Справа № 685/956/20
Провадження № 2/685/205/20
10 вересня 2020 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного подзовного провадження в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та про стягнення аліментів на утримання дружини,
30 липня 2020 року позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку з ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала у цивільному шлюбі, від якого у них є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає спільно з позивачкою та знаходиться на повному утриманні матері.
На даний час сторони спільно не проживають, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, фактично сімейні стосунки повністю припинені. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свого сина ОСОБА_4 , відмовляється добровільно надавати кошти на його та на її утримання.
Позивачка зазначає, що відповідач відмовляється добровільно надавати належні кошти на утримання неповнолітньої дитини, що суперечить ст. 180 Сімейного кодексу України, де визначено - обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також ухиляється від утримання позивачки, чим порушує її права, передбачені ч.2 ст.91 Сімейного кодексу України, якими визначено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу. Позивачка ніде не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку. Одержувана нею допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у розмірі 860 гривень щомісячно є недостатньою, як для утримання дитини, так і для особистого утримання, інших джерел доходів у неї немає.
Позивачка також зазначає, що відповідач є дієздатним, він працює, має реальну змогу сплачувати аліменти, а тому звернулася до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягувати з відповідача аліменти на утримання позивачки в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за її відсутності, та заявлені вимоги задоволити.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у цивільному шлюбі.
В сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
З довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради Теофіпольського району Хмельницької області №660 від 30.06.2020 р. вбачається, що син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є сторони, зареєстрований разом з позивачкою в АДРЕСА_1 .
З довідки, виданої виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради Теофіпольського району Хмельницької області №772 від 27.07.2020 р. вбачається, що на повному утриманні позивачки знаходиться її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2 ст.91 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання жінки до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, ч. 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.
Судом встановлено, що відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню дитини та позивачки, з якою проживає його дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Особливістю стягнення аліментів на дружину є наявність лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно з ч.1ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, а відповідач працює, має дохід, однак ухиляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та дружини в добровільному порядку, суд дійшов висновку, про необхідність призначення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Також з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання позивачки аліменти на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. на місяць, тобто до досягнення дитиною трирічного віку, враховуючи можливості відповідача надавати таке утримання, а тому позов підлягає задоволенню.
Також, в порядку, визначеному ч.6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 263, 265, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 84, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 липня 2020 року, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. (Одна тисяча гривень 00 коп.) на місяць, починаючи з 30 липня 2020 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішення в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. (Вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Хмельницький апеляційний суд через районний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Повне рішення складено 10 вересня 2020 року.
Суддя А.П. Самойлович