61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
15.09.2020 Справа № 905/631/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс”, м.Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове, Донецька область
про стягнення 167930,87грн.
Представники:
від позивача (в режимі відеоконференції): Скульський С.І., ордер серія АН №1012982 від 05.05.20р.
від відповідача: Чорнуха Є.В., довіреність №176/ВЭ/2020 від 14.07.20р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛГ №000357 від 26.06.20р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс”, м.Харків звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерно”, м.Курахове, Донецька область про стягнення 167930,87грн., з яких: 118225,00грн. - основний борг; 4301,74 грн. - 3% річних, 45404,13грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 10.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.05.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду та підготовче засідання призначено на 17.06.2020.
04.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
16.06.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків та додатки до нього, однак додатки до клопотання, в тому числі довіреність на представника який підписав клопотання, надішли без накладення електронного підпису.
Ухвалою суду від 17.06.2020 відзив відповідача на позовну заяву та клопотання про продовження процесуальних строків залишені без розгляду та підготовче засідання відкладено на 07.07.2020
У зв'язку з виниклою необхідність розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався, про що поставлені відповідні ухвали суду.
Ухвалою суду від 16.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 18.08.2020.
10.08.2020 від відповідача надійшов відзив від 29.07.2020 (з додатками) на позовну заяву.
Ухвалою суду за результатами підготовчого засідання від 18.08.2020 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 15.09.2020.
У судовому засіданні 15.09.2020 представник позивача, який приймає участі в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд
03.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РемМашРесурс» (виконавець, позивач) укладений договір №3867-ВЭ-ЛуТЭС (далі за текстом рішення - договір), за умовами п.1.1. якого виконавець зобов'язується у 2018 році виконати роботи, зазначені в п.1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно з п.3.1., п.3.2. договору, сума цього договору становить: 653094,50грн., у тому числі ПДВ 20% 108849,08грн. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням додаткової угоди.
Відповідно до п.3.3. договору, з моменту виставлення виконавцем рахунку за виконані роботи, сума виконаних робіт, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених цим договором.
За умовами п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних виконавцем робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів на 30 (тридцятий) календарний день після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.
Пунктом 5.1. договору визначено строк (термін) виконання робіт: 66 календарних днів, з 06.09.2018 по 10.11.2018, згідно графіку виконання робіт (Додаток №3). Додатковою угодою від 04.09.2018 було внесено зміни до пункту 5.1 договору щодо строку виконання робіт та визначено, що роботи необхідно виконати у період з 10.09.2018 до 04.11.2018. Відповідні зміни внесено у додаток №1 технічного завдання та у додаток №3 графік виконання робіт.
Згідно з п.5.2. договору, кількість/обсяг робіт зазначені в додатку №1 до цього договору та підтверджується технічним завданням (Додаток №1 до цього договору).
Відповідно до п.5.4. договору, виконані виконавцем роботи згідно з цим договором оформлюються актами прийому-передачі виконаних робіт із зазначення коду згідно ДКПП, які виконавець надає до 23 (двадцять третього) поточного місяця.
В акті прийому-передачі виконаних робіт повинен бути відображений фактичний обсяг виконаних робіт протягом звітного 01 (першого) числа місяця, наступного за звітним (п.5.5. договору).
Пунктом 5.6. договору визначено, що замовник перевіряє надані акти прийому-передачі виконаних робіт в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати акт прийому-передачі виконаних робіт, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).
Згідно підпунктів 6.1.1., 6.1.2. п.6.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані роботи; прийняти надані роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до підпункту 6.2.9. п.6.2. договору, у разі порушення виконавцем зобов'язань за цим договором, а також у разі порушення працівниками виконавця вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право направити виконавцю вимогу про оплату штрафних санкцій та збитків (далі - вимога), і до його оплати виконавцем затримати оплату за надані роботи на суму штрафних санкцій та /або збитків із звільненням замовника від відповідальності за дану затримку. Виконавець зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій та збитків протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту направлення замовником вимоги виконавцю. При цьому, замовник на свій розсуд має право сплатити виконавцю вартість робіт до сплати останнім замовнику штрафних санкцій та/або відшкодування збитків.
Перерахування замовником грошових коштів за надані роботи до сплати виконавцем штрафних санкцій та/або відшкодування збитків не звільняє виконавця від зобов'язань зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правих актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. При не оплаті виконавцем штрафних санкцій та/або збитків, замовник має право застосувати до виконавця оперативно-господарську санкцію згідно умов цього договору.
