"03" вересня 2020 р. Справа №914/608/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Матущак О.І., Хабіб М.І.,
секретар судового засідання Гураль К.О.
за участі представників: відповідача адвокати Дідик С.Ю., Кульбій-Кухар Ю.В.; позивача адвокат Манівська Л.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року про забезпечення позову (суддя Морозюк А.Я.) у справі №914/608/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» до Акціонерного товариства «Мегабанк» (відповідач-1) та до Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Лідії Миколаївни (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрацію права власності, у межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра»
11 березня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Львівський електроламповий завод «Іскра» подало Господарському суду Львівської області позов до Акціонерного товариства «Мегабанк» (відповідач -1), Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Лідії Миколаївни (відповідач - 2), у якому просить суд:
1) Визнати протиправним рішення АТ «Мегабанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 01.02.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. за реєстровим № 506, а саме на нерухоме майно:
- будівля котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- будівля водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- будівля воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій,14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- будівля компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- будівля виробничого механо-штампувального цеху «Ц-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, та будівлі заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
2) Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М.:
- № 50546821 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на будівлю виробничу механо-штампувального цеху, літ. «Ц-2» та будівлю заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходяться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101;
- № 50546542 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на будівлю воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- № 50546328 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на будівлю водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- № 50546195 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на будівлю парової котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- № 50546668 від 30.12.2019 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на будівлю компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101.
Позов подано у межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244).
Також, 11 березня 2020 року ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» подало Господарському суду Львівської області заяву у якій просило вжити заходів до забезпечення позову, а саме:
Накласти арешт на наступне нерухоме майно з державною реєстрацією арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- будівля котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- будівля водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- будівля воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул.Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- будівля компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- будівля виробничого механо-штампувального цеху «Ц-2», що знаходиться в м.Львові по вул. Заводській, 31, та будівля заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
Заборонити органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім дій, спрямованих на виконання цієї ухвали) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаного нерухомого майна з державною реєстрацією цієї заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 13 березня 2020 року у справі №914/608/20 вказану позовну заяву прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2350/18 про банкрутство ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" та відкрив провадження у справі.
Також, Господарський суд Львівської області 13 березня 2020 року розглянув заяву позивача про забезпечення позову у справі №914/608/20 і ухвалив:
1. Повністю задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» від 11 березня 2020 року про забезпечення позову.
2. Накласти арешт на наступне нерухоме майно з державною реєстрацією арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- будівля парової котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- будівля водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- будівля воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- будівля компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- будівля виробнича механо-штампувального цеху, літ.«Ц-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, та будівля заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
Заборонити органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім дій, спрямованих на виконання цієї ухвали) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаного нерухомого майна з державною реєстрацією цієї заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд першої інстанції керувався положеннями статей 74, 136, 137 ГПК України, урахував роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 16 «Про деякі питання застосування заходів забезпечення позову» та дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із приписів закону, обставин справи, предмета спору.
Суд вказав, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Наведені позивачем у заяві про забезпечення позову заходи забезпечення є пов'язані з предметом позовної вимоги, співмірними із заявленими позивачем вимогами, і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Їх вжиття не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, а невжиття судом зазначених заходів забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.
У разі задоволення позову, це повинно мати своїм наслідком реєстрацію нерухомого майна знову за позивачем. Якщо ж якщо протягом розгляду спору відбудеться подальше відчуження АТ «Мегабанк» майна, це може бути ускладнено як в контексті самої такої реєстрації, так і ускладнити сам розгляд справи (необхідність залучення до участі у справі нових власників майна тощо).
Також, суд акцентує увагу на певну непослідовність в діях АТ «Мегабанк» щодо вказаного нерухомого майна, яка полягає в тому, що з одного боку АТ «Мегабанк» подав заяву з грошовими вимогами до боржника у справі №914/2350/18 про банкрутство ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна боржника, а з другого боку, зареєстрував право власності на це нерухоме майно. Наведене, на переконання суду, вказує на те, що на момент виконання рішення майно може бути відчужене банком третій особі, що в свою чергу ускладнюватиме захист прав позивача у разі задоволення його позову.
Акціонерне товариство «Мегабанк» подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року про забезпечення позову у справі №914/2350/18 (№914/608/20).
