03 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2376/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
представників позивача - Петренка О.Б., Капусти О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького про визнання протиправною та скасування постанови, -
08 травня 2020 року Приватне підприємство "Август-Плюс" (надалі - позивач; ПП "Август-Плюс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького №5Ю від 27.03.2020, якою на Приватне підприємство "Август-Плюс" накладено штраф в сумі 777740 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №41 від 17.03.2020. Позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки акта №41 від 17.03.2020 про порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №5Ю від 27.03.2020, посилаючись на те, що перевірка призначена та проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства, 17.03.2020 приміщення колишнього кінотеатру "Зоряний" було зачинено у зв'язку із запровадження карантину та цього дня будівельні та ремонтні роботи у його приміщенні не проводилися, а види робіт, які раніше проводилися позивачем у вказаному вище приміщенні на правах орендаря - демонтаж підлоги, не передбачають отримання дозволу на їх виконання. Вказує, що відповідач застосував штрафні санкції на підставі абзацу 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності" за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, проте, таке порушення не встановлено перевіркою та не зафіксовано у акті перевірки. Вважає, що розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності також здійснено з порушенням вимог законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2376/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 год. 09 червня 2020 року, витребувано докази від відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького та встановлено строк для їх надання до суду /а.с. 71-70/.
Одночасно з пред'явленням позову Приватним підприємством "Август-Плюс" подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив зупинити виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61929437 від 27.04.2020, яка була прийнята Автозаводським відділом державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Суми /а.с. 52-57/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року заяву Приватного підприємства "Август-Плюс" про забезпечення позову у справі №440/2376/20 - задоволено частково. Зупинено стягнення на підставі постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького №5Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням по суті у адміністративній справі №440/2376/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького про визнання протиправною та скасування постанови. В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено /а.с. 71-77/.
01 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву/ а.с. 86-88/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно направлення від 13.03.2020 №50 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління було здійснено виїзд за адресою вул. Велика Перспективна, 27 та встановлено виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення колишнього кінотеатру "Зоряний" з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції будівлі на земельній ділянці, що не відповідає визначеному цільовому призначенню. Зазначає, що роботи виконувалися без відповідних дозвільних документів, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому за результатами розгляду протоколу від 17.03.2020 №5-ю начальником Управління винесено постанову про накладення адміністративного штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнано позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 777740,00 грн.
04 червня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 113-119/, у якій зазначено, що 17.03.2020 зв'язку з коронавірусом приміщення колишнього кінотеатру "Зоряний" було зачинене, а тому перевірка на вказаному об'єкті не проводилась. Вказує, що позивач безпідставно притягнутий до відповідальності за порушення, яке перевіркою не встановлено, а сама перевірка проведена з порушенням вимог законодавства.
09 червня 2020 року до суду надійшли доповнення позивача до відповіді на відзив /а.с. 123-125/, у яких зазначено, що на об'єкті перевірки не велося самочинного будівництва, а тому відсутні підстави для здійснення відповідачем класифікації по класах наслідків (відповідальності) будівель і споруд, відповідач у документах, складених за результатами перевірки не зазначає, у який спосіб ним встановлено до якого класу наслідків відноситься об'єкт перевірки. Натомість, у оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності в розмірі 36 прожиткових мінімумів за порушення, яке не було встановлено перевіркою.
Протокольною ухвалою суду від 09 червня 2020 року підготовче засідання відкладено до 14:00 31 липня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Управління.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу по суті за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши вступне слово представників позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач ПП "Август-Плюс" зареєстроване як юридична особа 28.05.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП "Август-Плюс" /а.с. 35-37/.
15.10.2019 між ПП "Август-Плюс" (орендар) та ТОВ "Кінотеатр Зоряний" (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення №2019/102 /а.с. 15-19/, за умовами якого з урахуванням додаткової угоди №1 від 15.10.2019 /а.с. 20/, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. №27 (далі по тексту - "Приміщення"). Загальна площа приміщення 1612,4 м.кв. Площа орендованого приміщення, яке передається станом на день підписання цього договору складає 1244,4 кв.м. Другу частині вищевказаного приміщення, площею 368,0 м.кв., орендодавець зобов'язується передати орендарю в строк до 01.12.2019 року".
Наказом начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького О.Філоненко від 12.03.2020 №12-0 "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності" на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" наказано здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Реконструкція нежитлової будівлі (колишній кінотеатр "Зоряний") під магазин "Маркетопт" по вул. Велика Перспективна, 27 в м. Кропивницький", замовник - Приватне підприємство "Август Плюс" /а.с. 90/.
