про зупинення провадження у справі
11 вересня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/818/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премії за підсумками бойового злагодження у розмірі 4500 грн.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити премію за підсумками бойового злагодження у розмірі 4500 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ № НОМЕР_3 ) протягом п'яти робочих днів із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.
В подальшому 19.06.2020 позивач доповнив позовні вимоги вимогою про відновлення його права в частині нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно.
Ухвалою від 11.09.2020 суд закрив провадження в частині вимог про визнаня протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік; та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Таким чином, залишились спірні питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 премії за підсумками бойового злагодження у повному обсязі ( позивач вказує на виплату 2000 грн., та недоплату в розмірі 4500 грн.) , нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно та стягнення з Військової частини НОМЕР_2 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що позивач був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 за останньою посадою техніка інформаційно-телекомунікаційного вузла, та був звільнений з військової служби 25.12.2019 у запас, на підставі пп."а" п.2 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту), наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 253-РС від 25.12.2019 він був знятий з усіх видів забезпечення. У 2016 році ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_4 від 31.03.2016. Проте, на час прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, відповідач не здійснив з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо компенсації за неотримане речове майно; виплати премії за підсумки бойового злагодження у розмірі 100 грн. за добу. Позивач звертає увагу, що 05.12.2019, до дати звільнення з військової служби, він звернувся з рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 щодо звільнення та виплати компенсації за речове майно, однак до теперішнього часу ніякої відповіді надано не було. Також вказує, що в день звільнення розрахунку з ним проведено не було, але 26.12.2019 року військовою частиною було не в повному обсязі перераховано премію за підсумками заходів бойового злагодження в розмірі 1970 грн., з відрахуванням півтора процента військового збору. Крім того, позивач зазначає, що 15.02.2020 він звернувся до військової частини НОМЕР_2 з заявою, яку надіслав листом з повідомленням, про виплату недоплачених грошових компенсацій , але відповіді не отримував.
Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) .
Відповідачем 30.04.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідно до п.4 постанови Кабінету міністрів України від 16.03.2016 №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно", грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо витати грошової компенсації. Позивач при звільненні з військової служби з рапортом на виплату компенсації за неотримане речове майно не звертався. Щодо виплати премії за підсумки бойового влагодження у розмірі 100 грн. за добу, то відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 04.06.2019 №1685/з/84, командирам військових частин надано право заохочувати своїм рішенням військовослужбовців за підсумками заходів з бойового злагодження в розмірі 100 грн. за добу такого злагодження. Командиром військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2019 №847 було видано наказ про заохочення особового складу (в наказі зазначено виплату позивачу за 20 діб такого злагодження в розмірі 2000,00 грн.). Дана виплата була здійснена позивачу при звільненні з військової служби. Щодо вимог позивача стягнути з військової частини НОМЕР_2 на свою користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні, то відповідач повідомив, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.
12.05.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що за компенсацію за неотримане речове майно ОСОБА_1 звертався в рапорті на звільнення від 05.12.2019 та у заяві, яку було направлено на адресу військової частини НОМЕР_2 15.02.2020. Відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, невиплати премії за підсумки бойового злагодження, а тому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.11.2011 у справі № 6-60цс11, ОСОБА_1 , на підставі статті 11 7 Кодексу законів про працю України, має право просити середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
27.05.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив відповідача, в якому військова частина вказує, що, по-перше, при звільненні з військової служби старший сержант ОСОБА_1 не звернувся з рапортом про виплату компенсації за неотримане речове майно. Рапорт необхідно подати до видання наказу про звільнення. На підставі рапорту та довідки про вартість речового майна, що належить до видачі військовослужбовцю, командир військової частини видає наказ, у якому обов'язково зазначається розмір грошової компенсації. Такий наказ є підставою для виплати компенсації; по-друге, відповідно до наказу Міністерства оборони України "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232" від 10.06.2019 № 306, розділ III пункту 4 "Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період", був доповнений абзацом такого змісту, що під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийнятті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі". Ці зміни стосуються лише тих, хто звільнився після 27 серпня 2019 року, коли набрав чинності наказ Міністерства оборони України "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232" від 10.06.2019 № 306. Ті, хто звільнявся до 27 серпня, компенсацію отримують згідно законодавства, що діяло до набрання законної сили змін та доповнень до вище вказаного наказу. ОСОБА_1 звільнився з календарною вислугою чотири роки і три місяці, після набрання чинності згаданого наказу, а отже, права на компенсацію не отриманого речового майна не набув.
Ухвалою суду від 04.06.2020 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22.06.2020.
Ухвалою суду від 22.06.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 10.07.2020 та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 надати до дня засідання докази та пояснення.
09.07.2020 відповідач надіслав письмові пояснення, згідно з якими бойове злагодження у військовій частині НОМЕР_2 тривало з 07.10.2019 по 04.12.2019 (59 діб), відповідно до чого, премія за підсумками бойового злагодження була виплачена ОСОБА_1 за період з 07.10.2019 по 17.11.2019 та з 01.12.2019 по 04.12.2019 у сумі 4600 грн. Згідно окремого доручення міністра оборони України командирам військових частин дозволено за підсумками заходів з бойового злагодження в період комплексної інтенсивної підготовки але не більше ніж за два безперервних місяці такої підготовки (через що виплату здійснено саме в термін по 04.12.2019) перед залученням їх до участі в ООС заохочувати своїм рішенням особовий склад премією у розмірі 100 грн. за добу. Такий вид заохочення військовослужбовців здійснюється лише за рішенням командира військової частини згідно доручення МОУ та ст. ст. 15.23, 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Щодо надання розрахунку складових суми 24 945 грн. 59 коп., яка надійшла картковий рахунок позивача 11.03.2020 року, повідомив: дана сума складається з премії за підсумками бойового злагодження у сумі 2600 грн. та компенсації за невикористані дні відпустки, як учаснику бойових дій у сумі 22 685, 88 грн.
Ухвалою суду від 10.07.2020 закрито підготовче провадження, а подальший розгляд справи вирішено по суті здійснювати в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.12.2019 №359 старшого сержанта ОСОБА_1 , техніка інформаційно-телекомунікаційного вузла, звільненого у запас Збройних Сил України за п.п."а" п.2 ч. 5 (у зв'язку із закінченням строку контракту), відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.30).
Відповідач не заперечує факту не виплати позивачу при звільненні з військової служби компенсації за неотримане речове майно. При цьому відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 звільнився з календарною вислугою чотири роки і три місяці (замість необхідних 5 років), після набрання чинності наказу Міністерства оборони України "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232" від 10.06.2019 № 306, а отже, права на компенсацію неотриманого речового майна не набув.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року N 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Наказом Міноборони від 29.04.2016 № 232 затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період. Наказом Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306 п. 4 розділу Ш цієї Інструкції доповнено новим абзацом десятим наступної редакції "під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі."
Суду стало відомо, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року є адміністративна справа N 640/14769/20 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання наказу Міністерства оборони України від 10 червня 2019 року N 306 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року N 232" протиправним та нечинним в частині доповнення до розділу III пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року N 232, таким змістом: "під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі". Судовий розгляд справи призначено на 20 серпня 2020 року о 13 год. 30 хв. Справа № 640/14769/20 ще не розглянута .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання чинності судовим рішенням у справі № 640/ 14769/20, оскільки від вирішення питання законності внесення змін до вказаної Інструкції № 232 залежить правильне вирішення й даного спору.
Керуючись ст. 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України,
ухвалив:
Зупинити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/14769/20.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через Херсонський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 11.09.2020.
Суддя В.В. Хом'якова