14 вересня 2020 року м. Кремінна
Справа № 414/1483/20
Провадження № 2/414/341/2020
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, зазначивши у позові третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. та Кремінський РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
В обґрунтування позову зазначається, що 18.12.2007 між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є відповідач - ПАТ КБ «ПриватБанк») був укладений договір про іпотечний кредит № DNC0GI0000002456, відповідно до якого банк надав позивачу кредит у розмірі 606000 грн на поліпшення окремого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі строком погашення кредиту не пізніше 18.12.2027. Цього ж дня між сторонами був укладений договір поруки та іпотечний договір з аналогічними номерами.
У договорі про іпотечний кредит був викладений графік погашення кредиту, згідно з яким ОСОБА_1 сплачував щомісячно протягом перших років грошові кошти у розмірі 8073,18 грн, при цьому деякі квитанції у нього зберіглися. Проте з невідомої причини сплачені позивачем грошові кошти, які складалися з частини тіла кредиту та відсотків за відповідний місяць, не були вирахувані банком, що свідчить про наявність спору та перешкоджає виконанню напису нотаріуса.
У зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в країні, яка є наслідком збройної агресії у відношенні України та пандемії COVID-19, позивач на сьогоднішній день перебуває у складному матеріальному становищі, однак має намір виконувати свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит одразу, як його фінансовий стан поліпшиться, тим більше, що строк погашення кредиту за вказаним договором ще не сплив.
15.07.2020 позивач дізнався, що 14.02.2018 постановою Кремінського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області було відкрите виконавче провадження № 55802445 за виконавчим написом приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 14860, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 2906190,62 грн.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений із грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.
По-перше, нотаріусу була надана не первинні бухгалтерські документи, як-то засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості чи будь-яких інших первинних документів, а лише розрахунок заборгованості, складений самим відповідачем. Нотаріус не отримував від сторін цього договору первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними, а відповідний розрахунок відповідача не може вважатися документом, який свідчить про безспірність вимог банку до боржника.
По-друге, позивач постійно проживає у м. Кремінна Луганської області, яке входить у перелік населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, а отже щодо нього мають застосовуватися обмеження щодо нарахування штрафних санкцій за кредитним зобов'язанням.
До того ж, позивач вважає, що розмір нарахованої пені в розмірі 1137007,87 грн значно (майже вдвічі) перевищує розмір тіла кредиту, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності.
У зв'язку з цим позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.12.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 14860, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № DNC0GI0000002456 від 18.12.2007 у розмірі 2906190,62 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2020 разом із відкриттям провадження у справі було задоволене клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів: 1) у приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.В. - документів та матеріалів, на підставі яких вчинявся виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 14860 від 20.12.2017 про стягнення з позивача на користь відповідача невиплачених у строк відповідно до умов кредитного договору № DNC0GI0000002456 від 18.12.2007 та розрахунку заборгованості за договором на 01.08.2017 грошових коштів у розмірі 2906190,62 грн; 2) у ПАТ КБ «ПриватБанк» - належним чином завіреної копії договору про іпотечний кредит № DNC0GI0000002456 від 18.12.2007, укладеного між сторонами. Водночас цією ж ухвалою заява представника позивача про забезпечення позову була повернута позивачеві (а.с. 19-22).
03.09.2020 від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначається, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки оспорюваний виконавчий напис був вчинений з дотриманням передбачених законом вимог. Відповідачу направлялася вимога 07.08.2017 про необхідність виконання зобов'язань та було надано можливість висловити свої заперечення щодо безспірності грошових вимог, однак відповідач своєї незгоди не висловив. Нотаріус не повинен перевіряти безспірність заборгованості, він не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень закону, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Проте належного контр розрахунку або доказів відсутності боргу перед банком та виконання зобов'язань за вказаним договором станом на день вчинення виконавчого напису позивач не надав, тобто позивач не спростовує ні факту наявності такої заборгованості, ні її розміру. Стосовно проживання ОСОБА_1 на території зони АТО представник відповідача зазначила, що оскільки договір був укладений ще 18.12.2007, у банку була відсутня інформація про те, за якою адресою на час початку проведення АТО проживає позивач, крім того, не встановлено порядок отримання банком відповідної інформації. У той же час, сам позивач до банку з метою списання штрафних санкцій не звертався. Щодо розрахунку заборгованості, то він є інформаційною довідкою, яка відображає фактичні операції про рух грошових коштів по рахункам кредитної угоди за весь період кредитування, до стягнення заявлена лише дійсно наявна прострочена заборгованість (а.с. 62-67).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, остання надала заяву, в якій просила справу розглядати за відсутності сторони позивача та наполягала на задоволенні заявлених позовних вимог, одночасно відкликавши раніше подану нею заяву про відкладення судового засідання.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надавши зазначений відзив на позов, в якому просила розглянути справу за відсутності представника банку.
Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Представник третьої особи - Кремінського РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, в.о. начальника Барабаш Г. надала заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядав цивільну справу за наявними у справі письмовими матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.12.2017 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № DNC0GI0000002456 від 18.12.2007 в розмірі 2906190,62 грн, яка складається з наступного: 602606,43 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1163738,59 грн - заборгованість за відсотками; 2837,73 грн - заборгованість з комісії; 1137007,87 грн - заборгованість за пенею. Строк, за який провадиться стягнення - 3514 днів, а саме з 18.12.2007 по 01.08.2017 (а.с. 27).
