"03" вересня 2020 р. Справа № 916/463/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,
за участю представників:
позивача: Попова І.С., згідно посадової інструкції
відповідача: Нікіщенко С.І., керівник,
розглянувши справу № 916/463/20 за позовом Державного багатопрофільного підприємства "Урожай" (65044, м. Одеса, Французький бульвар,10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергозбут" (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2, кв.7) про визнання неналежним кредитором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 31.10.2016р. між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ДБП «Урожай» (позичальник) було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, додаткову угоду №1 від 30.12.2016р. до нього, за яким фактично надано безвідсоткову поворотну фінансову позику на суму 67319,70грн. За згодою позичальника, 11.03.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Трансенергозбут» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1 за договором №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 31.10.2016р. Також позивач зазначає, що 02.01.2017р. між ОСОБА_2 та ДБП «Урожай» було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, до нього додаткову угоду №1 від 29.12.2017р., згідно яких надано безвідсоткову поворотну фінансову позику в сумі 398348,97грн. За згодою позичальника, 11.03.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Трансенергозбут» укладено договір про відступлення права вимоги №2 за договором №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 02.01.2017р. Крім того, 02.01.2018р. між ОСОБА_1 та ДБП «Урожай» укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, додаткову угод до нього №1 від 29.12.2018р., за якими надано безвідсоткову поворотну фінансову позику в сумі 559979,26грн. При наявності згоди позичальника, 11.03.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Трансенергозбут» було укладено договір про відступлення права вимоги №3 за договором №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 02.01.2018р. Також 02.01.2019р. між ОСОБА_1 та ДБП «Урожай» було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, додаткову угоду №1 від 15.03.2019р., згідно яких надано безвідсоткову поворотну фінансову позику в сумі 104391,22грн. За погодженням з позичальником, 22.03.2019р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Трансенергозбут» було укладено договір про відступлення права вимоги №4 за договором №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики від 02.012019р. Позивач, зокрема, зазначає, що вищеназвані договори про відступлення права вимоги №№1-4 є оплатними, однак, ТОВ «Трансенергозбут» не сплатило їх вартість, так як платіжні документи в підтвердження такого не містять вірного зазначення договорів відступлення на підставі яких проведено оплату. Звідси, позивач вбачає, що відповідач не набув права вимоги за договорами про відступлення права вимоги №№1-4, а отже, не має права вимагати від позивача повернення коштів за вищевказаними договорами безвідсоткової поворотної фінансової позики.
16.03.2020р. за вх.№6692/20 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, де просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 10.06.2019р. Господарським судом Одеської області ухвалено рішення у справі №916/1295/19, у відповідності до якого було стягнуто з ДБП «Урожай» на користь ТОВ «Трансенергозбут» заборгованість по безвідсотковій поворотній фінансовій позиці за договорами від 31.10.2016р., від 02.01.2017р., від 02.01.2018р., від 22.03.2019р. на загальну суму у розмірі 1130039,15грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8475,30грн. В судових засіданнях відповідач ДБП «Урожай» визнавав позов у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову. Також відповідач вказує, що в процесі судового засідання по справі №916/1295/19 судом було витребувано та оглянуто у судовому засіданні оригінали документів, наданих відповідачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, які також надавались для огляду представнику позивача. Рішення Господарського суду Одеської області не оскаржувалось та набрало законної сили у встановленому законом порядку. Отже, на думку ТОВ «Трансенергозбут» обставини надання фінансової позики за договорами від 31.10.2016р., від 02.01.2017р., від 02.01.2018р., від 15.03.2019р. на загальну суму у розмірі 1130039,15грн. розглянуто компетентним судом та прийнято обґрунтоване законом рішення.