Зобов'язання виконавця дотримуватися вимог нормативно-правих актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника забезпечуються оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору та заподіяних збитків порушенням вищевказаного зобов'язання із сум, які підлягають виплаті виконавцем. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив замовнику у встановлений в цьому договорі строк спрямовану на його адресу вимогу.
У разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право при перерахуванні виконавцю грошових коштів за надані роботи в односторонньому порядку зменшити суму, що підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій та/або збитків.
Відповідно до підпунктів 6.3.1, 6.3.2 п.6.3. договору, виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором та якість яких має відповідати умовам, установленим цим договором.
Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, законами та цим договором.
У разі невиконання (повного або часткового) та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених цим договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт (п.7.2. договору).
Виконавець під час виконання робіт на території замовника несе відповідальність за дотримання своїми працівниками (у т.ч. працівниками організацій третіх осіб, залучених виконавцем) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. У разі виявлення порушень, працівники замовника складають акт про порушення, а виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі 5000,00грн. за кожен випадок порушення вищезазначених вимог, а також відшкодувати всі збитки замовника (п.7.5 договору).
Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, що виникли під час дії договору (п.10.1. договору).
Договір з додатками підписаний представникам сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
За твердженнями позивача на виконання умов договору позивач виконав відповідачу роботи в підтвердження чого суду надано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, проте відповідач вартість наданих позивачем послуг оплатив частково внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 118225,00грн.
Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за договором №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти факту виконання позивачем робіт за цим договором, проте зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач зазначив, що зобов'язання з оплати виконаних робіт не порушено у зв'язку з застосуванням до позивача господарсько-оперативної санкції передбачені умовами договору.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного:
Внаслідок укладення договору №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі за текстом рішення - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Договір №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018 за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (частина 2 статті 837 ЦК України).
Згідно із статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтями 843, 854 ЦК України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як встановлено частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з укладеним договором (п.4.1.) оплата виконавцю має бути проведена на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, пред'явлених виконавцем рахунків на оплату та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.
Як встановлено судом на виконання умов договору позивач виконав роботи з ремонту обладнання на загальну суму 532484,92грн., що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, який містить посилання на відповідний договір. Акт підписаний представниками обох сторін 18.12.2018, підписи скріплені печатками.
При цьому роботи прийняті відповідачем за вказаним актом, виконані з порушенням строків, встановлених в додатковій угоді від 04.09.2018 до договору №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018, про що зазначено в акті.
Порушення позивачем строків виконання робіт стало підставою для нарахування відповідачем неустойки та штрафу на загальну суму 103225,00грн. відповідно до умов п.7.2 договору, згідно яких у разі невиконання (повного або часткового) та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості робіт.
Крім того за порушення позивачем вимог безпеки виконання робіт визначених п.п.6.3.8 п.6.3 договору, що підтверджується актами № 24-18КВЛСГС від 19.11.2018, №14-18 КВ від 25.09.2018, №6-18 КАИ від 05.11.2018 про порушення вимог безпеки виконання робіт підрядником, відповідачем нараховано штраф у загальній сумі 15000,00грн на підставі п.7.5 договору, за умовами якого виконавець під час виконання робіт на території замовника несе відповідальність за дотримання своїми працівниками (у т.ч. працівниками організацій третіх осіб, залучених виконавцем) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. У разі виявлення порушень, працівники замовника складають акт про порушення, а виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі 5000,00грн. за кожен випадок порушення вищезазначених вимог, а також відшкодувати всі збитки замовника.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частини перша та друга статті 235 ГК України).
