Справа № 361/6205/18
Провадження № 2/361/163/20
03.09.2020
іменем України
03 вересня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Лопатинській С.А., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання об'єкту нерухомого майна самочинним, знесення,
встановив:
Позивач просить суд визнати самочинною будівлю димної лазні/сауни за адресою: АДРЕСА_1 , збудовану відповідачем впритул до земельної ділянки позивача, та зобов'язати відповідача ОСОБА_3 знести за свої кошти вказану самочинно збудовану лазню/сауну.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що земельні ділянки сторін по АДРЕСА_2 (позивача) і АДРЕСА_1 (відповідача) є суміжними, у 2016-2017 роках у період його тривалої відсутності за місцем проживання за вказаною адресою (знаходження в зоні проведення АТО), відповідач без будь-якого дозволу позивача і органу місцевого самоврядування, порушуючи будівельні та санітарні норми, побудував на своїй земельній ділянці № НОМЕР_1 димну лазню/сауну впритул до земельної ділянки позивача № НОМЕР_2 .
Дана будівля є капітальною стіною, і побудована таким чином, що її частина виходить на територію земельної ділянки позивача;
крім того водовідвідні жолоби та отвір для видалення продуктів горіння з труби каміну виведені та проходять по території належної позивачу земельної ділянки;
відповідачем порушені ДБН 360-92 (затверджені наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992р.), а саме: не дотримано відстань до бічної межі ділянки від найбільш відступної конструкції стіни, яка повинна буди не менше 1 метру;
не дотримано необхідну відстань не менше 5 метрів до забору для будівель , що мають підвищену пожежонебезпеку;
не забезпечено влаштування необхідних інженерно технічних заходів для запобігання стікання опадів з покрівель та карнизів на територію суміжної ділянки.
Вказану будівлю вважає самочинним будівництвом згідно ст.376 ЦКУ як таку, що зведена без відповідних документів належного дозволу та з істотними порушеннями будівельних норм та правил. З даного приводу він звертався до ДАБІ, якою були вжиті заходи до відповідача, але відповідач ухилився від усунення порушень, крім того сам позивач письмово звертався до відповідача з вимогою привести будівництво у відповідність до норм та правил, але відповідач його вимоги також проігнорував.
Вважає, що відповідач як особа, що здійснила самочинне будівництво, не набув права власності на вказаний об?єкт, і за ст.376 ЦКУ зобов'язаний здійснити перебудову, а оскільки відповідач відмовляється здійснити перебудову у відповідності до норм та правил і оскільки перебудова неможлива - тому вказаний об'єкт підлягає знесенню за рахунок відповідача як особи, що здійснила будівництво.
В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали, просили задовольнити, надали пояснення, аналогічні наведеним у позовній заяві. Крім того позивач пояснив, що вказану земельну ділянку він купив в 2014-2015роках, ділянки з відповідачем купляли приблизно в один період, разом будували будинки, з відповідачем були друзями і раніше планували разом звести баню, але у іншому місці - далі в тил ділянок. Відповідач розпочав будівництво в 2016році, тобто задовго до подання повідомлення про початок будівництва; дозволу на будівництво впритул по межі він як суміжний власник позивачу не надавав. Порушення його прав у наступному: стіна будівлі товщиною утеплення 37 см вийшла на його ділянку, через дану стіну ділянка позивача стала затіненою, не можна саджати дерева, ділянка не провітрюється, в стіні є отвір для вичищення продуктів згоряння, іскри з якого можуть призвести до пожежі, стіна тріскається, і він вимушений її фарбувати, страждає естетика ділянки, знижується вартість садиби в цілому. Будівництво самочинне і незаконне, оскільки на нього відсутні документи на протязі понад чотири роки; будівля не введена в експлуатацію. Дану будівлю не можна перенести на потрібну відстань від межі, та неможливо усунути порушення у спосіб інший, ніж знесення самочинно зведеної будівлі. Також позивач пояснив, що раніше з позовом не звернувся, оскільки не знав про недотримання відповідачем відстані від межі, бо межа не була чітко визначена межовими знаками чи парканом, і дане порушення виявлено ним було лише в 2017 році при зведенні паркану.
Відповідач подав відзив, позов не визнав, пославшись на те, що дане будівництво не є самочинним; він подав повідомлення про початок будівництва, в нього є всі необхідні для будівництва документи, зокрема, будівельний паспорт. Дана будівля не зводилась всупереч волі позивача, позивач давав згоду на будівництво будівлі по межі і це відповідало спільній домовленості про будівництво; позивач протягом всього будівництва не заперечував проти нього, хоча достовірно знав, що об'єкт зводиться по межі; стіна знаходиться по межі і не виходить на ділянку позивача; позивачем не доведено порушень з його сторони, враховуючи презумпцію правомірності дій, а до відповідальності у сфері містобудування відповідач не притягався; позивач не довів, що порушені його права; вказані позивачем нібито порушення таким не є, зокрема, не створено тіні враховуючи рух сонця, не створено перешкод у вільній циркуляції повітря, будівля розташована на відстані від будинку позивача близько 25 метрів і не створює будь-яких перешкод і загрози, в тому числі пожежної небезпеки, і не є пожежонебезпечним об'єктом взагалі; відведення стічних вод з даху було влаштовано на ділянку відповідача і так існувало, доки позивач у зв'язку з конфліктом дану систему відведення сам не зруйнував; отвір у стіні для чистки сажі з димоходу є закритим і не уявляє ніякої небезпеки. Крім того послався на те, що підставою знесення будівлі можуть бути лише такі порушення норм та правил будівництва (якщо такі і були б), - які створюють загрозу життю чи здоров'ю, а такої загрози позивач не довів і такої загрози не існує. Крім того позивач не довів, що у разі наявності порушень - вони не можуть бути усунуті у інший спосіб ніж знесення, яке є мірою крайньою і необхідність такої міри позивачем недоведена. Також відповідач вважає, що позивач не є належним позивачем за даними вимогами про знесення за ст.376 ЦК, і статтею 16 ЦК не передбачено обраного позивачем способу захисту його прав.
Розглядаючи дану справу, суд виходить з наступного:
Позивач у якості доказів надав суду такі документи:
Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки від 10.10.2017р., укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , предмет дарування: житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок: к.н. 3221287201:01:091:0019, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд, за адресою: по АДРЕСА_2 . як видно з договору - право власності дарувателя підтверджене Інформаційною довідкою, виданою нотаріусом Київського МНО Адамською М.М. 18.02.2016р. , право власності дарувателя на земельну ділянку було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2015р.
Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказані житловий будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності: договір дарування від 10.10.2017р., дата реєстрації права 10.10.2017р.
Технічний паспорт на садибний будинок АДРЕСА_2 , виготовлений на ім?я ОСОБА_1 14.12.2015р. в техпаспорті є відмітки про прийняття об'єкту в експлуатацію. З схематичного плану земельної ділянки під забудовою видно, що на земельній ділянці розташований будинок - в передній її частині (ближче до АДРЕСА_2). Інших будівель і споруд не зображено.
Лист вимогу на адресу ОСОБА_3 , яку позивач відправив відповідачу 16.07.2018р., в якому вимагав демонтувати (знести) димну лазню/сауну, що розташована впритул до його земельної ділянки.
Відповідь відділу містобудування та архітектури Броварської РДА на запит позивача від 18.03.2019р.- що відділом містобудування документів дозвільного характеру на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не видавалось.
Лист ДАБІ ОСОБА_1 від 5.09.2018 на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача з приводу самочинного будівництва. У листі зазначається про вжитий захід - вихід з перевіркою на об'єкт відповідача, перевірку не проведено через відсутність власника або представника.
Лист ДАБІ ОСОБА_1. від 4.04.2019 на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача. У листі зазначається про вжиті заходи контролю: в червні 2018року, , повторно в березні 2019олку, перевірки не проведені через відсутність власника або представника, призначено перевірку на квітень 2019р.
Лист ДАБІ ОСОБА_1. від 10.06.2019 на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача. У листі зазначається про вжиті заходи контролю: в тому числі про призначення перевірки на квітень 2019, перевірка не проведена, 24.04.2019р. складено відповідний акт про недопущення посадових осіб на перевірку, винесено припис, призначено перевірку на червень 2019року. Також у листі зазначено про наявність повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2018р. з будівництва бані, будівельний паспорт виданий відділом містобудування та архітектури Броварської РДА від 25.05.2018р.
Лист ДАБІ ОСОБА_1. від 26.06.2019р. на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача. У листі зазначається, окрім наведеної вище інформації, про заплановану на червень 2019р. перевірку об'єкту, перевірку не проведено, складено акт від 24.06.2019р. про недопущення посадових осіб на перевірку. Враховуючи невиконання припису від 24.04.2019р., вживаються заходи щодо скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2018р.
Лист ДАБІ ОСОБА_1 від 11.10.2019р. на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача. У листі зазначається, окрім наведеної вище інформації, про заплановану на червень 2019р. перевірку об'єкту, перевірку не проведено, складено акт від 24.06.2019р. про недопущення посадових осіб на перевірку. Враховуючи невиконання припису від 24.04.2019р., вживаються заходи щодо скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2018р.
Листи ДАБІ ОСОБА_1 від 11.10.2019р. на його звернення щодо вжиття заходів реагування до відповідача. У листі зазначається, окрім наведеної вище інформації, що враховуючи невиконання припису від 24.04.2019р. щодо незабезпечення доступу посадових осіб на об'єкт будівництва, наказом № 319 від 11.10.2019р. скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2018р. щодо об'єкта будівництва бані по АДРЕСА_1 .
Договір на виконання робіт з землеустрою від 9.08.2019р. між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_6 - предмет договору: виконання землевпорядних, геодезичних робіт, виготовлення топографічної зйомки, кадастрової зйомки, збірно-кадастрової схеми земельної ділянки к.н. 3221287201:01:091:0019 по АДРЕСА_2 .
Топографічна зйомка земельної ділянки к.н. 3221287201:01:091:0019 по АДРЕСА_2 (замовник ОСОБА_1 ), збірно-кадастровий план земельних ділянок позивача і відповідача.
Один фотознімок, зроблений в зимову пору року, дата на знімку не зазначена, зі слів позивача, нічим не підтверджених - листопад 2016 року. На знімку зображено два будинку (зі слів- позивача і відповідача) і будівля білого кольору під дахом, розташована на вільній від забудов території на певній відстані від обох будників, при цьому межа між ділянками не визначено (відсутній паркан, видима лінія, видимі межові знаки).
Чотири фотознімки, датовані 05.04.2018р., на яких зображено будинок (зі слів позивача- належний йому, вид з тилу) і з правої сторони по межі будівлю, орієнтовану задньою глухою стіною на ділянку позивача (спірний об'єкт).
Відповідач разом з відзивом надав такі докази:
Свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на земельну ділянку, к.н. 3221287201:01:091:0048, площа 0,075га, для будівництва і обслуговування будинку і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 ;
Свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на земельну ділянку, к.н. 3221287201:01:091:0047, площа 0,075га, для будівництва і обслуговування будинку і споруд (присадибна ділянка), АДРЕСА_1 ;
Свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на житловий будинок , адреса: АДРЕСА_1 ; дата видачі: 02.09.2015р.
Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказані дві земельні ділянки і житловий будинок на підставі вказаних свідоцтв про право власності, дата реєстрації права власності: 16.10.2015р.
Будівельний паспорт на будівництво бані по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_3 , виданий відділом містобудування та архітектури Броварської РДА 25.05.2018р.
В схемі забудови земельної ділянки до даного будівельного паспорту видно, що вказана будівля бані має розташовуватись на відстані 19,85м. від задньої стіни будинку, на відстані 37,63 метри від фасадної лінії ділянки, довжиною 8,80м паралельно межі на відстані від межі 1 метр.
У будівельному паспорті, додатки, зазначено вимоги до забудови земельної ділянки: зокрема, п.1 - гранично допустима висота- не вище двох поверхів, п.2- відстань від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови- 37,63м. п.3 - мінімально допустима відстань від жилого будинку - 4 метри; п.4 мінімально допустима відстань від об'єкта (1 м) , до існуючих будинків та споруд на сусідніх ділянках - 8,0метрів - протипожежна відстань. П.1.17. огорожа: масив конструкції огорожі: цоколь, цегельні стовпчики, парапет, тощо- повинні знаходитись повністю на території садиби. Перед влаштуванням огорожі - місце її розташування підлягає уточненню з відділом земельних ресурсів. 1.17.2- огорожа від сусідньої ділянки повинна бути несуцільна, для достатнього провітрювання і освітлення; необхідно влаштування цоколю огорожі з бетону.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорту (будівництво бані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці к.н. 3221287201:01:091:0047, нове будівництво), датоване 31.05.2018р., подане ОСОБА_3 до Департаменту ДАБІ у Київській області.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорту (будівництво бані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці к.н. 3221287201:01:091:0047, нове будівництво), датоване 22.10.2019р., - подане ОСОБА_3 до Департаменту ДАБІ у Київській області;
(подане повторно, після скасування наказом від 11.10.2019р. Повідомлення ОСОБА_3 про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2018р.
Витяг з реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про заяву ОСОБА_3 30.04.2018р. про заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18.07.2019р. - підозра ОСОБА_1 за фактом від 29.04.2018р. щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
Постанова про закриття кримінального провадження від 9.10.2019р. щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування (за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 29.04.2018р.).
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що приблизно на початку 2016 року його дружина як дизайнер консультувала сторони з приводу будівництва будинків, він був присутній при тому як відповідач показував, де які споруди будуть розміщатись на ділянці, в тому числі показував місце будівлі для відпочинку з банею, і позивач при цьому був присутній, він не заперечував проти зведення будівлі стіною по межі, було зрозуміло, що дана будівля зводитиметься узгоджено між сторонами; будівництво було почате в 2016році і свідок бував на будівництві неодноразово і жодного разу не чув заперечень з сторони позивача з приводу будівництва, був свідком коли позивач навіть пропонував відповідачу зробити вхід у цю будівлю і з його ділянки напряму для зручності. Дана будівля уявляє собою споруду на фундаменті, з стінами і дахом, забезпечена водою і водовідведенням, містить у собі приміщення з обіднім столом та кухнею і лазню з санвузлом.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що у вересні 2015р. був на спільному застіллі і відповідача, був присутній позивач, стосунки між сторонами були дружні, розмови йшли про спільне будівництво будинків, відповідач у присутності позивача малював ескіз майбутньої бані; баня збудована стіною по одній лінії з парканом. Дана будівля вміщає кухню і баню.
З наданих доказів і з пояснень сторін, в тій частині, де вони не суперечать один одному, встановлено:
Сторони є суміжними землевласниками.
Дві земельні ділянки відповідача утворюють один масив видовженої форми від червоної лінії вулиці, які по всій спільній довжині межують з земельною ділянкою позивача.
Земельна ділянка позивача є сусідньою, має видовжену прямокутну форму від червоної лінії вулиці і по всій довжині послідовно межує з першою та другою земельними ділянками відповідача.
Будинок позивача розміщений на земельній ділянці в частині, наближеній до червоної лінії вулиці і зміщений в сторону до іншого сусіда.
Будинок відповідача розміщений на земельній ділянці к.н. 3221287201:01:091:0048 (ділянка від вулиці); спірний об'єкт розташований на земельній ділянці к.н. 3221287201:01:091:0047, що межує з його земельною ділянкою к.н. 3221287201:01:091:0048 і розташована за нею далі від вулиці, ближче до кінця земельного масиву.
Спірний об'єкт, названий позивачем димною лазнею/сауною, а згідно будівельного паспорту відповідача - баня (згідно збірно-кадастрового плану, наданого позивачем) - розташований по відношенню до ділянки позивача у тилу, і виходячи з довжини спільної межі 72,45метри і довжини стіни будинку позивача 10,88метрів та схематичного зображення в масштабі, - можна зробити висновок, що спірний об'єкт розташований від будинку позивача на відстані, більше двох довжин стіни будинку, тобто понад 20 метрів в тил за будинком.
В схемі забудови земельної ділянки до будівельного паспорту (наданого відповідачем) видно, що вказана будівля бані має розташовуватись на відстані 19,85м. від задньої стіни будинку відповідача, на відстані 37,63 метри від фасадної лінії ділянки, довжиною 8,80м паралельно межі на відстані 1 метр від межі з сусідом (№ НОМЕР_2 ).
Самі сторони пояснили, що спірний об'єкт розташований на ділянці відповідача задньою стіною по межі, і на відстані близько 25 метрів від будинку позивача, на задньому плані. - що фактично збігається з наданими планами.
З збірної кадастрової зйомки видно, що спірний об'єкт - це будівля видовженої прямокутної форми, розташована у довжину паралельно межі між земельними ділянками позивача і відповідача, об'єкт розташований на земельній ділянці відповідача к.н. 3221287201:01:091:0047. Задня глуха стіна об'єкту стоїть по межі. На збірному кадастровому плані зазначено, що зовнішня площина стіни виступає від лінії в сторону ділянки ОСОБА_1 на 0,11 - 0,12 м (11-12 сантиметрів).
(Як пояснив позивач,- стіна виступила за лінію на товщину її зовнішнього утеплення).
Відповідач не погоджується з даним документом, посилаючись на недопустимість доказу, оскільки план складено без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином, тому не може братись до уваги. Крім того, відповідач посилається на допустимість погрішності у обмірювальних схемах до 0,25м (до 25 сантиметрів), і виходячи з цього вважає, що даним планом не підтверджено виступ будівлі за межу.
Встановлено, що перед проведенням землевпорядних робіт для виготовлення даного плату відповідач був повідомлений шляхом оголошення у пресі. Відповідач не повідомлявся за адресою, яка була відома позивачу і землевпоряднику, тому дійсно в цьому сенсі він не вважається повідомленим належним чином.
На фотознімках сусідні ділянки розділені парканом, виготовленим з дерев?яних дощок, який стоїть на бетонному фундаменті. Даний фундамент своєю зовнішньою лінією утворює одну пряму лінію з зовнішньою площиною задньої стіни спірної будівлі; паркан на фундаменті влаштований таким чином, що відступає від зовнішньої лінії фундаменту (фундамент має більшу товщину ніж паркан) в сторону ділянки відповідача. Між задньою площиною стіни і парканом (від заднього кута стіни до паркану) дійсно вбачається відступ, розмір якого по фотознімкам визначити неможливо, але він може відповідати відстані, вказаній у збірному кадастровому плані (11-12см).
Відповідач стверджує, що лінія межі проходить по зовнішній лінії бетонного фундаменту під парканом (фундамент своєю товщиною знаходиться на ділянці відповідача), і стіна бані розташована в одній площині з цією лінією бетонного фундаменту, влаштованого по межі; паркан відступає від лінії межі в сторону ділянки відповідача, оскільки розташовується по серединній лінії фундаменту і є тоншим за фундамент, тому і виник візуальний заступ стіни за паркан в сторону ділянки позивача, але це не означає заступу стіною за межу на ділянку позивача.
Також зі знімків видно, що стіна - вид з сторони ділянки позивача - є глухою, рівною, оздобленою, утворює одну лінію з лінією фундаменту огорожі;
в стіні є отвір - дверцята малого розміру (дверцята-вікно для чистки сажі);
будівля має дах з нахилом на ділянку позивача і димарем; під дахом влаштовано водовідвід, який з горизонтального під дахом в кінці стіни по куту переходить у вертикальний водовідвід з відведенням за кут будівлі. Відповідач пояснив, що нижня частина водовідводу, яка повертає за кут будівлі, виведена за паркан на його ділянку. Дані фотознімки не підтверджують доводів позивача, що вода з даного водовідводу потрапляє на його ділянку.
Даними знімками не підтверджено підтоплення ділянки позивача стічними водами з даху спірної будівлі; не підтверджено затінення ділянки позивача даною будівлею; не підтверджено її неестетичний вигляд; не підтверджено наявність будь-яких ознак пожежонебезпеки. (Тобто не підтверджено тих обставин, на які посилається позивач як на підстави для знесення).
З фотознімків також видно, що будівля розташована на значній відстані від будинку, і на земельній ділянці позивача в проекції спірної будівлі відсутні будь-які інші будівлі, споруди, конструкції, насадження, тощо. Ділянка рівна, без ознак її псування чи погіршення від вказаної будівлі чи внаслідок її експлуатації.
Також з показань позивача щодо деяких обставин, що стосуються початку будівництва спірної будівлі бані, з показань відповідача в цій частині з приводу того, що місце розташування бані узгоджувалось з позивачем, і позивачем було надано згоду саме на розташування бані на межі, а також з показань допитаних свідків, встановлено, що на початку будівництва вказаної будівлі позивач був згоден з її розміщенням по межі (без відступу на один метр), і принаймні проти цього не заперечував на протязі всього будівництва. Це слідує і з того факту, що даний позов подано лише у вересні 2018 року, при тому, що як стверджує позивач, баня будувалась в 2016 році. Позивач не назвав дійсних поважних причин не оспорювання будівництва з самого його початку, на стадії закладення фундаменту, на стадії зведення стін (зокрема задньої стіни по межі). Всі ці обставини у їх сукупності дійсно вказують на узгодження з позивачем місця будівництва бані і зокрема її місця розташування по відношенню до будинку позивача і по відношенню до межі. І оспорювання вказаних дій відповідача саме на такій стадії - на початку будівництва і на протязі будівництва - було б логічним у разі відсутності узгодження даного питання з ним. Відповідач посилається на те, що дійсною підставою даного позову був конфлікт, який зіпсував стосунки між сусідами, у квітні 2018року, після якого було порушено відносно позивача кримінальне провадження, і даний позов відповідач розглядає саме як тиск на нього у кримінальному провадженні. Дана обставина не може судом розглядатись як перешкода позивача для подання даного позову суду, але вона також може додатково вказувати на те, що при початку будівництва спірної будівлі питання її розташування було узгоджене з позивачем.
З іншої сторони, судом встановлено, що будівництво бані було розпочате в 2016 році, і виходячи зі знімку, наданого позивачем, станом на зиму 2017року будівля вже існувала без зовнішнього оздоблення. Таким чином, будівля зведена ще до набуття позивачем права власності на суміжну земельну ділянку і на сусідній будинок ( АДРЕСА_2 ), враховуючи, що право власності позивачем набуте 10.10.2017р. за договором дарування. І попередній власник даного будівництва не оспорював, що також дає підстави для висновку, що розташування будівлі бані по межі без відступу на один метр від межі було узгоджено з власником земельної ділянки принаймні за його мовчазною згодою. Позивач з цього приводу пояснив, що з самого часу набуття ділянки у власність його матір?ю, він був єдиним і повноправним її представником у всіх справах, пов'язаних з земельною ділянкою і з будівництвом будинку на ній.
Таким чином, встановлено, що позивач, представляючи інтереси своєї матері, надавав згоду саме на таке розміщення будівлі бані відповідачем; встановлено, що сама власник ОСОБА_5 також не заперечувала проти такого будівництва; а також встановлено, що спірна будівля була зведена відповідачем ще до набуття позивачем права власності на земельну ділянку і будинок за договором дарування.
Позивач як на підставу для знесення будівлі бані посилається на порушення забудовником будівельних норм та правил.
Згідно ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим КМУ. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року: п.3.25* - Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санітарних норм та правил забезпечення інсоляцією будівель і територій жилої забудови" та СНІП II-4-79 "Природнє та штучне освітлення" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Згідно ч.1, ч.7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Згідно роз'яснень у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», п.2, - відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема, спори про знесення самочинного будівництва, та про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;
Згідно роз'яснень у вказаній Постанові Пленуму, п.17 - позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлений власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки , але з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК України.
