"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1628/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Головащенко Я.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 51130,00 грн., -
У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51130,00 грн. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" посилається на неправильно зазначену відповідачем у накладній масу вантажу.
Зокрема, позивач вказує, що 07.02.2018 р. згідно з накладною № 41504077, яка у відповідності зі ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці було відправлено вагон № 56850373 з вантажем - вугілля кам'яне.
16.02.2018 р. на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми № 174 в/ст від 15.02.2018 року станції Покровськ було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт та результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78).
Наразі позивач зауважує, що комерційний акт № 482004/62 від 16.02.2018 р. засвідчує, що під час комісійного зважування відправленого за накладною № 41504077 вагона № 56850373 на 150 т статичних вагах станції (повірка 24.01.2018 р.) було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою більше на 5900 кг та понад вантажопідйомність на 5400 кг; після дозування надлишок вантажу з вагону № 56850373 в кількості 5800 кг перевантажено в вагон № 67683474. При цьому позивач додає, що вагон № 56850373 за накладною № 41504077, в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акт № 482004/62, був відправлений на адресу вантажоодержувача та ним одержаний; вагон № 67683474 з перевантаженим в ньому вугіллям за накладною № 48441331 відправлений на адресу вантажоодержувача та ним одержаний.
Водночас, за ствердженнями позивача, при видачі вагону № 56850373 з вантажем вантажоотримувачу на станції призначення Авдіївка в розділі „Є" комерційного акту № 482004/62/54 від 16.02.2018 р. зроблена відмітка про те, що під час видачі вантажу різниці против даного акта не виявлено. Згідно телеграми на станції Авдіївка № 104 від 23.02.2018 р. вагони - 56850373 відправка 41504077 прибули на адресу ПАТ АКХЗ, видані вантажоодержувачу тотожно комерційних актів №482004/62 від 16.2018 р. ст. Покровськ. Вказане, на думку позивача, підтверджує правильність визначення ваги в вагоні № 56850373 по станції Покровськ.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до накладної № 41504077 відправником вантажу є ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ"; маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (підтверджується графою 24 перевізних документів), завантаження проводилося вантажовідправником. Зазначені відмітки є в перевізних документах.
Відтак, посилаючись на ч. 1 ст. 307 ГК України, ст. 3 Закону України „Про залізничний транспорт", ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 129 Статуту залізниць України, п. 1.2., п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.12.200 р. № 644, п. 6.1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами та доповненнями), а також статей 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем нараховано відповідачу за неправильно зазначено у накладних масу вантажу штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, що дорівнює 51130,00 грн. (10226 грн. х5), з урахуванням розміру провізної плати по накладній № 41504077 за вагон № 56850373 в сумі 10226,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2018 р. (суддя Петренко Н.Д.) позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1628/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.09.2018 р.
