печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36337/20-ц
08 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Волкової С.Я., при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю,
учасники справи:
заявник: Національне агентство з питань запобігання корупціїз питань запобігання корупції;
банк: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: ОСОБА_1 ,
25.08.2020 р. Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до Печерського районного суду м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ОСОБА_1 , а саме: інформацію, яка перебуває у володінні Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) про наявність та стан рахунків, операції за рахунками ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме відомості про рух коштів по рахунках за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, а також залишок коштів на кожному з рахунків станом на 01.01.2019 року та 31.12.2019 року.
Ухвалою від 26.08.2020 р. відкрито провадження у справі, заяву призначено до розгляду на 08.09.2020 р. на 08:30 год.
В судове засідання заявник, заінтересовані особи не з'явилися, представників не направили, відзиву за заяву не подали, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання.
На підставі ч. 2 ст. 349 ЦПК України суд проводить розгляд заяви за відсутності особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи її представників або представника банку, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції, на підставі абзацу другого частини 1 ст. 50 Закону «Про запобігання корупції» розпочало повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 (унікальний номер декларації 8867bfa3-7a30-4e76-8460-744bc3276238).
Пунктом 8 ч.1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що до повноважень Національного агентства, зокрема належить здійснення в порядку, визначеному Законом, контролю та перевірки декларація суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що суб'єкти декларування зобов'язані щорічно 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.04.2020 3 144/20, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.04.2020 за №362/34654.
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку передбачено, що інформацію, що містить банківську таємницю та необхідна для повної перевірки, уповноважена особа отримує в порядку, визначену законодавством.
Відповідно до.п. 8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються наявні у суб'єкта декларування або членів його сім'ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Отже, у розділі 12 декларації «Грошові активи» ОСОБА_1 зазначив відомості про кошти, розміщені ним станом на 31.12.2019 року в АТ КБ «Приватбанк».
З метою перевірки достовірності відомостей зазначених ОСОБА_1 у розділах 12, 14 декларації за 2019 рік, Національне агентство з питань запобігання корупції надіслало суб'єкту декларування запит від 25.06.2020 року №131-06/27362/20, в якому запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення та копії документів, що підтверджують наявність грошових активів, зазначених у декларації за 2019 рік, а також надати копії довідок банку, в якому ним відкриті рахунки з відомостями про рух коштів за період з 01.01.20189 рік по 31.12.2019 рік, залишок коштів на кожному з рахунків станом на 31.12.2019 року, розмір отриманих (нарахованих) доходів у вигляді процентів, додаткового блага, тощо.
Під час декларування суб'єкт декларування надав пояснення (вх. №09/38856/20 від 21.07.2020 року) та копії підтверджуючих документів щодо залишку відображених у декларації грошових активів, розміщених на банківських рахунках суб'єкта декларування в АТКБ «Приватбанк» станом на 31.12.2019 рік, разом з тим відомості про рух коштів, розміщених на рахунках, за період з 01.01.2019 рік по 31.12.2019 рік суб'єкт декларування не надав.
З огляду на вищезазначені норми законодавства та обставини, у зв'язку з проведенням Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки, з метою з'ясування достовірності задекларованих відомостей у декларації за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 існує необхідність у розкритті АТ КБ «Приватбанк» інформації , яка містить банківську таємницю.
Згідно ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, якою, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: письмовий запит або дозвіл власника інформації; письмова вимога або рішення суду; письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом, і є вичерпним. Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію. Зазначені обмеження, у тому числі, викладені у ч. 4 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не стосуються випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта чи за рішенням (вимогою) суду. Такий висновок узгоджується з пунктом 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою Правління Національного банку України № 267 від 14.07.2006 р., та Главою 12 ЦПК України «Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб».
Суд, аналізуючи вищевикладене, приходить висновку про задоволення заяви та за правилами ч. 3 ст. 350 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у справі про розкриття банком таємниці, яка містить банківську таємницю.
Керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст. 62 Закону України «Про банки та банківську таємницю», ст. 1076 ЦК України, ст. ст. 347-350 ЦПК України,
Заяву - задовольнити.
Надати Національному агентству з питань запобігання корупції інформацію, яка перебуває у володінні Акціонерного товариства Комурційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), інформацію , яка містить банківську таємницю, в таких обсяягах (межах розкриття):наявність та стан рахунків, операції за рахунками ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме відомості про рух коштів по рахунках за первод з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, а також залишок коштів на кожному з рахункв станом на 31.12.2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва.
Суддя С.Я. Волкова