Справа № 760/15249/20
Провадження № 2/755/5332/20
про передачу справи за підсудністю
"11" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Державного підприємства «СЕТАМ» філія у місті Києві та Київській області, ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Лящук Олена Вікторівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними постанови та акту про передачу майна стягувану, свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування запису про реєстрацію права власності, -
03 вересня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Державного підприємства «СЕТАМ» філія у місті Києві та Київській області, ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Лящук Олена Вікторівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними постанови та акту про передачу майна стягувану, свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування запису про реєстрацію права власності, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Убачається, що вказана позовна заява була передана до Дніпровського районного суду м. Києва Київським апеляційним судом відповідно до ухвали від 26 серпня 2020 року, постановленої у порядку ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване в АР Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:
1)визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколами про проведення електронних торгів № 376924 від 20.12.2018 р., № 426193 від 19.08.2019 р. та № 430737 від 10.09.2019 р.;
2)визнати недійсними постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 13.09.2019 р. та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 13.09.2019 р., винесену та складеного приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. у виконавчому провадженні ВП № 55495094;
3)визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо торги не відбулися, серії та номер 1508, виданого 14.09.2019 р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Лящук О.В., яким було посвідчено право власності ОСОБА_2 на майно - квартиру АДРЕСА_1 ;
4)скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 33225761, яким було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Постановляючи ухвалу про визначення Дніпровського районного суду міста Києва для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 . Київський апеляційний суд виходив із приписів ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому за матеріалами позовної заяви убачається, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
Положеннями ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено виключну підсудність позовів.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Таким чином, враховуючи, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, яке розташоване у Солом'янському районі м. Києва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила виключної підсудності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження відповідача, суддя приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Державного підприємства «СЕТАМ» філія у місті Києві та Київській області, ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Лящук Олена Вікторівна, про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними постанови та акту про передачу майна стягувану, свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування запису про реєстрацію права власності - передати за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: