Єдиний унікальний номер 233/1978/20
Номер провадження 33/804/362/20
14 вересня 2020 року місто Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Рябцевій Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою з доповненнями захисника Бєляєва В.О. який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, -
Згідно до постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року водій ОСОБА_1 08 квітня 2020 року о 23-25 год. в м. Костянтинівка, Донецької області по вул. Леваневського, будинок 40, керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), в зв'язку з чим був оглянутий на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, та оскільки, відповідно до висновку КНП «БЛІЛ Костянтинівської міської ради» № 38 від 08 квітня 2020 року, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 складає 1,1% проміле, встановлено, що водій перебував в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200,00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На вказану постанову суду захисником Бєляєвим В.О. подана апеляційна скарга з доповненнями, в якій він просить постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
- протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками сп'яніння;
- не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом;
- не надано доказів того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження від огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alkotest 6810»;
- ОСОБА_1 не надавав пояснень суду, а лише заявив клопотання про виклик свідків;
- суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , незважаючи на наявність поважної причини неприбуття до суду;
- копія постанови суду надано з порушенням трьохденного строку;
- судом хибно оцінені докази, а саме відеозаписи, надані ОСОБА_2 , оскільки відсутні дата та час проведення відеофіксації;
- судом невірно зазначено у постанові, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення шляхом вручення судової повістки про виклик до суду, оскільки у протоколі вказана адреса, за якою ОСОБА_1 не проживає;
- у судовій повістці вказано прізвище « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 »;
- представлений стороною захисту відеозапис спростовує висновок суду, що саме ОСОБА_5 керував транспортним засобом.
Заслухавши суддю - доповідача, думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Бєляєва В.О., які просили скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю доказів, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Перевіривши висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, приходжу до висновку, що вони відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
З матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 450712 від 08.04.2020 року о 23-59 год. в м. Костянтинівка, Донецької області по вул. Леваневського, буд. 40, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), в зв'язку з чим був оглянутий на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, та оскільки, відповідно до висновку КНП «БЛІЛ Костянтинівської міської ради» № 38 від 08 квітня 2020 року, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 складає 1,1% проміле, встановлено, що водій перебував в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 3).
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено лікарем КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради» ОСОБА_6 08.04.2020 року о 23-55 год., вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння легкого ступеня (1,1%) (а.с.4).
В судових засіданнях 07.05.2020 року та 02.06.2020 року ОСОБА_1 пояснив, що не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надав заяву про відкладання розгляду справи для залучення захисника, ознайомлення з матеріалами справи та виклику свідків (а.с. 13,39). Погодився давати пояснення лише після допиту свідків.
Також суддя обґрунтовано послався у постанові на покази свідків, які безпосередньо були допитані в судовому засіданні.
З пояснень поліцейських СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , які надали пояснення в суді першої інстанції, вбачається, що поліцейський СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старший сержант ОСОБА_7 24 квітня 2020 року ніс службу з напарниками ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Ними було помічено автомобіль «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому не працювала ліва фара. Коли почали намагатися наздогнати вказаний автомобіль, то водій зупинив транспортний засіб біля місця, зазначеного в протоколі. Під час спілкування із водієм та встановлення його особи, виявилось, що у водія ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння. Після пропозиції водію пройти процедуру медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 добровільно погодився пройти медичне обстеження в закладі охорони здоров'я м. Костянтинівка. В лікарні водій ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження, яке підтвердило у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення. Вважають, що процедуру оформлення протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено у відповідності до норм діючого законодавства України, а факт керування транспортним засобом особи, що притягається до адміністративної відповідальності підтверджується відеофіксацієй.
Пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які прямо свідчили про відсутність факту управління ОСОБА_1 були визнані судом як завідомо неправдивими показаннями свідків, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, вбачається спростування наданих показів вказаних свідків, їх пояснення такими, що не відповідають дійсності.
З відеозапису, який приєднаний до матеріалів справи, та який досліджений як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, вбачається, що, при здійсненні патрулювання працівниками поліції був зупинений автомобіль ВАЗ 2108 під керуванням водія ОСОБА_1 . У медичному заході, у присутності лікаря та працівників поліції у ОСОБА_1 шляхом продуття останнім газоаналізатора, було виявлено наявність алкоголю у межах 1,1 % (а.с. 6).
Таким чином, зазначений відеозапис спростовує доводи апеляційної скарги про те, що нібито не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що немає підстав ставити під сумнів покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , відеодоказ, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та письмові докази, які наявні у справі, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку з керуванням ним водієм в алкогольному сп'янінні.
Відеозапис, наданий стороною захисту під час розгляду справи апеляційним судом, був переглянутий з метою перевірки доводів апелянта та його захисника. Вважає, що він не може бути прийнятий до уваги, оскільки з нього не вбачається, що він зроблений саме працівником поліції, саме 08.04.2020 року о 23-25 год. у м. Костянтинівка, тобто саме в цьому місці. Не зрозуміло, чому він не був пред'явлений суду першої інстанції під час розгляду справи.
При перегляді зазначеного відеозапису вбачається лише фрагмент руху автомобілю ВАЗ 2108 у денний період часу, у місцевості, яка схожа на степ, за кермом якого спочатку вбачається ОСОБА_1 та біля нього сидить пасажир, а після зупинки ходу автомобіля з міста водія з машини виходить саме пасажир.
Крім того, вказаний відеозапис зроблено у світлу пору доби, а в протоколі про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2020 року зазначений час скоєння правопорушення 23 год. 25 хв.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не був допитаний судом, спростовуються протоколом судового засідання від 02.06.2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень до допиту свідків. Проте, після допиту свідків, він також відмовився давати пояснення, просив перенести розгляд справи, але до суду у зазначений день та час не з'явився та не скористався своїм правом дати пояснення.
Так, у судовому засіданні 07 травня 2020 року ОСОБА_1 надав заяву про відкладання розгляду справи для залучення захисника та виклику співробітників поліції; у судове засідання 21 травня 2020 року ОСОБА_1 не з'явився та разом зі своїм захисником надали заяву про відкладання розгляду справи у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні; у судове засідання 11 червня 2020 року ОСОБА_1 та його захисник Бєляєв В.О. не з'явилися що було розцінено судом як зловживання своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 268 КУпАП та, як спосіб затягування розгляду справи задля уникнення можливості накладання адміністративного стягнення у передбачені ст. 38 КУпАП строки.
Доводи апеляційної скарги захисника Бєляєва В.О. про те, що суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , незважаючи на поважні причини його відсутності, є безпідставними, оскільки, як вбачається з копії заяви про відкладання розгляду справи, яка написана від імені захисника Бєляєва В.О., вона надійшла на електронну пошту суду 11.06.2020 року о 08-53 год., тобто після проведення судового засідання у справі о 08-00 год. (а.с. 49-51).
Апеляційний суд поновив право ОСОБА_1 , що передбачене ст. 268 КУпАП, бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інше, шляхом належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 03.09.2020 року захисником Бєляєвим В.О. надана апеляційна скарга з доповненнями та розгляд справи відкладено на 14.09.2020 року, проте у зазначене судове засідання ОСОБА_1 та його захисник до апеляційної інстанції не з'явилися, а його захисник надав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі та участі ОСОБА_1 , тобто останній не скористався наданим йому правом надати пояснення, подати докази, заявляти клопотання та іншими правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те,що протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, як необґрунтовані, оскільки у протоколі хоча і зазначено що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), проте до протоколу надано рапорт поліцейського Степанова О.Ю. про те, що під час складання протоколу у фабулі було допущено помилку та правильно вважати, що водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (а.с.5).
Щодо ненадання доказів відмови ОСОБА_1 від проходження від огляду на стан сп'яніння, ці доводи не є слушними, оскільки матеріали адміністративної справи взагалі не містять посилання про цей факт.
Крім того факт знаходження у стані алкогольного сп'яніння ані ОСОБА_1 , ані його захисником Бєляєвим В.О. не заперечувалися.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про нібито порушення строків видачі копії постанови суду, оскільки, як ОСОБА_1 , так і його захисник Бєляєв В.О. були обізнані про дату розгляду справи, мали можливість з'явитися до суду та отримати копію постанови. Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови отримана особисто захисником 17.06.2020 року, строк подачі апеляційної скарги не пропущений.
Доводи апеляційної скарги захисника Бєляєва В.О. про те, що не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не є слушними, оскільки це спростовується матеріалами справи та про що докладно викладено в постанові
Доводи апеляційної скарги про нібито неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час, місце розгляду справи, у зв'язку із зазначенням у судовій повістці помилкового прізвища як « ОСОБА_3 », не є обґрунтованими, оскільки як вбачається з повістки вона направлена за зазначеною адресою, яку вказав саме ОСОБА_1 при складанні протоколу. Крім того, захисник у судовому засіданні апеляційної інстанції неодноразово помилково називав прізвище ОСОБА_1 як « ОСОБА_3 ».
Також суд не бере до уваги наданий договір найму житла ОСОБА_1 та той факт, що він проживає за іншою адресою, ніж та, яка зазначена у протоколі, оскільки процесуальне законодавство передбачає, що у випадку коли під час розгляду справи учасник змінить своє місце проживання, місце перебування або місцезнаходження, він зобов'язаний повідомити про це суд, який розглядає його справу. В іншому разі, надсилання судом документів на стару адресу не вважатиметься порушенням, а учасник, який не надав такої інформації, вважатиметься таким, що був повідомлений належним чином.
Проте в матеріалах справи відсутні заяви та клопотання ОСОБА_1 про повідомлення про зміну свого місця проживання.
Крім того, у заяві ОСОБА_1 про відкладання розгляду справи та у судовому засіданні 07.05.2020 року ним зазначено адресу: АДРЕСА_1 , та за якою надсилалися повістки про виклик до суду (а.с. 13, 39).
Доводи апеляційної скарги щодо, нібито, недостатності доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються матеріалами справи, які наведені вище, на думку апеляційного суду в постанові дана належна оцінка фактичним обставинам, справу розглянуто повно та всебічно.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дотримався вимог КУпАП, з'ясував всі обставини справи, виніс справедливе та обґрунтоване рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не має, порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене, постанова Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та підстав для її скасування та закриття провадження немає.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Бєляєва В.О., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Л. Ковалюмнус