11 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/319/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови і припису,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови і припису.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/001 від 22 січня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених недоліків №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П від 03 грудня 2019 року.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем проведено інспекційне відвідування за відсутності правових підстав, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V). Посилаючись на положення вказаного Закону, а також Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вважає, що акт №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ від 03 грудня 2019 року не є доказом, що встановлює обставини, які є підставою для накладення штрафу, оскільки такий складено посадовою особою Управління Держпраці у Чернівецькій області у зв'язку з перевищенням нею своїх повноважень. Зазначено також і про те, що в порушення частини четвертої статті 4 Закону №877-V інспекційне відвідування проведено органами державної влади, які не наділені повноваженнями на проведення таких заходів державного контролю. Звертаючи увагу на наявність в акті інспекційного відвідування №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ від 03 грудня 2019 року відмітки про здійснення фотофіксації під час проведення інспекційного відвідування, відповідач усупереч Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, не надав позивачу матеріали фото та відеофіксації, що, на думку позивача, є порушенням з боку суб'єкта владних повноважень принципу рівності перед законом та грубим проявом дискримінації. Також позивач вважає, що відповідачем не доведено у спосіб, визначений законодавством, факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , а відповідальність, до якої його притягнуто, скасована у зв'язку із набранням 02 лютого 2019 року законної сили Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» №378-ІХ від 12 грудня 2019 року, що є підставою для зворотної дії закону в часі та підставою для скасування оскаржуваної постанови. Також в обґрунтування протиправності оскаржуваного припису додатково зазначено, що такий складено на підставі акту №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ від 03 грудня 2019 року, який, як зазначалося вище, позивач також вважає протиправним. Вказано про передчасність винесення такого припису з порушенням встановленого законом порядку.
Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем допущено працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Крім цього, під час проведення інспекційного відвідування не пред'явлено доказів повідомлення прийняття працівника на роботу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 територіальному органу Державної фіскальної служби за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України №413 щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, зміст та суть якої аналогічні позовній заяві.
Ухвалою суду від 30 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В ході проведених судових засідань представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив їх задовольнити повністю.
У клопотанні від 07 вересня 2020 року представник позивача просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання жодного разу не з'являвся. Явку уповноваженого представника не забезпечив.
04 серпня 2020 року начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Допитаний у судовому засіданні 21 липня 2020 року свідок ОСОБА_2 повідомив, що є фізичною особою-підприємцем. На початку листопада 2019 року він уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу), у відповідності до якого він як виконавець зобов'язувався шляхом залучення інших осіб надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуги з проведення сортування та розпаковки/упаковки реалізованого ним сезонного товару; викладки даного товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання. Згодом у листопаді 2019 року між ним та громадянкою ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг на користь третьої особи. Після надання громадянкою ОСОБА_3 відповідних послуг, між нею та ним було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, у відповідності до якого він сплатив ОСОБА_3 винагороду. У кінці листопада 2019 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з яким ОСОБА_1 було в повній мірі прийнято послуги надані мною з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки даного товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання.
Допитана в судовому засіданні 07 вересня 2020 року як свідок ОСОБА_3 повідомила, що у листопаді 2019 року вона працювала у магазині в АДРЕСА_1 , у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за договором, після виконання умов якого з нею останнім було проведено розрахунок.
Допитана в судовому засіданні 07 вересня 2020 року як свідок ОСОБА_4 повідомила, що 01 листопада 2019 року до неї звернувся ОСОБА_1 з проханням надавати на його торговій точці, що розташована в АДРЕСА_1 , послуги по проведенню розпаковки сезонного товару, викладки товару згідно стандартів торгівлі, надання інформаційно-консультаційних послуг, вивчення та систематизації даних попиту населення. На зазначену пропозицію вона погодилась. 01 листопада 2019 року між ними було укладено договір про надання послуг в період з 01 листопада по 26 листопада 2019 року. У цей період в зручний для себе час вона приходила до магазину з метою проведення прибирання, сортування, розпаковки/упаковки та викладки товару. За виконання цих послуг винагороду отримала від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 27 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та нею було укладено трудовий договір, у відповідності до якого її прийнято на посаду продавця непродовольчих товарів.
Допитана в судовому засіданні 07 вересня 2020 року як свідок ОСОБА_5 повідомила, що перебувала у трудових відносинах з фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 з липня 2018 року по березень 2020 року. У листопаді 2019 року вона на його прохання працювала продавцем у магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом цього часу до магазина час від часу приходили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які здійснювали розпаковку товару та викладали його на полиці.