24.09.2018 р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовну заяву необґрунтованою та повністю заперечує проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що технологічний процес навантаження вагонів силами ДП "МТП "Чорноморськ" обов'язково передбачає зважування належним чином паспортизованими (сертифікованими) електронними вагами кожного вагону після навантаження (на виконання п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644). Так, на станції відправлення зважування було проведено на вагах ВВ7419-100-2НС, повірених в установленому порядку (копія технічного паспорту ЗВВТ - додаток 2, копія паспорту-формуляру - додаток 3, копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - додаток 4). Відповідно до п. 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом МІУ від 31.07.2012 № 442, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора мас передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою, а тому на виконання вищезазначеної норми, ДП "МТП "Чорноморськ" в якості підтвердження правильності визначення вантажу на станції відправлення надано роздруківку Протоколу зважування вагонів на вагах ВВ-7419-100-2НС (копія протоколу зважування - додаток 5, копія відвісу № 4/10к - додаток 6). Таким чином, відповідач вважає, що сертифікованими та паспортизованими електронними вагами ДП "МТП "Чорноморськ" не могла бути визначена невірна маса вантажу у вагоні № 56850373. Крім того, посилаючись на ст. 129 Статуту залізниць України та п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, відповідач вказує, що в порушення вищезазначеного пункту на спірному комерційному акті № 482004/62, який підписаний: в.о. Д.С. Божко П.О. та робітниками станції Скакун О.І. та Архіповим Д.А. , відсутній підпис начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи. Тому відповідач звертає увагу на тому, що Правила складання актів не передбачають можливість заміни осіб, які в обов'язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами; інші працівники залізниці можуть бути залучені додатково у разі необхідності, проте їх підписи не можуть замінити наявність обов'язкових підписів, чітко передбачених Правилами складання актів. При цьому відповідач зазначає, що до позовної заяви було додано довідку № 185 від 03.07.2018 р., відповідно до якої посада начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні. Однак, як вказує відповідач, зазначена довідка складена 03.07.2018 р., а спірний комерційний акт - 16.02.2018 р., при цьому зазначена довідка містить посилання на штатний розпис "Станції Покровськ", однак не додано ані сам штатний розпис, ані зазначено хоча б дату цього штатного розпису, що викликає сумнів з приводу дійсної відсутності у штаті "Станції Покровськ" на період 16.02.2018 р. штатних одиниць: начальнику вантажного району, завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика сортувальної платформи. Водночас, як вказує відповідач, наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2016 № 181 затверджено Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 66 "Залізничний транспорт і метрополітен", згідно якого на залізничному транспорті керівниками є: завідувач контейнерного майданчика (начальник майданчика), начальник району вантажного, начальник станції залізничної тощо, а тому відповідач зазначає, що з урахуванням змісту п.10 Правил складання актів та Довідника професій на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2016 р. № 181 комерційний акт від імені залізниці обов'язково має бути підписаний двома особами, що обіймають керівні посади та працівником станції, який особисто здійснював перевірку, проте, як вже було зазначено, спірний комерційний акт було підписані в.о. Д.С. Божко П.О. та робітниками станції Скакун О.І. та Архіповим Д.А. , а отже не містять підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). З цих підстав ДП "МТП "Чорноморськ" наголошує про наявність дефекту форми спірного комерційного акту, в зв'язку з чим зазначає про його юридичну неспроможність як засобу доказування за змістом зафіксованих у ньому обставин, а також додає, що робітники станції Скакун О.І. та Архіпов Д.А. з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів не є тими особами, які займають відповідну керівну посаду, тоді як докази покладання на них виконання обов'язків начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) в матеріалах справи відсутні. На думку відповідача, вищевикладене вказує на те, що комерційний акт підписаний неуповноваженими особами, а тому, на думку відповідача, не може прийматися судом як належний та допустимий доказ. При цьому відповідач вважає, що копії виписок з Книги переважування вантажів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не можуть служити доказом по справі, оскільки ведення вказаної книги передбачено Інструкцією з ведення станційної звітності, затвердженою наказом Укрзалізниці від 14.06.2003 № 147-ц, яка за своєю природою є внутрішнім документом і поширюється виключно на підрозділи ПАТ Укрзалізниця. До того ж вказана Інструкція не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Також відповідач додає, що згідно п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Вказана норма направлена на усунення спорів між учасниками перевізних правовідносин у випадках виявлення нестачі вантажу, оскільки у разі зважування різними способами на станції відправлення та призначення відповідно може дати необ'єктивну інформацію щодо дійсної маси вантажу. Відповідно до накладної № 41504077 зважування на станції відправлення проводилось на вагонних електромеханічних вагах, тип/модель ВВ7419-100-2Д, виробництва ВАТ "Точмаш", які пройшли повірку в установленому порядку (підтверджується технічним паспортом, який наявний в матеріалах справи). В свою чергу, як зазначає відповідач, з наданих до суду документів, а саме: Технічного паспорту ЗВВТ № 82, зважування на станції Покровськ проводилося на вагонних тензометричних вагах, що відрізняються інженерно-технічними особливостями, а тому зазначена в спірних комерційних актах різниця маси вантажу, виявлена при переважуванні спірного вантажу на 150 тонних тензометричних вагах, не свідчить про неправильне зазначення маси вантажу, з огляду на те, що фактично зважування на станціях відбувалось на вагах різного типу та різними способами.