Згідно п.24 Постанови - знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що … порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
За роз'ясненнями Верховного Суду України в постанові у справі № 6-381цс15, - згідно із ч.7ст.376 ЦК в разі істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Таким чином, за статтею 376 ЦК України, як зазначено в даній нормі закону, позов про знесення будівлі, яка зведена без належних документів, яка зведена з порушеннями встановлених державних норм та правил у галузі будівництва, а також з порушенням пожежних, санітарних норм, - може подати відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено здійснення контролю у цій галузі. У даному ж випадку позивач такими повноваженнями не наділений. Тому за його позовом (позовом фізичної особи) відсутні підстави для знесення будівлі в порядку застосування статті 376 ЦК України.
Крім того для задоволення позову про знесення будівлі позивач зобов'язаний довести наявність порушення його прав, зокрема наявність перешкод, і у разі наявності порушення прав позивача - довести відсутність можливості усунення таких порушень у інший, менш радикальний спосіб.
При розгляді даного позову суд враховує також, що позивач не довів належними доказами таким порушень з сторони забудовника - які б вимагали примусового втручання судом у вказаний ним спосіб. До того ж відсутні дані про притягнення відповідача до адміністративної чи іншої передбаченої законом відповідальності за порушення в даній галузі. Є дані про внесення Держархбудінспекцією відповідачу припису, але зміст даного припису не пов?язувався з вимогою усунути порушення у сфері містобудування, а був зроблений з приводу недопущення посадових осіб до перевірки на об'єкті. Враховуючи презумпцією невинуватості особи - відсутні підстави в межах цивільної справи робити висновки з цього приводу, і зокрема, робити висновок про такі порушення прав позивача, які б вимагали знесення будівлі.
Відповідач має будівельний паспорт, містобудівні умови, подав повідомлення про початок будівництва, а після його скасування за наслідками розгляду заяв-звернень позивача - подав повторне повідомлення, яке на даний час не скасоване. Оцінку даному повідомленню і його правомірності чи неправомірності в межах даної цивільної справи суд не надає, бо це віднесено до компетенції відповідних державних органів.
Таким чином, в межах даної справи за позовом даного позивача і виходячи з наданих доказів, суд не вбачає підстав для визнання об'єкту будівництва бані самочинним, незаконним та для його зносу в порядку застосування ст.376 ЦК України. Позов в цій частині необґрунтований і задоволенню не підлягає.
Розглядаючи позов позивача (фізичної особи) про знесення спірної будівлі, спорудженої на суміжній земельній ділянці, враховуючи роз'яснення Пленуму ВССУ, наведені вище, суд виходить з того, що даний позов є позовом, поданим на захист порушеного права власності (у спосіб вимоги про усунення порушень у здійсненні права власності). І захист таких прав регулюється положеннями ст. 391, ст. 386 ЦК України, ст. 103, ст.152 ЗК України.
Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Враховуючи, що позов подано вже після зведення будівлі, а не в процесі її зведення, то дана норма не регулює спірні правовідносини між сторонами на даний час.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Згідно п.б ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Позивач, заявляючи позов про знесення будівлі, обґрунтовує дану вимогу тим, що вказаною будівлею порушуються його права як власника сусіднього домоволодіння і права суміжного землевласника.
Щодо доводів позивача про порушення, яке полягає у недотриманні відповідачем відстані 1 метр від межі:
Дана відстань має суто технічне призначення - для обслуговування вказаної будівлі, тому недотримання забудовником вказаної відстані створює перешкоди саме йому (позбавляє вільного доступу до стіни для її обслуговування). Але позивачем суду не надано доказів того, що дана обставина створює перешкоди йому. У даному місці на значній території відсутні будівлі і насадження, доступ чи користування якими були обмежені тим, що в даному місці на межі стоїть стіна. Враховуючи принципи співмірності, пропорційності та дотримання балансу між порушенням права і відповідальністю, в межах даної справи дана невідповідність не є достатньою підставою для знесення спірної будівлі.