Враховуючи подання сторонами справи клопотань про розгляд справи в порядку письмового провадження та зважаючи на положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів справи 25 листопада 2019 року представниками районної робочої групи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення в складі: начальника відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми управління праці та соцзахисту населення Заставнівської райдержадміністрації Чернівецької області Онищенка Л.В., начальника Заставнівського управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Чернівецькій області Стасюка В.І., головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_6 складено Акт про те, що 25 листопада 2019 року близько 16:00 год. в магазині «Усе від 37 гривень», який знаходиться в АДРЕСА_1 , з відома та за дорученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обслуговування покупців здійснювала ОСОБА_3 . Доказів належного врегулювання трудових чи будь-яких інших відносин на час обстеження не пред'явлено.
Від Управління праці та соціального захисту населення Заставнівської районної державної адміністрації до Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшов лист від 26 листопада 2019 року №4842 із проханням на виконання п. 1 доручення голови облдержадміністрації від 21 червня 2020 року за №18ф/к, згідно акту обстеження районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення від 25 листопада 2019 року, здійснити інспекційне відвідування за ознаками використання найманої робочої сили без належного врегулювання трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , місце здійснення діяльності - АДРЕСА_1 , мережа магазинів «Усе від 37 гривень».
27 листопада 2019 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_6 в присутності начальника відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми управління праці та соцзахисту населення Заставнівської райдержадміністрації Чернівецької області ОСОБА_7 , головного спеціаліста відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми управління праці та соцзахисту населення райдержадміністрації ОСОБА_14 складено акт, зокрема, про те, що 27 листопада 2019 року магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 , працював у звичному режимі з 09:00 год. В цей час з відома та за дорученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обслуговування покупців здійснювала ОСОБА_4 . Станом на 15 годину 27 листопада 2019 року громадянка ОСОБА_4 не знала та не пред'явила жодних документів про врегулювання з нею трудових чи будь-яких інших відносин. Зазначено, що ОСОБА_4 було запропоновано надати письмові пояснення щодо своєї роботи в магазині. В порядку статті 63 Конституції України зазначена громадянка відмовилася від надання письмових пояснень.
27 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, на виконання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині дотримання вимог частини п'ятої статті 2, статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, наказу Мінсоцполітики від 18 серпня 2017 року №1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05 вересня 2018 №649-р та рішення керівника за результатами аналізу матеріалів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, скерованих листом Заставиівської РДА від 26 листопада 2019 року №4842 видано наказ №439 «Про проведення інспекційного відвідування», відповідно до якого зобов'язано головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_6 , за участі начальника відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми Управління праці та соцзахисту населення Заставнівської РДА Онищенка Л.В., головного спеціаліста відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми управління праці та соцзахисту населення Заставнівської РДА ОСОБА_14 в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) місце реєстрації - АДРЕСА_3 ; місце здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_1 тривалістю 5 (п'ять) робочих дні у період з 27 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року.
27 листопада 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, на підставі наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 27 листопада 2019 року №439 та рішення керівника за результатами аналізу матеріалів робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, скерованих листом Заставнівської РДА від 26 листопада 2019 року №4842 видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-321 для проведення інспекційного відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; місце здійснення господарської діяльності - АДРЕСА_1 ) тривалістю 5 робочих днів.
27 листопада 2019 року Управління Держпраці у Чернівецькій області сформовано вимогу про надання/поновлення документів №ЧВ-2727/19/426/НД, якою зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у строк до 11 год. 00 хв. 02 грудня 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: копії реєстраційних документів; копія договору оренди нежитлового приміщення; копія документів з врегулювання трудових відносин; копії відомостей нарахування та виплати заробітної плати за 2018 рік, 2019 рік; копії табеля обліку робочого часу; копії графіків змінності; копії графіків відпусток.
28 листопада 2019 року уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області складно акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ЧВ-2727/19/426НД у зв'язку з:
- ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;
- ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів;
- ненадання керівником/працівниками об'єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю;
- відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування);
- відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: №ЧВ-2727/19/426/НД від 27 листопада 2019 року п.1-7.
З урахуванням указаних підстав строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 02 грудня 2019 року.
Вказаний акт отримано ОСОБА_1 02 грудня 2019 року, що підтверджується його підписом.
03 грудня 2019 року уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області у присутності ОСОБА_1 та представника за довіреністю №1055 від 28 листопада 2019 року ОСОБА_8 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ за результатами проведеного інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яке проводилось з 27 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року.