12.10.2018 р. від позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач вказує, що Наказом Укрзалізниці від 04.06.03 р. №147-Ц затверджено Інструкцію з ведення станційної комерційної звітності, параграфом 43 якої передбачено ведення Книг обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (форма ГУ-78), а також звертає увагу суду на те, що єдина судова практика в Україні, що склалася з приводу стягнення штрафів за невірне зазначення даних в залізничних накладних згідно ст. 122 Статуту залізниць не ставить під сумнів в жодному із судових рішень законність та доказову силу внесення даних щодо зважування вагонів у Книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (форми ГУ-78). Як вказує позивач, відповідно до п. 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України від 31.07.2012 р. №442, у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою. ЗВВТ станції Покровськ (Красноармійськ), на яких було зважено оспорюваний вагон, були прийняті в експлуатацію в 2009 році згідно даних технічного паспорту ЗВВТ на ваги №82. Відповідно наявність електронної вагової квитанції для статичного типу ваг не є обов'язковою згідно діючого законодавства. Щодо доводів відповідача про порушення п. 10 Правил складання актів позивач вказує, що вказаним положенням передбачена можливість залучення інших працівників залізниці до перевірки вантажу і підписання акту, вказаний перелік не є вичерпним. Згідно довідки за підписом помічника начальника з питань структурного підрозділу "Станція Покровськ" від 03.07.2018 р. № 185 згідно штатного розкладу структурного підрозділу "Станція Покровськ" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Покровськ позакласом - такі штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортуй; сортувальної платформи) - відсутні, про що також зазначено в розділі Д комерційного акту № 482004/62 від 16.02.2018 р. Крім того, позивач посилається на копію довідки за підписом заступника начальника структурного підрозділу "Станція Покровськ" від 29.08.2018 р. № 844, яка підтверджує, що згідно штатного розкладу на станції Покровськ завідуючого вантажним двором (районом) та особи, яка прирівнюється до нього, станом на 01.01.2018 року така посада відсутня. Відтак, позивач стверджує, що оскільки згідно штатного розпису структурного підрозділу „Станція Покровськ" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Покровськ позакласом - відповідні штатні одиниці (начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відсутні, то комерційний акт був підписаний в.о. начальника станції Божко П.О. , агентом комерційним Скакун О.І. , що безпосередньо проводила переважування вагона (згідно п.10 Правил складання актів), і не містить підпису начальнику вантажного району, оскільки по штатному розкладу така посада не передбачена, а замість нього до перевірки вантажу і підписання акта залучений робітник станції Архіпов Д.А. , який приймав участь у переважуванні вагона. Крім того, позивач вказує, що твердження відповідача, що комерційний акт № 482004/62 від 16.02.2018 року є єдиним доказом по справі не відповідає дійсності, оскільки до позовної заяви додані копії актів загальної форми № 21229 віт 12.02.2018, № 174 в/ст від 15.02.2018, виписка з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Покровськ. Доказом того, що вантажовідправник ДП "Морський торговельний "Чорноморськ" в графі 24 накладної № 41504077 зазначив дані, які не відповідають фактичній вазі вантажу, який перевозився в вагоні № 56850373, є залізнична накладна № 48441331, яка засвідчує факт відправки на станцію Авдіївка вагону № 67683474 з надлишком вантажу вугілля кам'яне в кількості 68800 кг, яке було переважене з вагону № 56850373 та ще з 13 вагонів по станції Покровськ і підтверджує наявність надлишку вантажу в вагоні № 56850373 по прибуттю на ст. Покровськ та невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній вантажовідправником в графі 24 накладної № 41504077. Результат видачі вагона № 56850373 з вантажем вантажоотримувачу на станції призначення Авдіївка, де в розділі „Є" комерційного акту № 482004/62 від 16.02.2018р. зроблена відмітка про те, що під час видачі вантажу різниці проти даного акту не виявлено, що підтверджує правильність визначення ваги в вагоні № 56850373 при комісійному переважуванні по станції Покровськ.