Щодо доводів позивача, що капітальна стіна виступила на його земельну ділянку:
Суду не надано безспірних, належних і достатніх доказів того, що стіна будівлі бані дійсно вийшла за межі земельної ділянки відповідача, а з наданих доказів як окремо так і у сукупності можна робити лише припущення з цього приводу. У разі ж, якщо і виходити з того, що стіна своїм утепленням на 11-12см вийшла за межі ділянки відповідача на сусідню ділянку позивача - то сама по собі дана обставина не є достатньою для того, щоб робити висновок про такі суттєві порушення прав відповідача як власника суміжної земельної ділянки, які б потребували знесення будівлі. При цьому суд враховує і розміри земельної ділянки у порівнянні з таким відступом (11 см довжиною 8 метрів, що менше одного кв.м. в цілому), і ту обставину, що у даній частині земельна ділянка позивача є вільною від будь-яких забудов, і вказана стіна не створює будь-яких перешкод у користуванні будь-якими будівлями чи спорудами. Так само не встановлено такого порушення прав землевласника, які б вимагали знесення будівлі в цілому - враховуючи принципи співмірності, пропорційності та виходячи з необхідності дотримання балансу між порушенням права і відповідальністю.
Щодо доводів позивача з приводу недотримання інших технічних, зокрема пожежних відстаней від об'єкту, то позивачем не надано належних і безспірних доказів з цього приводу. При цьому суд враховує, що будинок позивача знаходиться на значній віддаленості від спірного об'єкту; відсутні будь-які інші господарські споруди поблизу спірної будівлі. Підстав вважати об'єкт пожежонебезпечним нема.
Щодо доводів позивача, що стоки води з даху спірної будівлі підтоплюють його ділянку, то такі твердження позивачем не доведені. А з наданих ним доказів вбачається протилежне, і зокрема вбачається влаштування відповідачем системи водовідведення.
Щодо посилань позивача на відсутність вентилювання земельної ділянки, на затінення земельної ділянки, то такі доводи також не доведені належними доказами, а з урахуванням наявності значного простору у місці розташування спірної будівлі, виду паркану, довжини стіни, орієнтації будівлі по сторонам світу, - то дані обставини суд вважає надуманими і вони не можуть бути підставою для знесення будівлі.
Щодо посилань позивача на неможливість користування земельною ділянкою у даному місці, то такі твердження також нічим не підтверджені.
Щодо доводів позивача, що стіна має неестетичний вигляд і тим самим завдає йому емоційного дискомфорту, - не є тими доводами, які б вказували на наявність підстав для знесення будівлі. Більш того, з наданих доказів дана обставина не підтверджується.
Щодо посилання позивача на зменшення вартості домоволодіння в цілому через дану будівлю - то таке твердження так само позивачем не доведено, і крім того суд не вбачає зв'язку між вказаною будівлею і вартістю домоволодіння позивача.
Також суд виходить з того, що позивач не довів, що ті порушення його прав, на які він посилається, є достатньо суттєвими і такими, що вимагали б знесення спірної будівлі.
Крім того, позивач не надав суду доказів, які в вказували на неможливість усунення перешкод, якщо такі б і існували, - у інший , менш радикальний ніж знесення будівлі, спосіб.
Згідно ст. 12, ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу на засадах змагальності і рівності сторін, і розглядає справу лише в межах заявлених вимог, між вказаними сторонами, і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених вимог і виходячи з наданих доказів, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.103, 152 ЗК України, ст. 376, 386, 391 ЦК України, ст.11,12,13,81, ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання самочинною будівлі димної лазні/сауни за адресою: АДРЕСА_1 , та про зобов'язання знести самочинно збудовану димну лазню/сауну, -
відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії повного рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Відповідно п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними, і такими, що зумовлені обмеженнями впровадженими у зв?язку з карантином.
Повне рішення складене 14.09.2020р.
Суддя Т.В. Селезньова