На підставі вказаного наказу начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького О.Філоненко видано головним спеціалістам відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького Риловій К.В. та Лунгол Р.С. направлення від 13.03.2020 №50 на здійснення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція нежитлової будівлі (колишній кінотеатр "Зоряний") під магазин "Маркетопт" по вул. Велика Перспективна, 27 в м. Кропивницькому» Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 27» щодо дотримання суб'єктом містобудування ПП "Август Плюс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення з 13.03.2020 до 27.03.2020 /а.с. 89/.
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького складено акт №41 від 17.03.2020 /а.с. 95-100/.
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" вказаного акту №41 від 17.03.2020 зазначено про порушення ПП "Август-Плюс" пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: за результатами перевірки встановлено, що юридичною особою ПП "Август-Плюс" виконуються будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі (колишній кінотеатр "Зоряний") під магазин продовольчих та непродовольних товарів по вул. Велика Перспективна, 27 в м. Кропивницькому на земельній ділянці, що не відповідає чинному цільовому призначенню" (кад. №3510100000:29:237:0003 "03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови для розміщення кінотеатру") /а.с. 99, зворот а.с.с 99/.
17.03.2020 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького Лунгол Р.С. складено протокол №5-ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП "Авгус-Плюс" про виявлення порушення пункту 1 частини 1 статті 34 "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 27 березня 2020 року у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Набережна, 41, каб. 429 /а.с.101-102/.
27.03.2020 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького Філоненко О.О. прийнято постанову №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП "Авгус-Плюс" винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 777740 грн. /а.с. 105/.
Дізнавшись 05.05.2020 про винесення постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького №5Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом 08 05.2020.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V /надалі - Закон 877-V, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Частиною 1 ст. 2 Закону 877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 2 Закону 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 3 ст. 6 Закону 877-V встановлено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553, у редакції, яка діяла до 18.03.2020).
Відповідно до абзацу 11 п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
У відзиві на позовну заяву відповідачем надано пояснення про те, що підставою для призначення позапланової перевірки стало звернення - заява ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу Управління 02.03.2020 /зворот а.с. 87/ та до суду надано копію заяви ОСОБА_1 від 02.03.2020, яке стало підставою для проведення позапланової перевірки позивача /зворот а.с. 89/.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 від 02.03.2020 суд встановив, що заявник у своїй заяві просив перевірити законність проведення будівельних робіт кінотеатру « Зоряний » за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 27 .
Вказана заява ОСОБА_1 від 02.03.2020 не містить жодних відомостей про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а отже, не може бути підставою для проведення позапланової перевірки у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
А відтак, наказ від 12.03.2020 №12-0 "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності" прийнято начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького О.Філоненко за відсутності підстав, встановлених законом для проведення позапланової перевірки з порушенням вимог статей 2, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Відповідачем не доведено наявності на час прийняття наказу про проведення позапланової перевірки підстав для проведення позапланової перевірки, а отже, відповідач самостійно визначив об'єкт перевірки та здійснив захід державного контролю за відсутності підстав, встановлених законодавством, тобто діяв не у спосіб, передбачений законом, та з порушенням вимог Закону 877-V, Порядку №553 та статті 19 Конституції України.
Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Посадовими особами відповідача не пред'явлено представникам позивача ПП "Август-Плюс" службового посвідчення та не надано копії направлення для проведення позапланової перевірки від 12.03.2020 №12-о.
Державний архітектурно-будівельний контроль, оформлений актом №41 від 17.03.2020, здійснений за відсутності суб'єкта містобудування або його представника.
При цьому суд зазначає, що відповідачем не було встановлено і фактів самочинного будівництва об'єкта щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, представники органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції відповідачем залучені не були, а позивач не повідомлявся про дату і час проведення перевірки.
Таким чином, посадовими особами відповідача при здійсненні позапланового заходу державного контролю порушено вимоги ч. 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V та пунктів 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Частиною 6 ст. 7 Закону 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Таким чином, в останній день заходу державного нагляду (контролю) орган державного нагляду (контролю) в особі його посадових осіб зобов'язаний:
- надати два примірники акта для підписання суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, якщо інше не передбачено законом;
- у разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана внести до такого акта відповідний запис;
- один примірник акта вручити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як встановлено судом, за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького складено акт №41 від 17.03.2020 /а.с. 95-100/.
Вказаний акт №41 від 17.03.2020 не підписано суб'єктом господарювання або уповноваженою нею особою та у графі "Відмітка про відмову від підписання керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою, іншими особами цього акта" відсутні будь-які записи про відмову від підписання керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою, іншими особами цього акта.
