Справа № 344/21247/19
Провадження № 1-кп/344/499/20
14 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, з посиланням на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема щодо можливого незаконного впливу на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитувались у судовому засіданні, а також щодо можливості переховування обвинуваченого від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник та обвинувачений не заперечили щодо продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 13 лютого 2020 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час триває судовий розгляд та продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися під час судового розгляду, а також щодо можливості переховування обвинуваченим від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Суд вважає,що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики,передбачені п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу,а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому належить утримувати його під вартою, ризики передбачені п.п.1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не перестали існувати, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченим як тримання під вартою.
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити на строк до двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_5 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2019 року у вигляді тримання під вартою - продовжити до 12 листопада 2020 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_1