Справа № 605/266/19
Ухвала
Іменем України
"11" вересня 2020 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Бережанського міжрайонного сектору філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області відносно ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до нового закону, який пом'якшує покарання, -
Провідний інспектор Бережанського міжрайонного сектору філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до суду із поданням відносно ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до нового закону, який пом'якшує покарання.
В судовому засіданні прокурор вважає, що вказане поданя не підлягає до задоволення, оскільки у випадку приведення вироку стосовно ОСОБА_4 у відповідність до нового закону, покарання, яке передбачене новою редакцією ч.1 ст.185 КК України буде погіршувати становище засудженого. Крім того, із тих видів покарань, які передбачені ч.1 ст.185 КК України, засудженому, який є пенсіонером може бути призначено лише штраф, або арешт до яких ст.75 КК України не застосовується.
В судовому засіданні засуджений та його захисник погоджуються з думкою прокурора та просять у задоволенні клопотання відмовити.
В судове засідання представник органу пробації не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши думку прокурора, засудженого та його захисника, дослідивши матеріали подання, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 10 червня 2020 року, який не оскаржувався та набрав законної сили, був засуджений за ч.1 ст.185 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік із покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.
На момент ухвалення вказаного вироку санкція ч.1 ст.185 КК України діяла у наступній редакції: карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до 3 років.
На даний час санкція ч.1 ст.185 КК України діє в наступній редакції: карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно ч.3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером, а тому в силу приписів ст.ст.56, 57, 61 КК України до нього не можуть бути застосовані покарання у виді громадських та виправних робіт, а також обмеження волі.
Разом з тим призначення засудженому ОСОБА_4 покарання у виді арешту є неможливим, оскільки при призначенні такого виду покарання ст.75 КК України не застосовується, а отже це буде погіршувати становище останнього.
Погіршенням становища засудженого також буде у випадку призначення йому покарання у виді штрафу, яке є реальним покаранням.
ОСОБА_4 реально не відбуває покарання, оскільки, як вже зазначалось вище, його звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, а тому будь-який перерахунок відбутого покарання з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 КК України є неможливим.
Положенням ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
За змістом ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За наведених вище обставин, суд вважає за необхідне, у задоволенні подання відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 56, 57, 61, 74 КК України, ст.58 Конституції України, суд, -
У задоволенні подання провідного інспектора Бережанського міжрайонного сектору філії Державної установи “Центр пробації” в Тернопільській області відносно ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до нового закону, який пом'якшує покарання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області на протязі семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1