Крім того, відповідач зазначає, що 03.07.2019р. Господарським судом Одеської області було видано судовий наказ про примусове виконання рішення суду від 10.06.2019р. у справі №916/1295/19 про стягнення з ДБП «Урожай», на користь ТОВ «Трансенергозбут» боргу у розмірі 1130039,15грн. 20.11.2019р. Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси було відкрито виконавче провадження №60671560. Як відмічає ТОВ «Трансенергозбут», в подальшому ДБП «Урожай», з метою уникнення виконання зобов'язання за вищевказаними договорами, намагався не одноразово оскаржити відповідні договори та зняти арешт зі своїх поточних рахунків, однак, у всіх випадках позивачу було відмовлено, про що свідчить ухвала Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р по справі №916/1295/19. ТОВ «Трансенергозбут» вважає, що ДБП «Урожай» умисно не виконує рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2019р по справі №916/1295/19, замість цього з метою уникнення відповідальності останній подає позовні заяви до суду, навмисно вказуючи факти, які не відповідають дійсності, (справа №№916/2641/19, 916/2640/19, 916/2642/19, 916/124/20, 916/2480/19, 916/2483/19, 522/19721/19, 916/2687/19, 916/2686/19, 522/21026/19, 916/1295/19, 916/463/20.
Крім того, відповідач зазначає, що в пункті 6.3. договорів про відступлення права вимоги, вказано, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Також між ТОВ «Трансенергозбут» та ОСОБА_1 26.06.2019р. було укладено додаткові угоди №1 до договорів про відступлення права вимоги №1, 2, 3, 4, згідно з якими було продовжено кінцеву дату перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора до 31.12.2020р. зі зміною платіжних реквізитів первісного кредитора (зміна рахунку з № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 на який були перераховані кошти). Також, за твердженням відповідача, станом на 13.03.2020р. ТОВ «Трансенергозбут» провело часткові розрахунки з ОСОБА_1 , про що свідчить копія платіжного доручення №79 від 04.10.2019р. призначення платежу: 5363 5423 0911 7001. ІПН НОМЕР_3 . Сплата коштів згідно договору про відступлення права вимоги №2 від 11.03.2019р. Без ПДВ; копія платіжного доручення №80 від 04.10.2019р. призначення платежу: НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 . Сплата коштів згідно договору про відступлення права вимоги №3 від 18.03.2019р., без ПДВ. Платіжна кредитна картка у АТ КБ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , який є приватною особою без статусу ФОП.
23.03.2020р. за вх.№7403/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач зазначає, що предметом розгляду даної справи не є оскарження стягнення ТОВ «Трансенергозбут» з ДБП «Урожай» грошових коштів у розмірі 1130039,15грн., та договорів безвідсоткової поворотної фінансової позики. Обставини, які встановлювались суддею Д'яченко Т.Г. під час розгляду справи №916/1295/19, та обставини, які підлягають встановленню у даній справі, є абсолютно різними. У названих справах різні підстави та предмет позову. Позивач зазначає, що оскарження дії органу ДВС не свідчить про ухилення від обов'язку повернення коштів.
Крім того, позивач зазначив, що за наслідком зміни керівного складу ДБП «Урожай» стало відомо про численні укладені правочини попереднім директором підприємства, ОСОБА_3 , які суперечать Статуту підприємства, оскільки були укладені із порушенням процедури погодження уповноваженим органом - Міністерством аграрної політики та продовольства України (на теперішній час - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) та чинного законодавства в цілому, що слугувало підставою для звернення до судів з метою захисту інтересів підприємства. Також вказує позивач, що додаткові угоди №1 від 26.06.2019р. до договорів про відступлення права вимоги №1, 2, 3, 4 не подавались під час розгляду інших справ за участю цих же сторін та є такими, що створені з порушенням закону.
12.06.2020р. за вх.№15100/20 відповідач подав до справи заперечення на відповідь на відзив, де вказує, що позивач не зазначає, в яких діях було порушено закон при пролонгації договорів про відступлення прав вимоги, не вказує чим порушено закон при отриманні копій додатків до договорів про відступлення прав вимоги. Також відповідач зазначає, що станом на 01.05.2020р. ним проведено часткові розрахунки з ОСОБА_1 на суму 53000грн. та він має намір їх продовжити, чим спростовується твердження позивача стосовно відмови товариства сплачувати кошти на користь ОСОБА_1 за умовами договорів про відступлення права вимоги.
Крім того, відповідач зауважує, що без рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2019р. по справі №916/1295/19 не було б договорів про відступлення прав вимоги, по яким у позові до ТОВ «Трансенергозбут» позивач хоче визнати товариство неналежним кредитором, та не сплачувати йому кошти по виконавчому провадженню №60671560. Відповідач вважає, що закінчення строку договору не свідчить ані про припинення договору, ані про припинення зобов'язань за договором. Після закінчення строку дії договорів ТОВ «Трансенергозбут» продовжував сплачувати ОСОБА_1 за спірними договорами, так як між ТОВ «Трансенергозбут» та ОСОБА_1 26.06.2019р. було укладено додаткові угоди про продовження строку дії договорів №1, №2, №3, №4 до договорів про відступлення права вимоги №1 від 11.03.19р., №2 від 11.03.19р., №3 від 11.03.19р., №4 від 22.03.19р., згідно з якими було продовжено кінцеву дату перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора до 31.12.2020р. зі зміною платіжних реквізитів первісного кредитора, ці договори є пролонгованими на той самий строк і на тих же умовах.
Ухвалою суду від 24.02.2020р. відкрито провадження у справі №916/463/20, постановлено розглядати справу №916/463/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 24.03.2020р. о 10год.30хв.
Ухвалою суду від 23.03.2020р., у зв'язку з введенням Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" через спалах у світі коронавірусу карантину в Україні в період з 12.03.2020р. до 03.04.2020р., призначено підготовче засідання на 13.04.2020р. о 11год.00хв.
Ухвалою суду від 13.04.2020р., у зв'язку з продовженням за рішенням КМУ від 25.03.2020р. дії карантину до 25.04.2020р. включно, призначено підготовче засідання на 28.04.2020р. о 12год.30хв.
Ухвалою суду від 27.04.2020р., у зв'язку з продовженням за рішенням КМУ від 22.04.2020р. дії карантину до 11.05.2020р. включно, призначено підготовче засідання суду на 22.05.2020р. об 11год.30хв.
У судовому засіданні 22.05.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 15.06.2020р. об 11год.00хв.
У судовому засіданні 15.06.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 05.08.2020р. об 11год.30хв.
У судовому засіданні 05.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 19.08.20р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 19.08.2020р. відкладено розгляд справи на 28.08.2020р. о 10год.00хв.
У судовому засіданні 28.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.09.2020р о 10год.00хв.
Клопотання сторін від 09.04.2020р. за вх.№9114/20, від 27.04.2020р. за вх.№10369/20, від 17.08.2020р. за вх.№21820/20 про відкладення розгляду справи, від 26.06.2020р. за вх.№16675/20, від 04.08.2020р. за вх.№20581/20, від 05.08.2020р. за вх.№20689/20, від 17.08.2020р. за вх.№21815/20, від 19.08.2020р. за вх.№21999/20 про долучення доказів до справи були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
31.10.2016р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ДБП «Урожай» (позичальник) було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику фінансову підтримку (позику) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором строк. Позика є безвідсотковою. Загальна сума наданої позики фіксується в додатковій угоді до цього договору, після підписання сторонами акту взаєморозрахунків та надання позичальником звіту про використані кошти. Строк повернення позики 2 (два) місяці, з моменту підписання цього договору сторонами. Вказаний строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. В кінці строку, передбаченого п.3.1. договору, сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків і скріплюють підписи печатками сторін (за наявності). Позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) не пізніше наступного дня після закінчення строку, встановленого в п.3.1. цього договору. Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє на строк, який зазначено в п.3.1. цього договору, проте в будь-якому разі до повного виконання його сторонами. Договір може бути пролонгований за згодою сторін. Якщо за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору, визначеного п.3.1. договору, жодна зі сторін не виявила бажання розірвати чи переглянути умови цього договору, він вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк. Наступна пролонгація договору здійснюється в тому ж порядку. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією зі сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною (п.п.1.1., 1.3., 2.2.1., 3.1., 4.1., 4.3., 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору).
У додатковій угоді №1 від 30.12.2016р. до договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 31.10.2016р. сторони визначили, що загальна сума позики, за результатами звірки, зафіксована в акті взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та додається з банківськими квитанціями, склала 67319,70грн.