Згідно з положеннями статті 237 ГК України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
Отже, виходячи з положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
Як зазначалось вище, відповідно до пп.6.2.4, 6.2.9 п.6.2 договору від 03.07.2018 №3867-ВЭ-ЛуТЭС у разі виявлення недоліків (дефектів) в процесі виконання робіт або при здачі-прийманні робіт або порушення строку/терміну виконання робіт, або недостатня кваліфікація персоналу з боку виконавця тощо), замовник надсилає виконавцю вимогу, в якій зазначає характер виявлених недоліків (дефектів); у разі порушення виконавцем зобов'язань за договором, а також у разі порушення працівниками виконавця вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, з охорони навколишнього середовища, вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право направити виконавцю вимогу про оплату штрафних санкцій та збитків, і до його оплати виконавцем затримати оплату за надані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків із звільненням замовника від відповідальності за дану затримку. Виконавець зобов'язується здійснити оплату штрафних санкцій та збитків протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги виконавцю. При цьому, замовник на свій розсуд має право сплатити виконавцю вартість робіт до сплати останнім замовнику штрафних санкцій та/або відшкодування збитків. Перерахування замовником грошових коштів за надані роботи до сплати виконавцем штрафних санкцій та/або відшкодування збитків не звільняє виконавця від зобов'язань зі сплати штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника. При неоплаті виконавцем штрафних санкцій та/або збитків, замовник має право застосувати до виконавця оперативно-господарську санкцію згідно умов договору. Зобов'язання виконавця дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням договору та заподіяних збитків порушенням вищевказаного зобов'язання із сум, які підлягають виплаті виконавцем. Оперативно-господарська санкція застосовується до виконавця після того, як він не сплатив замовнику у встановлений в цьому договорі строк спрямоване на його адресу вимогу. У разі несвоєчасного перерахування штрафних санкцій за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці та загальної безпеки, за дотримання вимог документів системи управління охороною праці (СУОП) і системи екологічного менеджменту (СЕМ) замовника, замовник має право при перерахуванні виконавцю грошових коштів за надані роботи в односторонньому порядку зменшити суму, що підлягає перерахуванню, на суму штрафних санкцій та/або збитків.
Згідно матеріалів справи відповідач звертався до ТОВ «РемМашРесурс» з претензією №13/32 від 04.01.2019, в якій зазначив про прострочення виконавцем строків виконання робіт, у зв'язку з чим просив сплатити неустойку в розмірі 57508,00грн. та штраф у розмірі 45717,00грн., а всього 103225,00грн. на підставі п.7.2. договору, а також з претензіями-вимогами №3341/32 від 12.11.2018, №3467/32 від 23.11.2018, №3525/31 від 28.11.2018, в яких просив сплатити штрафні санкції в загальній сумі 15000,00грн. на підставі п.7.5. договору у зв'язку із встановленням фактів порушення вимог безпеки виконання робіт згідно актів №14-18КВ від 25.09.2018, №24-18КВЛСГС від 19.11.2018, №6-18КАИ від 05.11.2018.
Також відповідачем були направлені на адресу позивача повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції №80/32, №81/32, №82/32 від 15.01.2019.
Докази направлення вказаних претензій та повідомлень на адресу позивача наявні в матеріалах справи.
Враховуючи, що підпунктом 6.2.9. п.6.2. договору сторони узгодили можливість затримання та зменшення суми грошових коштів, що підлягають перерахуванню виконавцю, на суму штрафів, які нараховані замовником виконавцю за порушення умов договору, беручи до уваги, що ТОВ «РемМашРесурс» не сплатив штрафні санкції у визначений строк, відповідач застосував до ТОВ «РемМашРесурс» затримання оплати та оперативно-господарські санкції у вигляді зменшення суми грошових коштів на загальну суму 118225,00грн., у відповідності до підпунктів 6.2.4. та 6.2.9. п.6.2. договору.
Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів скасування застосованих відповідачем оперативно-господарських санкцій, як це визначено статтею 237 ГК України, що зумовлює висновок про наявність підстав у відповідача для затримання та зменшення сум, які підлягали виплаті позивачеві, в якості оплати вартості виконаних підрядних робіт. Умовами договору передбачено правомірну відмову від виконання зобов'язання з оплати в односторонньому порядку в разі порушення позивачем строків виконання зобов'язань та вимог безпеки виконання робіт, та можливість утримати нараховані неустойку та штраф із сум, які підлягають виплаті позивачеві.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018 в сумі 118225,00грн. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на безпідставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором №3867-ВЭ-ЛуТЭС від 03.07.2018 в сумі 118225,00грн., позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4301,74грн. та пені в сумі 45404,13грн., які є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, також задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом четвертим частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів наведених вище норм та здійснивши аналіз умов договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс”, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерно”, м.Курахове, Донецька область про стягнення 167930,87грн., відмовити.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
У судовому засіданні 15.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2020.
Суддя М.О. Лейба