16.10.2018 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а саме до ухвалення рішення об'єднаною палатою Верховного Суду у справі № 916/2450/17.
17.10.2018 р. від відповідача до господарського суду надійшли заперечення, де останній додатково вказує, що п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, чітко передбачає перелік осіб, які мають поставити свій підпис на комерційному акті обов'язково, а саме: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку. Крім того, Правила складання актів не передбачають можливість заміни осіб, які в обов'язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами. Інші працівники залізниці можуть бути залучені додатково у разі необхідності, проте їх підписи не можуть замінити наявність обов'язкових підписів, чітко передбачених Правилами складання актів. Як зазначає відповідач, позивач також посилається на посадову інструкцію № 235 від 15.12.2017 р. комерційного агенту, проте, зазначена інструкція не є доказом того, що комерційний агент повинен підписати комерційний акт замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), чий підпис обов'язково передбачений Правилами складання актів та відповідно до зазначеної інструкції комерційний агент бере участь у підписанні комерційного акту в разі його оформлення, а отже має право підписати його у разі, якщо його буде також залучено до перевірки. Позивачем не надано жодного доказу про те, що обов'язки начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) покладено на інших осіб чи комерційних агентів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2018 р. у справі № 916/1628/18 (суддя Петренко Н.Д.) за клопотанням позивача зупинено провадження до ухвалення рішення об'єднаною палатою Верховного Суду у справі № 916/2450/17; при цьому зобов'язано учасників справи негайно повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2019 р. (суддя Петренко Н.Д.) провадження по справі № 916/1628/18 поновлено з 28.01.2019 р.; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 28 січня 2019 р.; змінено найменування позивача у цій справі з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно ухвали господарського суду Одеської області від 18.02.2019 р. у справі № 916/1628/18 здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
У зв'язку із перебуванням судді Петренко Н.Д. на тривалому лікарняному з 20.02.2019 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 115 від 22.02.2019 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1628/18, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2019 р. справу № 916/1628/18 прийнято до провадження суддею Оборотовою О.Ю., при цьому підготовче засідання призначено на 15.03.2019 р.
06.03.2019 р. позивачем була подана до суду заява про зупинення провадження у справі, згідно якої позивач просив суд зупинити провадження у цій справі до прийняття судового рішення по справі № 916/1722/18 або до отримання висновків експертизи.
08.04.2019 р. від відповідача до господарського надішли письмові пояснення по справі, в яких відповідач не заперечував проти зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 916/1722/18.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2019 р. (суддя Оборотова О.Ю. ) провадження у справі № 916/1628/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/1722/18.
У зв'язку зі звільненням Оборотової О.Ю. з посади судді господарського суду Одеської області згідно рішення Вищої ради правосуддя від 23.07.2019 р. № 1925/0/15-19, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 339 від 30.07.2019 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1628/18, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2019 р. справу № 916/1628/18 прийнято до провадження судді Петрова В.С.
Як з'ясовано судом, постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 р. рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2020 р. у справі № 916/1722/18 про задоволення позову АТ "Українська залізниця" залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2020 р. у справі № 916/1628/18 поновлено провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 30 липня 2020 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2019 р. у справі № 916/1628/18 підготовче засідання відкладено 14.08.2020 р. з огляду на неявку представника відповідача.
30.07.2020 р. від позивача до господарського суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, в якому заявник звертає увагу на те, що 02.03.2018 року по справі № 916/1722/18 господарським судом Одеської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги АТ "Укрзалізниця" до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення штрафу за невірно вказану масу вантажу у перевізному документі в розмірі 51130,00 грн. задоволені повністю та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 року вказане рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/1722/18 залишене без змін. Наразі позивач наголошує, що оскільки у даній справі № 916/1628/18 як у справі № 916/1722/18 розглядаються аналогічні спірні правовідносини з однаковим предметом позову та доказами між тими ж сторонами, відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України встановлені господарським судом обставини у тій справі не підлягають доказуванню знов.