Вважає, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, порушує законні права банку, як іпотекодержателя і власника майна. Адже право власності АТ «Мегабанк» на нерухоме майно зареєстровано після припинення мораторію на підставі договорів іпотеки з дотриманням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Зважаючи на предмет позову вжиті судом заходи забезпечення позову є неспівмірні із заявленими позовними вимогами. А припущення суду про можливу реалізацію банком майна необґрунтовані. Суд не дослідив питання щодо розмірів ймовірних збитків, які можуть бути завдані АТ «Мегабанк» внаслідок накладення арешту на майно.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року про забезпечення позову у справі №914/608/20, оскільки ухвала не перешкоджає подальшому розгляду справи, відтак, відсутні підстави для її перегляду відповідно до п.6 ч.1 ст. 275 ГПК України. Зазначає також, що доводи апеляційної скарги не стосуються підстав накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій, а є предметом доказування при розгляді судом спору по суті. Крім того, апелянт не звертався до суду із вимогами про відшкодування йому завданих збитків і не подавав заяви про забезпечення такої вимоги. Тому твердження апелянта про те, що суд одночасно з накладенням арешту не розглянув питання про зустрічне забезпечення позову є вигадані, мають на меті відволікти увагу суду від встановлених судом першої інстанції дійсних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Акціонерне товариство «Мегабанк» подало відповідь на відзив у якому доводи позивача про закриття апеляційного провадження вважає такими, що суперечать положення п.3 ч.1 ст.255 ГПК України і наголошує, що ухвала про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи, ст.255 ГПК України передбачено право оскарження в апеляційному порядку ухвали про забезпечення позову, а ст. 275 ГПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду ухвали про забезпечення позову.
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Матущак О.І., Хабіб М.І. ухвалою від 15 квітня 2020 року у справі №914/608/20 поновив Акціонерному товариству «Мегабанк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року; відкрив апеляційне провадження у справі №914/608/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року; витребував матеріали справи №914/608/20.
Ухвалою від 12 травня 2020 року суд задовольнив заяву судді-доповідача Якімець Г.Г. про самовідвід у справі №914/608/20; прийняв самовідвід судді Якімець Г.Г. у розгляді справи №914/608/20; справу №914/608/20 передав для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 13 травня 2020 року визначено склад колегії по розгляду справи №914/608/20 головуючий суддя Гриців В.М., суддя Матущак О.І., суддя Хабіб М.І.
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), Матущак О.І., Хабіб М.І. розгляд справи №914/608/20 призначив на 09 липня 2020 року в режимі відеоконференції із Господарським судом Харківської області.
У судовому засіданні 09 липня 2020 року суд заслухав пояснення представників сторін і ухвалив оголосити перерву на 03 вересня 2020 року через необхідність витребувати у Господарського суду Львівської області відсутню у матеріалах оскарження у справі №914/2350/18 (№914/608/20) копію повідомлення (вимоги) Акціонерного товариства «Мегабанк» від 01.02.2019 №80-010121 про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі, якою позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Західний апеляційний господарський суд заслухав пояснення представників сторін, розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі №914/608/20 належить скасувати з таких підстав:
Обставини справи:
11 березня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Львівський електроламповий завод «Іскра» подало Господарському суду Львівської області заяву про забезпечення позову, у якій просило вжити заходів до забезпечення позову, а саме:
Накласти арешт на наступне нерухоме майно з державною реєстрацією арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
- будівля котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101;
- будівля водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101;
- будівля воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул.Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101;
- будівля компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101;
- будівля виробничого механо-штампувального цеху «Ц-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, та будівля заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101.
Заборонити органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації прав) вчиняти будь-які реєстраційні дії (окрім дій, спрямованих на виконання цієї ухвали) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вищевказаного нерухомого майна з державною реєстрацією цієї заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У заяві про забезпечення позову позивач ( ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра») зазначає, що подав до Господарського суду Львівської області позовну заяву до відповідачів: АТ «Мегабанк» і до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. про визнання протиправними рішення АТ «Мегабанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 01.02.2011 та про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на нерухоме майно.
На підставі іпотечного договору від 01.02.2011 №506, укладеного позивачем з АТ «Мегабанк», посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та договорів про внесення змін до іпотечного договору, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. 30.12.2019 прийняла рішення про реєстрацію права власності названих об'єктів нерухомого майна за АТ «Мегабанк». Ця реєстраційна дія проведена в порушення вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з підстав наведених позовній заяві.
Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно, заборони на вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, право власності на яке було зареєстровано нотаріусом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Адже, спірні будівлі були передані АТ «Мегабанк» в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним позивачем з АТ «Мегабанк». Отже, метою АТ «Мегабанк» є отримання прибутку, що є можливим в результаті реалізації отриманого в іпотеку майна. Крім того, намір відчуження будівель, які були незаконно набуті у власність АТ «Мегабанк», підтверджується наданим АТ «Мегабанк» повідомленням (вимогою) від 01.02.2019 № 80-01-121, у якому відповідач попереджає про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу іншій особі.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Львівської області 13 березня 2020 року у справі №914/608/20, якою суд повністю задовольнив заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» від 11 березня 2020 року про забезпечення позову.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскарженої ухвали), позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову унормовано статтею 139 ГПК України. Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. (ч.1 ст.139 ГПК України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у багатьох постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 15.07.2020 у справі №909/835/18, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання протиправним рішення АТ «Мегабанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 01.02.2011, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. за реєстровим № 506; визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев'янко Л.М. від 30.12.2019 №50546821, №50546542, №50546328, №50546195, №50546668 про реєстрацію права власності АТ «Мегабанк» на нерухоме майно.