02.01.2017р. між ОСОБА_2 (позикодавець) та ДБП «Урожай» (позичальник) було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, за умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику фінансову підтримку (позику) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором строк. Позика є безвідсотковою. Загальна сума наданої позики фіксується в додатковій угоді до цього договору, після підписання сторонами акту взаєморозрахунків та надання позичальником звіту про використані кошти. Строк повернення позики 2 (два) місяці, з моменту підписання цього договору сторонами. Вказаний строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. В кінці строку, передбаченого п.3.1. договору, сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків і скріплюють підписи печатками сторін (за наявності). Позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) не пізніше наступного дня після закінчення строку, встановленого в п.3.1. цього договору. Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє на строк, який зазначено в п.3.1. цього договору, проте в будь-якому разі до повного виконання його сторонами. Договір може бути пролонгований за згодою сторін. Якщо за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору, визначеного п.3.1. договору, жодна зі сторін не виявила бажання розірвати чи переглянути умови цього договору, він вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк. Наступна пролонгація договору здійснюється в тому ж порядку. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією зі сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною (п.п.1.1., 1.3., 2.2.1., 3.1., 4.1., 4.3., 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору).
За умовами додаткової угоди №1 від 29.12.2017р. до договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2017р. сторони визначили, що загальна сума позики за договором становить 398348,97грн.
02.01.2018р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ДБП «Урожай» (позичальник) укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, згідно якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику фінансову підтримку (позику) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором строк. Позика є безвідсотковою. Загальна сума наданої позики фіксується в додатковій угоді до цього договору, після підписання сторонами акту взаєморозрахунків та надання позичальником звіту про використані кошти. Строк повернення позики 2 (два) місяці, з моменту підписання цього договору сторонами. Вказаний строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. В кінці строку, передбаченого п.3.1. договору, сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків і скріплюють підписи печатками сторін (за наявності). Позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) не пізніше наступного дня після закінчення строку, встановленого в п.3.1. цього договору. Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє на строк, який зазначено в п.3.1. цього договору, проте в будь-якому разі до повного виконання його сторонами. Договір може бути пролонгований за згодою сторін. Якщо за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору, визначеного п.3.1. договору, жодна зі сторін не виявила бажання розірвати чи переглянути умови цього договору, він вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк. Наступна пролонгація договору здійснюється в тому ж порядку. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією зі сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною (п.п.1.1., 1.3., 2.2.1., 3.1., 4.1., 4.3., 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.12.2018р. до договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2018р. сторони визначили, що загальна сума позики, за результатами звірки, зафіксована в акті взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами та додається з банківськими квитанціями, склала 559979,26грн.
02.01.2019р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ДБП «Урожай» (позичальник) було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової позики, згідно умов якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику фінансову підтримку (позику) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором строк. Позика є безвідсотковою. Загальна сума наданої позики фіксується в додатковій угоді до цього договору, після підписання сторонами акту взаєморозрахунків та надання позичальником звіту про використані кошти. Строк повернення позики 2 (два) місяці, з моменту підписання цього договору сторонами. Вказаний строк повернення позики може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. В кінці строку, передбаченого п.3.1. договору, сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків і скріплюють підписи печатками сторін (за наявності). Позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) не пізніше наступного дня після закінчення строку, встановленого в п.3.1. цього договору. Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє на строк, який зазначено в п.3.1. цього договору, проте в будь-якому разі до повного виконання його сторонами. Договір може бути пролонгований за згодою сторін. Якщо за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору, визначеного п.3.1. договору, жодна зі сторін не виявила бажання розірвати чи переглянути умови цього договору, він вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк. Наступна пролонгація договору здійснюється в тому ж порядку. Відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією зі сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною (п.п.1.1., 1.3., 2.2.1., 3.1., 4.1., 4.3., 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 15.03.2019р. до договору безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2019р. сторони визначили, що загальна сума позики за договором становить 104391,22грн.
Як вбачається із листів ДБП «Урожай» №25/02 від 25.02.2019р., №25/03 від 25.02.2019р., №25/04 від 25.02.2019р. останнє не заперечувало проти укладення договорів переуступки права вимоги за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2 від 31.01.2016р., №2 від 02.01.2017р., №2 від 02.01.2018р.