Наразі 14.08.2020 р. від позивач до господарського суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника, в якому позивач вказує, що підтримує позовні вимоги. При цьому у вказаному клопотанні позивач додатково вказує, що наказ № 1865 від 29.12.2017 року станції Покровськ відразу після розгляду справи № 916/2450/17 позивачем був наданий до суду як додатковий доказ, який направлений на доведення обставин у справі із врахуванням позиції Верховного Суду в аналогічній справі та відповідач під час розгляду справи заявив клопотання щодо призначення та проведення експертизи по даному наказу. Так, позивач вказує, що як вже зазначалось останнім у справі № 916/1722/18 і з чим погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, позивач жодним чином не ухилявся і не перешкоджав проведенню експертизи у розумінні приписів п. 4 ст. 103 ГПК України, оскільки на вимогу ухвали суду надав для проведення експертизи оригінал наказу № 1865 від 29.12.2017 р. При цьому, як додає позивач, начальник структурного підрозділу "Станція Покровськ" Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", який є відокремленим підрозділом, як керівник відповідальний за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурному підрозділі. Наразі позивач наголошує, що приписи Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018 р., № 2277/5 від 04.07.2018 р.), не надають права і повноважень начальнику структурного підрозділу "Станція Покровськ" на надання дозволу на знищення будь-яких службових документів. Тому, за ствердженнями позивача, начальник структурного підрозділу "Станція Покровськ" не мав будь-яких законних підстав, передбачених діючими нормативними актами, для надання дозволу на знищення наказу № 1865 від 29.12.2017 р. під час проведення експертизи та надання для проведення експертизи і знищення під час її проведення ще близько 250 оригіналів документів (по 20 за кожний місяць зазначеного в клопотанні експертів періоду), і жодним чином не ухилявся від проведення експертизи і не перешкоджав її проведенню, а діяв лише на підставі та з дотриманням вимог Правил, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2020 р. у справі № 916/1628/18 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07 вересня 2020 р.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 07.09.2020 р., не з'явився.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
07 лютого 2018 р. по накладній № 41504077 (а.с. 12) зі станції Чорноморськ-Порт-експорт було відправлено вагон № 56850373 з вантажем "навалом вугілля кам'яне", станція призначення - Авдіївка, одержувач - ПрАТ „Авдіївський коксохімічний завод".
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП "МТП "Чорноморськ") навалом. Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п. 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 863/5048, так і ст. 23 Статуту залізниць України. Сторонами в накладній узгоджено порядок визначення маси вантажу на 100-тонних вагонних вагах. Графа 26 залізничної накладної відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів "спосіб визначення маси" заповнюється відправником/залізницею та в ній зазначається спосіб визначення маси.
16.02.2018 р. на проміжній станції призначення Покровськ було здійснено переважування вагону № 56850373 на 150-тонних статичних вагах та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні проти накладної № 41504077 в сторону збільшення на 5900 кг та понад вантажопідйомність на 5400 кг, про що було складено комерційний акт № 482004/62, який з боку залізниці підписаний в.о. Д.С. Божко П.О. та робітниками станції Архіповим Д.А. та Скакун О.І. (а.с. 10). Відповідно до вказаного акту при перевірці виявлено: поверхня вантажу над 1-5 люками на рівні бортів, над 6-7 люками нижче бортів 20 см, вантаж не розрівняно, маркування відсутнє; двері люка закриті, течі вантажу немає; вагон прибував в технічному стані справний; заввантажним двором по штату немає. Також зі змісту акту загальної форми від 15.02.2018 р. випливає, що при контрольному зважування вантажу - вугілля у вагоні № 56850373 за накладною № 41504077 на 150-тонних вагах виявилося брутто 98850 кг, тара 23450, нетто 75400 кг, що більше документу на 5900 кг та понад вантажопідйомність на 5400 кг.
