/789/16
08 вересня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не з'явився
відповідача-1: представник - не з'явився
відповідача-2: представник - не з'явився
розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача від 27 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 813/789/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів,-
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 813/789/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у 2015 році. Зобов'язано Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2015 року по день фактичного розрахунку 12 квітня 2016 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 813/789/16 без змін. 29 липня 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 27 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі № 813/789/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у 2015 році та зобов'язано Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2015 року по день фактичного розрахунку 12 квітня 2016 року; в решті позовних вимог відмовлено.
Вказує, що 17 березня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд на виконання згаданого судового рішення видав виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання у Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
31 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Пушкар Іриною Євгенівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Рішення суду не виконано.
Зважаючи на встановлений статтею 382 КАС України механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, позивач просить суд:
- зобов'язати Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стягнути з відповідача половину штрафу на користь позивача та зобов'язати відповідача постанову виконати.
В судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року позивач не з'явився, через електронну адресу суду подав клопотання, у якому просить розгляд клопотання від 27 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 813/789/16 розглянути без його участі. Клопотання підтримує.
В судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року відповідач-1 явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, чи про розгляд такого клопотання без участі не подав.
В судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року відповідач-2 явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, чи про розгляд такого клопотання без участі не подав.
Відповідно до вимог статті 382 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Вирішуючи подане позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 813/789/16, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.
Аналіз норм статті 382 КАС України дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття судового рішення у справі.
Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості після розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції вирішувати питання про встановлення судового контролю.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком такого судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі. Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14 та від 07 листопада 2019 року у справі № 361/11754/13-а, яка в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Матеріали справи свідчать, що, ухвалюючи постанову від 08 вересня 2016 року у справі № 813/789/16, Львівський окружний адміністративний суд не встановлював судовий контроль за виконанням цього судового рішення.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
На думку суду, вказана норма додатково свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю, передбачених нормою статті 382 КАС України лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю зазначених у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 КАС України.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тому, з огляду на наведене, суд звертає увагу позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі, зокрема, в порядку, передбаченому статями 287, 382 та 383 КАС України, однак станом на сьогодні, з підстав зазначених вище суд позбавлений можливості вживати заходи судового контролю, передбачені статтею 382 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача від 27 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 813/789/16 належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 382, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання позивача від 27 липня 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 813/789/16 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 14 вересня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.