У вказаному акті зафіксовані такі порушення:
- частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України: 25 листопада 2019 р. представниками районної робочої групи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення в складі начальника відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення, сімейної та гендерної політики протидії торгівлі людьми рівності, управління праці та соціального захисту населення Заставнівської РДА ОСОБА_7 , начальника Заставнівського управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Чернівецькій області Стасюка В.І., головного державного інспектора відділу додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_6 , з метою проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи, був відвіданий магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1 . В магазині перебувала продавець ОСОБА_3 , яка виконувала свої функціональні обов'язки щодо надання консультації та продажу товару і повідомила, що працює у вказаному магазині вже більше року без належного оформлення трудових відносин та надала документи щодо здійснення діяльності у вказаному магазині фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Також повідомила, що працює позмінно (потижнево) з громадянкою ОСОБА_4 . Вказана розмова зафіксована за допомогою мобільного телефону. 26 листопада 2019 р. Управління праці та соціального захисту населення Заставнівської РДА листом №4842 повідомило Управління Держпраці у Чернівецькій області про факт використання ФОП ОСОБА_1 працівників без належного оформлення трудових відносин. До листа доданий акт робочої групи від 25 листопада 2019 року, 2 фотографії та відеозапис. 27 листопада 2019 року під час проведення інспекційного відвідування інспектором праці, в присутності вищевказаного начальника відділу Заставнівської РДА ОСОБА_7 та головного спеціаліста відділу ОСОБА_14 був відвіданий вищевказаний магазин. Обслуговування відвідувачів та продаж товарів з 9-ї години ранку здійснювала громадянка ОСОБА_4 , яка, станом на 15 годину не знала про укладання з нею трудового чи будь-якого іншого договору. ОСОБА_4 було запропоновано надати письмові пояснення щодо своєї роботи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , але вона в,порядку ст. 63 Конституції України від надання пояснень щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 відмовилася (пояснення додається). В ході інспекційного відвідування був наданий трудовий договір, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_4 . Крім цього наданий договір про надання послуг акт прийому-передачі наданих послуг та розписка про отримання винагороди за надані послуги між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Згідно завіреної копії повідомлення та квитанції №2 про прийом на роботу надійшло в ДПІ у м. Івано-Франківськ лише через 8 годин після початку інспекційного відвідування (о 16 год. 58 хв. 27.11.2019 р.), а пред'явлений трудовий договір від 27.11.2019 року. Відповідно до пред'явлених документів, - наприклад, наказу №7 від 17.07.2018 року громадянку ОСОБА_10 , прийнято на посаду продавця з 18.07.2018 року та до початку роботи здійснено повідомлення ДПІ у м. Івано-Франківськ про прийом на роботу. Згідно наказу №9 від 19.11.2018 року прийнято на посаду продавця непродовольчих товарів ОСОБА_11 з 20.11.2018 року та до початку роботи здійснено повідомлення ДПІ у м. Івано-Франківськ про прийом на роботу. 03 грудня 2019 р. близько 9 год. 04 хв., при черговому відвідуванні даного магазину, було встановлено, що в магазині одночасно перебували обидві продавщиці, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і остання в розмові повідомила, що розставляє отримані напередодні нові товари а ОСОБА_4 - працюватиме на комп'ютері. Одночасно, вона повідомила, що 03.12.2019 року з нею буде укладено трудовий договір, а з 04.12.2019 р. вона «приступить до роботи продавця». Але в ході інспекційного відвідування жодного документу щодо належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_3 інспектору праці надано не було. Таким чином, працівниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допущені до роботи продавця непродовольчих товарів без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального, органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;
- постанови Кабінету Міністрів України №413: доказів повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу продавця фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до 27.11.2019 р. у ході інспекційного відвідування не пред'явлено, що є порушенням ПКМУ №413 щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи не пред'явлено;
- статті 57 Кодексу законів про працю України: у ході інспекційного відвідування з 27.11.2019 р. по 03.12.2019 року графіків роботи продавців магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 , на листопад та грудень 2019 р. не пред'явлено, що є порушенням статті 57 Кодексу законів про працю України щодо часу початку та закінчення роботи;
- частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» 24 березня 1995 року №108/95-ВР: на час інспекційного відвідування доказів нарахування та виплати заробітної плати, табеля обліку робочого часу продавця непродовольчих товарів не пред'явлено, що є порушенням частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо обов'язку власника забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Дослідженням вказаного акту судом встановлено, що такий отримано ОСОБА_1 10 грудня 2019 року з відміткою про незгоду з актом інспекційного відвідування та додано зауваження.