До своєї заяви банком були додані наступні документи: 1) копію кредитного договору, а саме договору про іпотечний кредит № DNC0GI0000002456 від 18.12.2007 з додатком № 1; 2) копію здійсненого банком розрахунку заборгованості за вказаним договором станом на 01.08.2017, який у додатках до заяви має назву «засвідчена виписка з особового рахунку боржника»; 3) копію письмової вимоги на адресу ОСОБА_1 про усунення порушень за вказаним кредитним договором; 4) копію розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку; 5) копію опису вкладення до цінного листа; 6) копію довіреності представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Балашова О.В.; 7) копію паспорта представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Балашова О.В. (а.с. 28-31, 32-34, 35, 36, 37, 40, 42; 68, 69-72, 73-75, 76-78, 79, 80, 81, 82, 83).
На підставі вказаних документів 22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за номером 14860, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № DNC0GI0000002456 від 18 грудня 2007 року в розмірі 58640,06 грн, яка складається з наступного: 602606,43 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1163738,59 грн - заборгованість за відсотками; 2837,73 грн - заборгованість з комісії; 1137007,87 грн - заборгованість за пенею. Строк, за який провадиться стягнення - 3514 днів, а саме з 18.12.2007 по 01.08.2017 (а.с. 13, 26).
14 лютого 2018 року на підставі вказаного виконавчого напису головним державним виконавцем Кремінського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області Сіроштан Л.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 55802445 (а.с. 12).
Частиною 6 статті 55 Конституції України гарантовано право кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Стаття 18 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на дату вчинення нотаріусом виконавчого напису) для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону визначені умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться також у п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Згідно з п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 від 26.11.2014, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 грудня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем договір про іпотечний кредит від 18.12.2007, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Застосовуючи вказані норми матеріального права, суд вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлював права та обов'язки учасників правовідносин, а перевіряв безспірність заборгованості в контексті наявності документів, з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Як наслідок, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів (тобто за відсутності встановлених переліком документів), які б підтверджували факт безспірної заборгованості, виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.
Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, що викладені в пункті 10 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні.
Так, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17.
Таким чином, оцінивши всі надані банком нотаріусу документи для вчинення останнім виконавчого напису, належним чином засвідчені копії яких надав суду нотаріус, суд вважає, що банком не було надано нотаріусу необхідні документи для підтвердження факту безспірної заборгованості позивача ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором від 18.12.2007 у розмірі 2906190,62 грн. та встановлення прострочення виконання цього зобов'язання.
Так, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості банк до заяви про вчинення виконавчого напису не додавав, про що свідчать надані нотаріусом і належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис.
Хоча у додатку до заяви на ім'я нотаріуса і вказано про надання засвідченої виписки з особового рахунку боржника, перелік наданих нотаріусом документів свідчить, що під виглядом такого документу нотаріусу був наданий розрахунок заборгованості, здійснений банком, у той час як такий розрахунок, на відміну від виписки з особового рахунку, не є первинним документом, оформленим відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999, а отже не може розглядатися як документ, що підтверджує безспірність вимог банку.
Також відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ст. 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
30 квітня 2018 року Президентом підписано наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». Згідно з цим наказом 30.04.2018 з 14.00 розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил. Отже, 30 квітня 2018 року антитерористична операція завершилася.
Таким чином, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики в сукупності за період з 14.04.2014 по 30.10.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 02.09.1977 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Згідно з розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» № 1275-р від 02.12.2015, м. Кремінна Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Отже, позивач ОСОБА_1 є суб'єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого на підставі ст. 2 зазначеного Закону встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань, у той час як банком такі санкції за вказаний період, а саме з 14.04.2014 по 21.09.2016, згідно з наданими документами фактично нараховувалися.
Також суд звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України були надані роз'яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до яких банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.
Таким чином, заборона щодо нарахування банками на час проведення антитерористичної операції пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є імперативною, а тому посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не звертався до банку з такою заявою є неспроможною, тим більше, що у договорі про іпотечний кредит від 18.12.2007, а так само у заяві відповідача на адресу нотаріуса від 22.12.2017 місцем проживання ОСОБА_1 зазначається м. Кремінна Луганської області, віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Разом із тим, більше третини (39%) стягнутої з ОСОБА_1 за виконавчим написом суми заборгованості за договором від 18.12.2007 складає саме пеня, яка нараховувалася (в тому числі) у період проведення антитерористичної операції.
Виходячи з цього, суд вважає також неспроможними посилання представника відповідача на те, що позивач не оспорює розміру заборгованості перед банком, оскільки ОСОБА_1 у своєму позові вказував на неправомірність нарахування йому пені у період проведення антитерористичної операції.
Крім того, позивачем надані суду квитанції на підтвердження сплати ним щомісячного платежу (які складалися з тіла кредиту та відсотків за відповідний місяць) в розмірі 8073,18 грн, визначеному у додатку № 1 до договору від 18.12.2007, а саме 15.01.2008, 19.02.2008, 17.03.2008 та 15.05.2008 (а.с. 14), які не були враховані у наданому нотаріусу розрахунку заборгованості.
Отже, позивач у встановленому законом порядку довів ту обставину, що сума заборгованості за кредитним договором з відповідачем на дату вчинення оспорюваного нотаріусом виконавчого напису була іншою (меншою), ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, що також свідчить про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - що вбачається з правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовна заява підлягає повному задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім під час звернення з позовною заявою до суду у розмірі 840,80 грн (а.с. 2).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 75-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 14860, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором DNC0GI0000002456 від 18 грудня 2007 року в розмірі 2906190,62 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (восьмисот сорока гривень вісімдесяти копійок).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів із дня складення цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д).
Третя особа-1: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (місцезнаходження: м. Чернігів, просп. Миру, 55).
Третя особа-2: Кремінський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 35038436; місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, площа Красна, 20).
Суддя І.Г. Безкровний