Справа № 682/1213/20
Провадження № 2/682/572/2020
15 вересня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом позовною заявою Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
04.06.2020 до суду надійшов позов від КП «Славутське ЖКО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Теплопостачальною організацією, яка обслуговує зазначений будинок, є КП «Славутське ЖКО». Станом на 01 лютого 2020 року в результаті несплати відповідачем житлово-комунальних послуг утворився борг за послуги теплопостачання в розмірі 51057, 92 грн. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за наданими послугами та сплачений судовий збір.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_1 позов визнає частково на суму 30 357,67 грн, з яких 09.09.2020 було сплачено 14363,91 грн. а тому визнає суму заборгованості за теплопостачання в сумі 15993,09 грн., що виникла за період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року. Вказує, що позивачем було пропущено строк позовної давності. Просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась та про причини неявки не повідомила. При вирішенні питання про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача судом враховується, що згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Таким чином, беручи до уваги визнання відповідачем позову частково, а також те, що судові засідання по справі неодноразово відкладались, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно рішення Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 23.02.2017 № 49, встановлено тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій. Нові тарифи введено в дію з 01 квітня 2017 року (а.с. 4). Згідно з додатком до згаданого рішення виконавчого комітету встановлено перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному будинку та їх вартість по КП «Славутське ЖКО»,а також тарифи за такі послуги. Загальний розмір тарифу для будинку АДРЕСА_2 складає 2,24 грн. (а.с. 5-9).
Згідно доданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості споживачів теплової енергії за особовим рахунком 1-4695 споживача ОСОБА_1 наявна заборгованість загальною сумою 51057,92 грн. (а.с. 3).
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживачів. Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов'язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов'язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Як передбачено ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняться від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною першою статті 10 Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. № 630, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 20 вказаного Закону встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством
Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок споживача теплової енергії укласти договір із теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання».
Разом з тим відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з теплопостачання, оскільки, відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2018 року у цивільній справі 638/11034/15-ц, про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р № 572 власник житла зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином відповідач, яка власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , як споживач житлово-комунальних послуг зобов'язана здійснювати оплату наданих їй послуг з теплопостачання.
Однак 15.09.2020 до суду надійшла заява від відповідача про застосування строків позовної давності, яка обґрунтована тим, що КП «Славутське ЖКО» просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість в сумі 51057,92 грн. станом на 01 лютого 2020 року. Однак в позовній заяві не вказано, з якого часу виникла заборгованість, але в розрахунку заборгованості станом на жовтень 2017 року заборгованість зазначена у сумі 25410 грн. як сальдо, що не може бути стягнута через пропуск строку позовної давності.
Надаючи правову оцінку поданій заяві судом враховується, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
Таким чином суд приходить до висновку, що у даній справі слід застосувати позовну давність, перебіг якої розпочався із червня 2017 року, тобто за три роки до моменту подання позову КП «Славутське ЖКО», а саме 04.06.2020. В звязку з наведеним судом не береться до уваги розрахунок заборгованості за період з лютого до червня 2017 року. Отже, в період з червня 2017 року по 01 лютого 2020 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 30357 грн. 67 коп.
З огляду на вище викладене, беручи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, а саме стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання у сумі 15993,10 грн. з урахуванням частково погашеної заборгованості у сумі 14361 грн. 91 коп.
Судові витрати по справі становлять 2102 грн. 00 коп., позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлено у сумі 51057,92 грн., до стягнення підлягає заборгованість у сумі 14361,91 грн., тобто 28,1 % (14361,91 х 100): 51057,92).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 590 грн.70 коп. судового збору (2102 х 28,1%) : 100.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 7,10, 14, 18, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 353, 355 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) на користь КП «Славутське ЖКО» (адреса:вул. Миру 14А м. Славута, ЄДРПОУ: 34432514) заборгованість у сумі 14363,91 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят три гривні дев'яносто одна копійка) за послуги теплопостачання та судовий збір у розмірі 590 грн. 70 коп. (п'ятсот дев'яносто гривень сімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шевчук В. В.