Справа № 395/647/20 Провадження № 2/395/192/2020
15 вересня 2020 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Забуранному Р.А.,
при секретарі Таран С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
До суду із позовом звернулось Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, вказавши, що 24.05.2011 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 3100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну куртку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 , померла. Заборгованість станом на дату смерті становить 11719,65 грн. Згідно відповіді Новомиргородської районної державної нотаріальної контори на претензію кредитора, спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , які звернулися із заявою про прийняття спадщини, є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Тобто відповідачі, які є спадкоємцями, вважаються такими, що прийняли спадщину, до складу якої входять всі права і обов'язки спадкодавця, в тому числі обов'язок повернення заборгованості за кредитом.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 11719,65 грн., яка складається з наступного: 1523,91 грн. - заборгованість за кредитом, 10195, 74 - заборгованість за відсотками, та судові витрати.
Представник позивача повідомлений у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, проте направив разом з позовом до суду клопотання, в якому зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Крім цього, відповідачі оповіщені про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку через оголошення, яке розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21.08.2020 року.
Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про час та місце розгляду у справі повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 24.05.2011 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 3100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну куртку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а сааме наддав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 ,померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Виконкомом Йосипівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
Станом на 08 квітня 2016 р. заборгованість за кредитом склала 11719,65 гривень.
Після смерті ОСОБА_4 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією спадкової справи № 166-16 на померлу ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК У країни).
Згідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ст.ст.1269 ч.1, 1270 ч.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, при цьому облік такого строку починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст.1269 ч.5 ЦК України особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (6 місяців).
Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_4 , 1955 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її:
-син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 на 1/3 частку спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року зареєстроване в реєстрі за №18 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року зареєстроване в реєстрі за №19.
-син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на 1/3 частку спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року зареєстроване в реєстрі за №20 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року зареєстроване в реєстрі за №21.
-та донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 на 1/3 частку спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року зареєстроване в реєстрі за №22 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 січня 2017 року року зареєстроване в реєстрі за №23.
Судом встановлено, що лише відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 . У зв'язку з наведеним позивач правомірно направив лист-претензію до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно якого позивач пред'явив свої вимоги, проте жодних дій з приводу виконання зобов'язання відповідачами не було виконано, що підтверджується вищевказаними листами-претензіями.
Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦПК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, комісії та пені за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору, а також на фотокопію витягу з кредитного договору, при цьому безпосередньо повний текст спірного кредитного договору з підписами померлого ОСОБА_4 суду не наданий.
Згідно Витягу із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг із Умов надавались для ознайомлення померлій ОСОБА_4 та вона погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання померлою ОСОБА_4 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані померлій ОСОБА_4 . Умови та правила банківських послуг, відсутність підтвердження домовленості сторін про сплату відсотків, комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із померлою ОСОБА_4 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанк, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені кредитним договором, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, який міститься в матеріалах даної справи не містить підпису померлої ОСОБА_4 , а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 24.05.2011 року. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків, комісії, пені за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.
Таким чином, зваживши у сукупності надані АТ КБ "ПРИВАТБАНК" докази по справі, суд приходить до висновку, що померла ОСОБА_4 не виконала взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість у сумі 1523,91 грн. в рівних частинах з кожного згідно до ст.1281 ч.1 ЦК України, яка складається з заборгованості за кредитом, що передбачено кредитним договором б/н від 24.05.2011 року, а також судові витрати по справі, а позовні вимоги про стягнення відсотків не підлягають задоволенню, оскільки відсутні правові підстави для їх стягнення.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в дольовому порядку, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд , -
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 507 (п'ятсот сім) гривень 97 копійок та сплачену суму судового збору в розмірі 91 (дев'яносто одна) гривня 11 копійок, а всього стягнути 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 507 (п'ятсот сім) гривень 97 копійок та сплачену суму судового збору в розмірі 91 (дев'яносто одна) гривня 11 копійок, а всього стягнути 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 08 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в розмірі 507 (п'ятсот сім) гривень 97 копійок та сплачену суму судового збору в розмірі 91 (дев'яносто одна) гривня 11 копійок, а всього стягнути 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 08 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2020 року.