Згідно технічного паспорту ваговимірювальної техніки № 82, на яких зважували вагон № 56850373, вид ЗВВТ тензометричні, модифікація ЗВВТ - ВВЭТ 150-ДП, дата прийняття в експлуатацію - 10.12.2009 р.; строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВВТ - 10 років; 06.02.2018р. ваги пройшли повірку.
При цьому згідно пояснень позивача після дозування надлишок вантажу з вагону № 56850373 перевантажено в вагон № 67683474, який із завантаженим в ньому вугіллям за накладною № 48441331 був відправлений на адресу вантажоодержувача та ним отриманий (а.с. 5).
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" стверджує, що відповідачем у даному випадку було невірно зазначено масу вантажу у залізничній накладній, що є підставою для нарахування відповідачу штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу згідно ст. 122 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, що дорівнює 51130,00 грн. (10226 грн. х5), розмір якого заявлено до стягнення.
Між тим відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Статтею 920 Цивільного Кодексу України визначено, що разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 23 Статут залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Положеннями п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), визначено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до п.п.2.1-2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 визначено, що вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як то „Маса вантажу визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також „Спосіб визначення маси". При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 „Правила оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графа "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
За ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як вбачається із електронної накладної № 41504077, правильність внесених відомостей підтверджена відправником, про що свідчить ЕЦП від 07.02.2018 р. у відповідній графі накладної, маса вантажу визначена відправником у вагоні № 56850373 та становить 69500 кг, тара вагона - 23450 кг. Спосіб визначення маси на 100-тонних вагонних вагах. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником.
Відповідно до ст.129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Аналогічні положення передбачені в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, в пункті 10 Правил складання актів передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Як вбачається із комерційного акту № 482004/62 від 16.02.2018 р., останній був підписаний в.о. ДС Божко П.О. , робітниками станції - Архіпов Д.А. та Скакун О.І .
Наразі позивачем до позову надано довідку № 185 від 03.07.2018 р., згідно якої по штатному розкладу на ст. Покровськ відсутні такі посади, як начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Також згідно довідки № 844 від 29.08.2018 р. у штатному розкладі на ст. Покровськ такі посади як завідуючий вантажним двором (районом) та особа, яка прирівнюється до нього, станом на 01.01.2018 р. відсутні. Крім того, з наданої позивачем до суду 28.01.2019 р. копії наказу № 1865 від 29.12.2017 р. "Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Покровськ", вбачається, що відповідальною особою за складання комерційних актів інженера станції Покровськ призначено Вакуленко Я.В. , також призначено відповідальних осіб, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ згідно Статуту залізниць України:
- заступника начальника станції Ветошко Д.В.;
- агента комерційного (вантажного двору) Тарнопольську А.М. ;
- змінних агентів комерційних станції Покровськ;
- змінних маневрових диспетчерів станції Покровськ.
Поряд з цим в наказі зазначено, що за відсутністю будь-кого з призначених працівників їх обов'язки покладаються на працівників, які їх заміщують.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2020 р., залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 р., було задоволено аналогічний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення штрафу в сумі 51130,00 грн. У вказаній справі суд дійшов висновку, що наданий позивачем оригінал наказу №1865 від 29.12.2017 р., з яким ознайомлені агенти комерційні (у тому числі Демченко О.В ), маневрові диспетчера (у тому числі Хворостяний Є.В. ), є належним та допустимим доказом у справі.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 р. у справі №916/2001/17 та від 23.06.2018 р. у справі № 916/1993/17.
Таким чином, з огляду на відсутність у штаті структурного підрозділу на ст. Покровськ посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), відповідно призначені наказом начальника станції Вакуленка Д.В. відповідальні особи (заступник начальника станції Ветошко Д.В. ; агент комерційний (вантажного двору) Тарнопольська А.М. , змінні агенти комерційні станції Покровськ; змінні маневрові диспетчери станції Покровськ) наділені правом підпису в комерційних актах, складених на станції Покровськ згідно Статуту залізниць України.
