14 вересня 2020 року м. Кремінна
Справа № 414/1271/20
Провадження № 2/414/308/2020
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючої судді Тесленко І.О.,
за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
встановив:
до Кремінського районного суду Луганської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, мотивуючи тим, що є власником будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . В даному будинку зареєстрований він, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який співмешкав з донькою його сестри. Так як йому потрібно було зареєструватися за будь-якою адресою, то на прохання його сестри позивач зареєстрував його за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 . Після чого ОСОБА_2 жодного разу не з'являвся за місцем своєї реєстрації. В теперішній час ОСОБА_2 разом з донькою сестри не мешкають та ніяких контактів між собою не підтримують. Місце знаходження ОСОБА_2 позивачу не відоме, з моменту своєї реєстрації в будинку він не проживає, а це більше 15 років. На теперішній час позивач з метою отримання субсидії вирішив впорядкувати документацію на будинок за зазначеною вище адресою. Оскільки ОСОБА_2 не є членом родини позивача, то він просить визнати його таким, що втратив право користування житловим будинком який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
02 липня 2020 року ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в загальному позовному провадженні.
25 серпня 2020 року ухвалою Кремінського районного суду Луганської області було закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено цивільну справу до розгляду по суті.
Інші процесуальні дії не вчинялися.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; заяв, клопотань або відзиву не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судового засідання, та від якого не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, причини неявки ним не повідомлені, відзиву на позов не подано, а представник позивача не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за наявними у справі доказами (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п'ятої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України занесена до протоколу судового засідання.
Суд, вислухавши позивача, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, дійшов наступних висновків.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , знає ОСОБА_1 , який мешкає в селі Булгаківка Кремінського району Луганської області, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , був лише зареєстрований, вже давно не мешкає в зазначеному населеному пункті, а саме більше 10 років.
Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що у літній період мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , їй відомо, що ОСОБА_2 мешкав в с. Булгаківка Кремінського району Луганської області, проте за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не мешкав. В селі не бачила його вже більше 10 років.
Як вбачається зі Свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 25 червня 1990 року, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідно до довідки про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (вих. №421 від 31.01.2020 року), за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 (власник житла), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 (за зазначеною адресою не проживає) (а.с. 12).
Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї від 20 лютого 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з моменту реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, місце проживання його невідоме (а.с. 13).
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особа має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд.
Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Частиною 4 статті 9 ЖК УРСР передбачено, що ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Статтею 150 ЖК УРСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Як вбачається зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зі змісту ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З викладеного суд приходить до висновку, що статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України
Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянами, які хоча і правомірно вселилися у спірну квартиру власника, але на час розгляду справи не є членом його сім'ї. Відповідач втратив право на користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , як не член сім'ї власника та такий, що на даний час не має жодного зв'язку з сім'єю власників домоволодіння.
Аналіз законодавства дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Отже, є всі підстави для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні власністю, оскільки відповідач втратив право користування житлом.
Питання щодо стягнення судових витрат позивачем не ставилося.
На підставі викладеного, ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 9, 64, 150, 156 ЖК УРСР, ст.ст. 3, 21, 104 СК України та керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354, 355ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким що втратив право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2020 року.
Суддя І.О. Тесленко