Отже, ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» звернувся з позовними вимогами немайнового характеру, а в разі задоволення позову судове рішення не вимагатиме примусового виконання.
Відтак, у заяві про забезпечення позову позивач повинен обґрунтувати імовірність, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, утруднення виконання рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У поданій суду першої інстанції заяві про забезпечення позову ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в цій справі пов'язує з обставиною того, що будівлі (державну реєстрацію права власності на які за АТ «Мегабанк» позивач просить визнати протиправною і скасувати) були передані АТ «Мегабанк» в іпотеку згідно іпотечного договору від 01.02.2011, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. за реєстровим №506 з метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором. З метою отримання прибутку АТ «Мегабанк» може реалізувати це майно. Крім того, намір відчуження будівель підтверджується наданим АТ «Мегабанк» повідомленням (вимогою) від 01.02.2019 № 80-01-121, у якому відповідач попереджає про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу іншій особі.
Так, із змісту повідомлення (вимоги) від 01.02.2019 № 80-01-121 АТ «Мегабанк» вимагає від ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» сплатити заборгованість за кредитним договором і попереджує про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, передбаченим розділом 5 іпотечного договору від 01.02.2011, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. за реєстровим № 506 відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку».
Крім цього, позивач подав суду апеляційної інстанції копію витягу з протоколу №58 чергового засідання Правління АТ «Мегабанк» від 27 грудня 2019 року, де було прийнято рішення з метою погашення кредитної заборгованості боржника ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» прийняти у власність з подальшою реалізацією нерухоме майно боржника, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 01.02.2011 з подальшою реалізацією.
Проте, з огляду на зміст позовних вимог і предмет спору у цій справі, повідомлення (вимога) від 01.02.2019 № 80-01-121, витяг з протоколу №58 чергового засідання Правління АТ «Мегабанк» від 27.12.2019 та доводи позивача про ймовірність реалізації АТ «Мегабанк» майна не доводять необхідності застосування саме таких заходів забезпечення позову, які вказані в оскарженій ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Статтею 31-1 цього Закону визначено особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень. Передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення. Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Ураховуючи названі приписи Закону та умови Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 з наступними змінами і доповненнями, у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.
До проведення записів про право власності АТ «Мегабанк» на нерухоме майно (будівлю котельні, літ. «Р-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 144419246101; будівлю водонагрійної котельні, літ. «П-4», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138750746101; будівлю воднево-кисневої станції, літ. «М-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138635246101; будівлю компресорної станції, літ. «Н-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Вулецькій, 14, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 150150846101; будівлю виробничого механо-штампувального цеху «Ц-2», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, та будівля заготівельної дільниці, літ. «Ч-1», що знаходиться в м. Львові по вул. Заводській, 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 153699546101) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були записи про право власності ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» на це нерухоме майно та про його обтяження, які (у разі задоволення позову) будуть автоматично поновлені.
Таким чином, названі позивачем у заяві про забезпечення позову обставини не впливають на процес виконання рішення господарського суду у цій справі, а вказані заходи забезпечення позову не безпосередньо не пов'язані з позовними вимогами.
Зважаючи на предмет спору позивач при зверненні з заявою про забезпечення позову не обґрунтував існування обставин, які б унеможливили ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, чи утруднили або зробили неможливим виконання рішення у цій справі, а відтак і наявність зв'язку між визначеними заходами забезпечення і предметом позовних вимог.
Відтак не ґрунтуються на законі і є помилковими висновки суду першої інстанції про те, що наведені позивачем у заяві про забезпечення позову заходи забезпечення є пов'язані з предметом позовної вимоги, співмірними із заявленими позивачем вимогами, і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та про ускладнення розгляду цієї справи і реєстрації майна знову за позивачем (у разі задоволення позову), якщо протягом розгляду спору АТ «Мегабанк» відчужить майно.
Водночас, апеляційний суд вказує на те, що підстави реєстрації нотаріусом права власності АТ «Мегабанк» на нерухоме майно після відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» №914/2350/18 на стадії судової процедури розпорядження майном боржника, як і оцінка дій АТ «Мегабанк» (послідовні вони чи суперечливі) не підлягають дослідженню і оцінці при розгляді заяви про забезпечення позову.
Також, у заяві ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що є однією із визначених ч.1 ст.139 ГПК України вимог до змісту заяви про забезпечення позову.
Беручи до уваги викладені обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року про забезпечення позову у справі №914/2350/18 (№914/608/20) належить скасувати та відмовити ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» у забезпеченні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі №914/608/20 скасувати, прийняти нове судове рішення:
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Львівський електроламповий завод «Іскра» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Львівський електроламповий завод «Іскра».
Постанова набирає законної сили з дня прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2020 року.
Головуючий-суддя В.М. Гриців
Суддя О.І. Матущак
Суддя М.І. Хабіб