11.03.2019р. між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Трансенергозбут» (новий кредитор) було укладено договір №1 про відступлення права вимоги. Враховуючи те, що вказана копія є нечитаємою дійти її змісту суд не взмозі.
11.03.2019р. між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Трансенергозбут» (новий кредитор) було укладено договір №2 про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів до ДБП «Урожай» (код ЄДРПОУ- 13908422) (боржник), що належать первісному кредиторові, і новий кредитор стає кредитором в частині вимоги боргу за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2017р. (основний договір), на суму - 398348,97грн., укладеним з ДБП «Урожай» в порядку і в обсязі, передбаченому цим договором, відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів (заборгованості) у національній валюті України за основним договором. Право вимоги, що відступається за цим договором, станом на 11.03.2019р. складає 398348,97грн., які включають прострочену заборгованість по основному договору №2 від 02.01.2017р. За відступлення прав вимоги, визначених в п.п.1.1., 1.2. цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму коштів у розмірі 398348,97грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора строк до 31.12.2019р. за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Одесі, МФО 305299, призначення платежу: «Сплата коштів за договором про відступлення права вимоги №2 від 11.03.2019р., по договору безвідсоткової поворотної фінансової позики: №2 від 02.01.2017р., без ПДВ.». Права вимоги за даним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту набуття чинності цим договором. Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.1.1., 1.2., 2.1., 2.3., 3.1., 6.3. договору).
Також 11.03.2020р. між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Трансенергозбут» (новий кредитор) укладено договір №3 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів до ДБП «Урожай» (код ЄДРПОУ- 13908422) (боржник), що належать первісному кредиторові, і новий кредитор стає кредитором в частині вимоги боргу за договором безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 02.01.2018р. (основний договір), на суму - 559979,26грн., укладеним з ДБП «Урожай» в порядку і в обсязі, передбаченому цим договором, відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів (заборгованості) у національній валюті України за основним договором. Право вимоги, що відступається за цим договором, станом на 11.03.2019р. складає 559979,26грн., які включають прострочену заборгованість по основному договору №2 від 02.01.2018р. За відступлення прав вимоги, визначених в п.п.1.1., 1.2. цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму коштів у розмірі 559979,26грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора строк до 31.12.2019р. за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Одесі, МФО 305299, призначення платежу: «Сплата коштів за договором про відступлення права вимоги №3 від 11.03.2019р., по договору безвідсоткової поворотної фінансової позики: №2 від 02.01.2018р., без ПДВ.». Права вимоги за даним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту набуття чинності цим договором. Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.1.1., 1.2., 2.1., 2.3., 3.1., 6.3. договору).
Договір №4 від 11.03.2020р. до матеріалів справи сторонами не подано.
Додатковими угодами №1 від 26.06.2019р. до договорів про відступлення права вимоги №№1, 2, 3, 4 від 11.03.2019р., продовжено строк дії договорів про відступлення права вимоги №№1, 2, 3, 4 від 11.03.2019р. до 31.12.2020р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, змінено реквізити рахунку у п.2.3. договорів про відступлення права вимоги №№1, 2, 3, 4 від 11.03.2019р., виклавши їх у такій редакції: - Рахунок № НОМЕР_2 .
14.03.2019р. ДБП «Урожай» отримало повідомлення про відступлення права вимоги за договорами №2 від 11.03.2019р., №3 від 11.03.2019р.
Згідно платіжного доручення №79 від 04.10.2019р. ТОВ «Трансенергозбут» перерахувало 5000грн. на користь поповнення карт Приват-24 юр. осіб на рах. № НОМЕР_5 , призначення платежу « НОМЕР_2 ІПН НОМЕР_3 Сплата коштів згідно договору про відступлення права вимоги №2 від 11 березня 2019 року. Без ПДВ».
За платіжним дорученням №80 від 04.10.2019р. ТОВ «Трансенергозбут» перерахувало 5000грн. на користь поповнення карт Приват-24 юр. осіб на рах. № НОМЕР_5 , призначення платежу « НОМЕР_2 ІПН НОМЕР_3 Сплата коштів згідно договору про відступлення права вимоги №3 від 18 березня 2019 року. Без ПДВ».
