Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 405/4232/15-ц
провадження № 61-48813св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
за первісним позовом
позивач - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
за зустрічним позовом
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду 05 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Черненка В. В.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між банком та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір № 6543380 від 25 червня 2008 року та додаткові угоди до нього. Відповідно до умов укладеного договору банк надав,
а відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 дол. США зі сплатою 13,99 % на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом
з кінцевим терміном повернення не пізніше 25 червня 2022 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 6543726, згідно з яким відповідач передала банку в іпотеку будинок по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності іпотекодавцю. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 25 травня 2015 року, яка становить 32 769,98 дол. США, з яких: 27 729,78 дол. США заборгованість за кредитом, 5 040,20 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 777,53 дол. США пеня за порушення строків виконання зобов'язань за кредитним договором, 600 дол. США штраф за порушення обов'язків, передбачених пунктами 4.3.2 - 4.3.6 кредитного договору; 45 875,20 грн штраф за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування.
У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість за кредитним договором.
У серпні 2015 року ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов до ПАТ «ПУМБ»,
в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати недійсним кредитний договір та договір іпотеки, укладені 25 червня 2008 року між нею та банком. Посилалася на те, що умови спірного кредитного договору щодо видачі та погашення кредиту є недійсними, які неможливо виконати, та такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2018 року
у задоволенні позову ПАТ «ПУМБ» відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним з моменту підписання кредитний договір від 25 червня 2008 року № 6543380, підписаний між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ», та договір іпотеки від 25 червня 2008 року № 6543726, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ», посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О. П., зареєстрований в реєстрі під № 1930.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 травня 2018 року доповнено рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2018 року абзацом щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 60 000 дол. США, як і наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався тим, що укладення кредитного договору відбулось під впливом обману, банк приховав важливу інформацію з метою отримання прихованого прибутку, що
є умислом в діях банку. Крім того, банк приховав від ОСОБА_1 повну та об'єктивну інформацію щодо реальної відсоткової ставки, що призводить до збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту, що також є обманом з боку банку. Вказуючи на невідповідність спірного договору про надання кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» суд першої інстанції послався на висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 27 грудня
2017 року, в якому зазначено, що сукупна вартість кредиту по кредитному договору складає 145 589,87 дол. США, реальна процентна ставка становить 17,06 процентів та є вищою від визначеної договором процентної ставки за користування кредитом, що не відповідає Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, документальні підтвердження надання кредиту відсутні. Також суд прийняв до уваги висновок експерта № 836 судово-почеркознавчої експертизи від
02 червня 2016 року, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1
в інформації про умови та сукупну вартість кредиту, додатку № 2 до кредитного договору, в інформаційному листку по продукту «Житло в кредит», у договорі страхування від 25 червня 2008 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «ПУМБ» задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2018 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 травня 2018 року скасовано з ухваленням нового рішення.
Позов ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість по кредитному договору від 25 червня 2008 року за період з 25 березня 2014 року по 03 січня 2015 року в сумі 31 326,57 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 880 903,16 грн, з яких: 27 729,78 дол. США - тіло кредиту, що за офіційним курсом НБУ становить 779 761,42 грн, та 3 596,79 дол. США - проценти за користування кредитом, що за офіційним курсом НБУ становить 101 141,74 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «ПУМБ» відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки відмовлено.
Апеляційний суд керувався тим, що на підтвердження підстав позову банком надано докази укладення та виконання кредитного договору, договору банківського (карткового) рахунку, договорів страхування майна відповідно до умов договору іпотеки.
Доводи ОСОБА_1 про те, що істотна умова договору - порядок видачі та погашення кредиту не відповідає вимогам Інструкції про касові операції в банках України, банк не відкрив поточний рахунок, не надав первинних бухгалтерських документів, які б відображали на відповідних рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку видачу їй кредитних коштів з каси банку, порушення банком порядку видачі готівки в іноземній валюті, не відображення банком зменшення суми кредиту внаслідок внесення більшої суми на погашення чергового платежу, стосуються порядку та умов виконання кредитного договору, а не його укладення, тому не можуть бути підставами для визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними. У випадку сплати процентів за користування кредитом у більшому розмірі, ніж той, що передбачений умовами договору, позичальник має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів.
Банк, направивши відповідачу вимогу від 26 листопада 2014 року про усунення порушення основного зобов'язання та про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитів, яка була отримана відповідачем, проте невиконана у строк до 03 січня 2015 року, змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. У зв'язку із достроковою вимогою банку, настав строк виконання договору у повному обсязі, а тому право кредитора нараховувати проценти, неустойку (пеня, штраф) припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Тому вимоги про стягнення з відповідача на користь банку нарахованих процентів за період після 03 січня 2015 року по 25 травня 2015 року, пені, штрафів за порушення умов кредитного договору, задоволенню не підлягають.
Аргументи учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним судом порушено частину другу статті 640, частину другу статті 1046 ЦК України при встановленні факту укладання кредитного договору. Не в повному обсязі досліджені матеріали справи та висновок судово-економічної експертизи від 27 грудня 2017 року
№ 162/163/17-27, доводи позовної заяви та підстави визнання кредитного договору недійсним.
Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, тому в іншій частині в касаційному порядку не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу не поданий.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 25 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 6543380, згідно з пунктом 1.1 якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 60 000 дол. США, а позичальник зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням: для придбання нерухомості - будинку АДРЕСА_1 ; сплатити банку 13,99 % річних за користування кредитом та повернути кредит не пізніше 25 червня
2022 року.
У пункті 2.3.2 кредитного договору передбачено, що надання кредиту відбувається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку
у відділенні № 1 м. Кіровоград філії ПУМБ в м. Дніпропетровськ, який відкривається банком для обліку сум, наданих позичальнику в кредит за цим договором, на картковий рахунок позичальника, відкритий у валюті кредиту
у відділенні № 1 м. Кіровоград філії ПУМБ в м. Дніпропетровськ, що відкривається позичальнику банком.
Відповідно до умов пункту 2.3.2.1 кредитного договору відкриття, обслуговування та закриття карткового рахунку позичальника, зазначеного
в пункті 2.3.2 цього договору, здійснюється відповідно до умов договору про відкриття банківського рахунку та чинного законодавства України. Датою надання кредиту вважається дата списання коштів в валюті кредиту
з позичкового рахунку, вказаного в пункті 2.3.2 цього договору (пункт 2.3.3 договору).
Згідно з пунктом 3.1.3 кредитного договору проценти за користування кредитом повинні сплачуватися позичальником у строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку № 1, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 25 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 6543726, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О. П. за реєстровим № 1930. Відповідно до пункту 1.2.1.1 договору іпотеки ОСОБА_1 передала в іпотеку будинок, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ) і належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2008 року.
25 вересня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 8092419 до кредитного договору від 25 червня 2008 року № 6543380, якою доповнено кредитний договір пунктом 1.3.1: за умови належного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором на період
з 25 вересня 2009 року по 24 березня 2010 року включно процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 0,01 % річних. У випадку порушення позичальником зобов'язань з повернення кредиту чи сплати процентів або інших зобов'язань, встановлених договором, процентна ставка за користування кредитом повертається до розміру, встановленого в пункті 1.3 цього договору, а з 25 березня 2010 року встановлюється у розмірі 15,59 % річних; відповідно змінено графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідач не заперечувала факту укладення кредитного договору, додаткової угоди до нього, договору іпотеки, страхових договорів та виконання нею протягом певного періоду умов кредитного договору та додаткової угоди до нього. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що на кошти, надані банком, вона придбала житловий будинок. 60 000 дол. США їй було перераховано на картковий рахунок, потім вона здійснила обмін валюти та придбала житло.
У пункті 3.5.7 кредитного договору від 25 червня 2008 року передбачено, що банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами,
а позичальник, відповідно, зобов'язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань позичальника за цим договором, а також при настанні будь-якої з подій, зокрема: затримання сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом порівняно з умовами цього договору на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; несплата позичальником більше однієї виплати за цим договором, яка перевищує п'ять відсотків від суми кредиту.
Вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом зі сплатою процентів за користування кредитом позичальник згідно з пунктом 3.5.8 кредитного договору, зобов'язаний виконати в строк не пізніше тридцяти календарних днів
з дня її отримання.
Банк звернувся з вимогою від 26 листопада 2014 року до відповідача про усунення порушення основного зобов'язання та про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, направленою відповідачу рекомендованим повідомленням і отриманою особисто під розпис 04 грудня 2014 року.
Згідно наданих банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, довідки про стан та історію заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 6543380, ОСОБА_1 з 25 червня 2008 року по 24 березня 2014 року повністю сплатила проценти за користування кредитом за вказаний період, після чого припинила виконувати зобов'язання за кредитним договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження
№ 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;
(2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору
в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;
(4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту
є усталеним у судовій практиці.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження
№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів
є недопустимим».
Відповідно до частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що апеляційним судом не
в повному обсязі досліджені матеріали справи та висновок судово-економічної експертизи від 27 грудня 2017 року № 162/163/17-27, оскільки згідно з частиною першою статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Встановивши, що кредит в розмірі 60 000 дол. США був наданий ОСОБА_1 шляхом перерахування на її картковий рахунок, після чого вона здійснила обмін валюти та на кредитні кошти придбала житловий будинок, що ОСОБА_1 підтвердила у судовому засіданні, апеляційний суд зробив правильний висновок про отримання відповідачем від банку коштів за кредитним договором від
25 червня 2008 року та наявність підстав для часткового задоволення первісного позову банку.
Встановивши, що відсутні підстави для визнання оспорюваних кредитного договору та договору іпотеки недійсними, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду ? без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Кропивницького апеляційного суду 05 грудня 2018 року в частині задоволених позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 31 326,57 дол. США, з яких: 27 729,78 дол. США - тіло кредиту та 3 596,79 дол. США - проценти за користування кредитом, та відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат