09.09.20 Провадження 1кп-932/708/20
Справа 932/9022/20
Іменем України
9 вересня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040640001344, відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 05.08.2020 року продовжено на строк шістдесят діб, тобто до 03.10.2020 року включно.
Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлено про доцільність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, він не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, і таким чином існують ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що обвинувачений раніше не судимий, визнав свою провину у скоєні злочину, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання і крім того, письмові докази про справі вже досліджені.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2020 року до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання від вартою, з встановленням застави у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52550 гривень, з покладенням зобов'язань, передбачених ст. 194 КПК України у разі її внесення.
У відповідності до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Згідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, з конфіскацією майна, він офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, не має утриманців, і з врахуванням стадії процесу, реально існують ризики, що він буде переховуватися від суду або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Твердження сторони захисту, що не існує ризиків того, що обвинувачений буде переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та письмові докази по справі вже досліджені, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який у вигляді домашнього арешту, так як вищезазначені доводи з врахуванням стадії процесу, тяжкості та обставин кримінального правопорушення, суворості покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його у вчиненні інкримінованого йому злочину винним, не свідчать про наявність у обвинуваченого перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочину, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, особистості обвинуваченого, суд не вбачає наявності у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, і тому підстав для застосування обвинуваченому на даній стадії процесу більш м'якого запобіжного заходу у тому числі домашнього арешту, не вбачає, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд вважає необхідним відмовити.
З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, суд вважає необхідним залишити без змін визначену обвинуваченому заставу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52550 гривень з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на домашній арешт - відмовити
Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 7 листопада 2020 року включно.
Залишити без змін визначену заставу у розмірі 25розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52550 гривень, з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
Суддя Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1