Платежі від 04.10.2019р. підтверджуються випискою АТ КБ «Приватбанк» від 15.03.2020р. по рахунку ОСОБА_1 .
Постановою Другого Приморського ВДВС м. Одеси від 20.11.2019р. ВП №60671560 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.07.2019р. по справі №916/1295/19 про стягнення 1130039,15грн. та 8475,30грн. судового збору.
Також в підтвердження проведення оплат за договорами переуступки відповідач подав до справи банківські виписки за період з 04.10.2019р. по 05.10.2019р., з 20.03.2020р. по 21.03.2020р., з 28.04.2020р. по 29.04.2020р., з 23.03.2020р. по 24.03.2020р., довідки про перерахування від 11.06.2020р., довідки про рахунки ТОВ «Трансенергозбут», ОСОБА_1 , від 11.06.2020р., від 12.06.2020р., платіжні доручення №21 від 28.04.2020р., №23 від 28.04.2020р., №22 від 28.04.2020р., №8 від 20.03.2020р., №9 від 20.03.2020р., №24 від 28.04.2020р., №12 від 23.03.2020р., №10 від 23.03.2020р., №11 від 23.03.2020р.
Згідно листів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3111-05/46220-09 від 28.07.2020р., Мінагрополітики №37-37-7/147 від 09.07.2020р. документів стосовно погодження договорів безвідсоткової поворотної фінансової позики не виявлено.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За положеннями ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Так, як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, між ОСОБА_1 (позикодавець) та ДБП «Урожай» (позичальник) було укладено договори безвідсоткової поворотної фінансової позики №2 від 31.10.2016р., №2 від 02.01.2017р., №2 від 02.01.2018р., №2 від 02.01.2019р.
В подальшому, за згодою позичальника, між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Трансенергозбут» (новий кредитор) було укладено договори №№1, 2, 3 від 11.03.2019р. переуступки права вимоги за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2 від 31.01.2016р., №2 від 02.01.2017р., №2 від 02.01.2018р.
До того ж факт укладення договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2 від 31.01.2016р., №2 від 02.01.2017р., №2 від 02.01.2018р. та надання позики встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2019р. по справі №916/1295/19, за яким стягнуто з ДБП «Урожай» на користь ТОВ «Трансенергозбут» заборгованість по безвідсотковій поворотній фінансовій позиці за договорами від 31.10.2016р., від 02.01.2017р., від 02.01.2018р., від 22.03.2019р. на загальну суму у розмірі 1130039,15грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8475,30грн. В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б повне виконання ДБП «Урожай» рішення суду від 10.06.2019р. по справі №916/1295/19.
За позицією позивача вищевказані договори про відступлення права вимоги №№1-4 є оплатними, однак, ТОВ «Трансенергозбут» не сплатило їх вартість, так як платіжні документи в підтвердження такого не містять вірного зазначення договорів відступлення на підставі яких проведено оплату. Звідси, позивач вбачає, що відповідач не набув права вимоги за договорами про відступлення права вимоги №№1-4, а отже, не має права вимагати від позивача повернення коштів за вищевказаними договорами безвідсоткової поворотної фінансової позики.
Така позиція позивача не відповідає фактичним обставинам справи.
По перше, ані позивач, ані відповідача не подали до справи договір про переусутпку права вимоги №4 від 11.03.2019р. Крім того, подана позивачем до справи копія договору про відступлення права вимоги №1 від 11.03.2019р. є неякісною та нечитаємою. Із чого суд позбавлений можливості проаналізувати умови договорів переуступки №№1, 4 від 11.03.2019р. та переконатись у тому, що зміст вказаних договорів свідчить про те, що право вимоги виникає у ТОВ «Трансенергозбут» лише після повної оплати вартості переуступки.
Так, відповідачем подано до справи додаткові угоди №1 від 26.06.2019р. до договорів про відступлення права вимоги №1, 2, 3, 4.
Зважаючи на позицію позивача, суд вбачає за доцільне зазначити, що самий лише факт того, що додаткові угоди №1 від 26.06.2019р. до договорів про відступлення права вимоги №1, 2, 3, 4 не подавались під час розгляду інших справ за участю цих же сторін, не вказує на те, що вони створені з порушенням закону. Інших доводів невідповідності додаткових угод нормам чинного законодавства позивач суду не навів та не обґрунтував.