Згідно висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 23.11.2018 р. у справі № 916/2450/17, п. 10 Правил складання актів на виконання статті 129 Статуту залізниць імперативно визначає суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта. Така ж правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018 р. у справі № 910/3930/17 та від 18.06.2018 р. у справі № 910/11397/17.
В свою чергу суд вважає, що комерційний акт № 482004/62 від 16.02.2018 р. був складений та підписаний повноважними особами, а саме: в.о. начальника станції Божко П.О. , агентом комерційним Скакун О.І. , яка безпосередньо проводила переважування вагона, та маневровим диспетчером Архіповим Д.А. , який уповноважений на таке підписання відповідно до вищезазначеного наказу № 1865 від 29.12.2017 р. У зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи відповідача про те, що спірний комерційний акт не підписаний начальником вантажного району (завідувачем вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а тому не може прийматися судом як належний та допустимий доказ.
При цьому з наявної в матеріалах справи копії посадової інструкції агента комерційного на структурному підрозділі "Станція Покровськ" № 235 - Скакун О.І. , а також копії посадової інструкції маневрового диспетчера № 215 - Архіпова Д.А. , вбачається, що вказані особи беруть участь у підписанні комерційного акту в разі його оформлення. Вказані інструкції підписані агентом комерційним та маневровим диспетчером відповідно.
Крім того, з довідки помічника начальника з кадрових питань структурного підрозділу "Станція Покровськ" І.Ю. Васецької від 03.07.2018 р. випливає, що згідно зі штатним розписом структурного підрозділу "Станція Покровськ" в господарстві вантажної та комерційної роботи станції Покровськ позакласом - штатні одиниці: начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні. Згідно довідки заступника начальника структурного підрозділу "Станція Покровськ" Ветошко Д.В. від 29.08.2018 р. у штатному розкладі на ст. Покровськ, завідуючого вантажним двором (районом) та особа, яка прирівнюється до нього на 01.01.2018 р. така посада відсутня.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що комерційний акт № 482004/62 від 16.02.2018 р. є належно оформленим та складеним у відповідності до приписів пункту 10 Правил складання актів і у відповідності до статті 129 Статуту залізниць України, що доводить факт підписання комерційного акту повноважними особами залізниці.
Щодо стверджень відповідача про те, що результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою, суд зазначає наступне. В п. 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 р. № 442, встановлено, що у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою. Таким чином, оскільки вказану Інструкцію затверджено наказом від 2012 року, а ЗВВТ позивача прийнято до експлуатації 10.12.2009 р., що підтверджується копією технічного паспорту ЗВВТ (а.с.20-21), господарський суд вважає, що у даному випадку результати зважування можуть бути зафіксовані за відсутності друкувального пристрою на підставі вказаної Інструкції.
Щодо посилань відповідача на те, що згідно з п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, суд зауважує про таке. В абз. 2 п. 22 Правил видачі вантажів встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення. Правилами приймання вантажів до перевезення (п. 5) встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Таким чином, оскільки перевірка маси вантажу та визначення маси вантажу на станції відправлення було визначено шляхом зважування на вагонних вагах, на думку суду, позивачем належним чином та у відповідності до зазначених вище вимог було проведено перевірку маси вантажу. При цьому посилання відповідача на ваги різного типу судом не приймаються до уваги, оскільки у даному випадку важливим є саме спосіб визначення маси вантажу.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відтак, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 51130,00 грн. від розміру провізної плати, визначеної в п. 31 спірної накладної, суд вважає вказаний розрахунок обґрунтованим та арифметично правильним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу у заявленому розмірі за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 51130,00 грн. є обґрунтованими. При цьому розрахунок штрафу відповідачем не оспорено.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 51130,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19; код ЄДРПОУ 40081200) штраф за невірно зазначену масу вантажу в сумі 51130/п'ятдесят одна тисяча сто тридцять/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2020 р.
Суддя В.С. Петров