Отже, посадові особи відповідача у порушення вимог ч. 6 ст. 7 Закону 877-V не надали керівнику чи уповноваженій особі ПП "Август-Плюс" для підписання акт №41 від 17.03.2020 та не вручили в останній день перевірки керівнику чи уповноваженій особі акт №41 від 17.03.2020, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького.
Відповідачем не надано суду доказів вручення акта №41 від 17.03.2020 позивачу або доказів його надсилання на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок № 244), визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон), пунктом 13 якого визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком, а в п. 17 останнього визначено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відтак, провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачає складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у присутності особи (її представника), яка притягується до відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком №244.
17.03.2020 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького Лунгол Р.С. складено протокол №5-ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП "Август-Плюс" /а.с.101-102/.
Вказаний протокол складено за відсутності особи, яка притягується до відповідальності (представника особи), та не підписано суб'єктом містобудування (його представником), який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності або свідками.
Водночас, вказаний вище протокол не містить і відміток про відмову суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним.
Уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, що склала протокол, не роз'яснено суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та Порядком.
Доказів надіслання протоколу №5-ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.03.2020 на адресу ПП "Август-Плюс" суду не надано.
Відомості про час і місце розгляду справи не повідомлені ПП "Август-Плюс" (його представнику), який був притягнутий до відповідальності, а отже, в процесі розгляду справи особі, яка притягнена до відповідальності не забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком №244.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб'єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Окрім того, у п. 21 Порядку №553 також зазначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
А відтак акт, складений за відсутності позивача чи уповноваженого представника позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права сформований у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, який є обов'язковим для застосування судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, відповідач своїми діями, порушивши законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, позбавив позивача можливості захистити свої права.
Частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у органу державного архітектурно-будівельного контролю відсутня компетенція на винесення постанови про накладення штрафу, а порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Вказана позиція відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького Філоненко О.О. прийнято постанову №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.03.2020, якою визнано ПП "Авгус-Плюс" винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 777740 грн. /а.с. 105/.
В обґрунтування спірної постанови зазначено, що під час позапланової перевірки встановлено, що юридичною особою ПП "Август-Плюс" виконуються будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі (колишній кінотеатр "Зоряний") під магазин продовольчих та непродовольних товарів по вул. Велика Перспективна, 27 в м. Кропивницькому на земельній ділянці, що не відповідає чинному цільовому призначенню", чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, оскаржуваною постановою ПП "Авгус-Плюс" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за яке позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за порушення пункту 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Натомість, абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до приписів п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Суд зазначає, що згідно з частинами 6, 8 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Отже, самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат визначається клас наслідків виключно об'єктів самочинного будівництва.
Однак, відповідачем не встановлено самочинного будівництва та не надано суду належних доказів на підтвердження віднесення об'єкта до класу наслідків (відповідальності) - СС2.
Позаплановою перевіркою не встановлено та у акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №41 від 17.03.2020, не зафіксовано виконання позивачем будівельних робіт (робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) без отримання дозволу на їх виконання на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми наслідками (СС2), за яке позивача притягнуто до відповідальності правопорушення, передбачене абзацом 1 пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання позивачем будівельних робіт на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) або виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми наслідками (СС2).
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своєї постанови №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року.
Таким чином, постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року прийнята відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, а також без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, позовні вимоги ПП "Август-Плюс" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 11666,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4929 від 06 травня 2020 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 10, 59/.
Крім того, за подання заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1051 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4930 від 07 травня 2020 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 10, 60/.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.
Отже, при зверненні до суду з завою про забезпечення позову розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 630,60 грн. (2102 грн. х 0,3).
Зважаючи на вищевикладене, при задоволенні позову Приватного підприємства "Август-Плюс", враховуючи, що заява позивача про забезпечення позову задоволена частково ухвалою суду від 12 травня 2020 року /а.с. 74-77/, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького на користь Приватного підприємства "Август-Плюс" витрати зі сплати судового збору в сумі 11981 грн. 40 коп. (11666,10 грн.+315,30 грн.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Август-Плюс" (ідентифікаційний код 38742694, вул. Київська, 20, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Кропивницького (ідентифікаційний код 40131214, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №5ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 березня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького на користь Приватного підприємства "Август-Плюс" витрати зі сплати судового збору в сумі 11981 грн. 40 коп. (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 14 вересня 2020 року.
Суддя С.С. Сич