Між тим, хибною є позиція відповідача щодо того, що вказані додаткові угоди продовжують кінцеву дату перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора до 31.12.2020р. Оскільки за змістом цих додаткових угод вони лише продовжують строк дії договорів переуступки, а не строк проведення розрахунків по ним.
Наразі, дійсно додаткові угоди №1 від 26.06.2019р. містять домовленості сторін щодо зміни банківських реквізитів, на які новий кредитор здійснював оплату на користь первісного кредитора коштів за уступку вимоги. Такі реквізити відповідають вказаним у банківських виписках за період з 04.10.2019р. по 05.10.2019р., з 20.03.2020р. по 21.03.2020р., з 28.04.2020р. по 29.04.2020р., з 23.03.2020р. по 24.03.2020р., довідки про перерахування від 11.06.2020р., довідки про рахунки ТОВ «Трансенергозбут», ОСОБА_1, від 11.06.2020р., від 12.06.2020р., платіжні доручення №21 від 28.04.2020р., №23 від 28.04.2020р., №22 від 28.04.2020р., №8 від 20.03.2020р., №9 від 20.03.2020р., №24 від 28.04.2020р., №12 від 23.03.2020р., №10 від 23.03.2020р., №11 від 23.03.2020р. Отже, частково відповідач здійснював розрахунки за договорами відступлення вимоги. З врахуванням чого, не відповідає дійсним обставинам позиція позивача щодо відсутності наміру сторін договорів переуступки на досягнення мети договору та відсутності його реальності.
Так, за умовами договорів про відступлення права вимоги відповідач мав здійснити оплати у строк до 31.12.2019р., однак, здійснював оплати із простроченням, але такий стан речей у даних спірних правовідносинах не впливає на дату виникнення у нового кредитора права вимоги за договорами переуступки з огляду на наступне.
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (ч.3 ст.656 ЦК України). Таким чином, суттєва відмінність договору уступки права вимоги є те, що відступлення права вимоги це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу, або ж без такої компенсації взагалі.
Таку правову позицію поділяє Верховний Суд, про що ним висловлено у постанові від 11.10.2019р. по справі №910/1373/18.
Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положення ч.3 ст.656 ЦК України передбачають, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положення ЦК України про купівлю-продаж не встановлюють особливих умов набуття права вимоги у нового кредитора.
За умовами п.3.1. договорів про відступлення права вимоги №№2, 3 від 11.03.2019р. сторони домовились, що права вимоги за даним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту набуття чинності цим договором.
Зважаючи на вільне волевиявлення сторін, викладене у п.3.1. договорів про відступлення права вимоги №№2, 3 від 11.03.2019р., що не суперечить вимогам чинного законодавства, ТОВ «Трансенергозбут» набув права вимоги, що обумовлені договорами №№2, 3 від 11.03.2019р., з моменту укладення договорів переуступки права вимоги. За умови неподання сторонами до суду належної копії договору про відступлення права вимоги №1 від 11.03.2019р., неподання взагалі договору про відступлення права вимоги №4 від 11.03.2020р., суд вбачає, що позивачем не доведено позовну вимогу в частині того, що за вказаними договорами відповідач не набув право вимоги.
Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про визнання неналежним кредитором не підлягає судом задоволенню у повному обсязі, як така, що не доведена та не обґрунтована.
У попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат позивач визначив понесення ним витрат на оплату судового збору в сумі 2102грн.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на сплату судового збору в сумі 2102грн., які відносяться за рахунок платника внаслідок повної відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Державного багатопрофільного підприємства "Урожай" (65044, м. Одеса, Французький бульвар,10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергозбут" (65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2, кв.7) про визнання неналежним кредитором.
2. Понесені Державним багатопрофільним підприємством "Урожай" (65044, м. Одеса, Французький бульвар,10) витрати на оплату судового збору за розгляд позову в сумі 2102грн. віднести за рахунок платника.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення 14 вересня 2020 р.
Суддя І.А. Малярчук