печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20328/20-к
28 липня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб Печерського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна вилученого в ході проведення огляду місця події.
Адвокат, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду провадження повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд провадження у їх відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 посилається на те, що посадовими особами Печерського УП ГУНП у м. Києві, було проведено огляд місця події та було вилучено майно, речі та документи, які на думку заявника підлягають поверненню власнику.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Виходячи з правової природи даного інституту, згідно положень КПК України, тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні здійснюється не інакше як на підставі дозволу слідчого судді, суду або/та з подальшою перевіркою слідчим суддею, судом правових підстав для його вилучення та арешту, оскільки вилучення та арешт майна має наслідком обмеження прав власника цього майна та осіб, у володінні яких таке майно знаходиться.
Разом з тим, адвокатом не було надано ухвалу слідчого судді на підставі якої було проведено огляд місця події, як наслідок, слідчий суддя не може дійти висновку щодо неправомірності проведеного обшуку, у зв'язку з чим в задоволенні скарги слід відмовити.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 170, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого та зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1