З метою усунення порушень законодавства, виявлених під час проведеного інспекційного відвідування, 03 грудня 2019 року Управлінням Держпраці в Чернівецькій області винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П, в якому вказані строки для їх усунення.
Як вбачається з указаного припису, останній отримано позивачем особисто, що підтверджується його підписом. Поряд з цим, ОСОБА_1 зроблено відмітку про те, що з приписом він не згідний та додано скаргу.
11 грудня 2019 року ОСОБА_1 надав до Управління Держпраці у Чернівецькій області зауваження до Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ від 03 грудня 2019 року.
Крім цього, 11 грудня 2019 року позивачем подану скаргу на припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П від 03 грудня 2019 року, в якій він просив припинити виконання вказаного припису та скасувати його у повному обсязі.
За результатами розгляду зауважень до Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ від 03 грудня 2019 року, листом Управлінням Держпраці у Чернівецькій області від 13 грудня 2019 року №3413/0/04-2/19 прийнято рішення про відхилення вказаних зауважень.
Водночас, у вказаній відповіді, посилаючись на пункти 22, 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, зазначено, зокрема, про те, що ОСОБА_1 разом із своїм представником ОСОБА_8 , ознайомившись із матеріалами інспекційного відвідування відмовилися їх підписати та отримати другий екземпляр 04 грудня 2019 р. Два примірники акта та припису були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим листом. У екземплярах акту інспекційного відвідування, які направлені ОСОБА_1 на підпис зроблена відмітка про фото та відео фіксацію окремих дій інспектора під час здійснення інспекційного відвідування. Чинним законодавством не передбачено направлення додатків до акту інспекційного відвідування. Вказано, що ОСОБА_1 в разі бажання може отримати копію фото та відео записів безпосередньо в приміщенні, де перебуває інспектор праці ОСОБА_6 (м. Заставна, вул. Галицького, 1-А, каб. 30).
28 грудня 2019 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено рішення, яким в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на припис головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та іншим нормативно-правових актів ОСОБА_6 від 03 грудня 2019 року №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П відмовлено. Зазначений припис залишено в силі.
Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, 22 січня 2020 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/001, якою вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 250380,00 грн.
Вказану постанову направлено відповідачем на адресу ОСОБА_1 супровідним листом від 22 січня 2020 року №151/1/04-2/20.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 11 лютого 2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.
Відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року №84 (далі - Положення №84) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.
Підпунктом 1 пунктом 3 Положення №84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення №84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823 в редакції на час виникнення спірних відносин), встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно пункту 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Отже, згідно наведених норм, саме відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області й уповноважений проводити інспекційні відвідування, за результатом яких складається акт та у разі встановлення порушень вимог законодавства про працю вживаються заходи до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як вбачається з обставин справи, оскаржуваною постановою Управління Держпраці у Чернівецькій області позивача притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Так, згідно абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (тут і далі в редакції на час виникнення спірних відносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частини третьої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно пункту 6 частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом передбачена фінансова відповідальність для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника - фізичної особи до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у фактичному допущенні працівника до роботи без оформлення трудового договору. Враховуючи суб'єктивну сторону правопорушення, роботодавець має усвідомлювати той факт, що здійснює допуск працівника - фізичної особи до такої роботи. Тобто, роботодавець несе відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у разі вчинення дії, пов'язаної безпосередньо з допуском працівника до роботи. У свою чергу, уповноважений суб'єкт владних повноважень (у даному випадку Управління Держпраці у Чернівецькій області), будучи органом, який притягує суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, зобов'язаний довести склад цього правопорушення саме в діях такого суб'єкта (у даному випадку - ФОП ОСОБА_1 ).
З наданих сторонами матеріалів справи убачається, що, на думку відповідача, мали місце факти використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приміщенні магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору оренди приміщення від 01 листопада 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв у тимчасове платне строкове користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
01 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Постачальник) укладено Договір поставки, згідно пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати Товар, визначений у податковій накладній, що є його невід'ємною частиною, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і в порядку та на умовах, визначених даним Договором, здійснити його оплату.
04 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) (далі - Договір), відповідно до якого Виконавець за завданням Замовника, шляхом покладення виконання Договору на інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи, зобов'язується надати послуги, визначені у п. 1.2 цього Договору та Технічних завданнях, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Виконавець бере на себе зобов'язання надати такі послуги: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання.
Відповідно до пункту 1.3 Договору сторони підтверджують, що під час виконання цього Договору Виконавець самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник Замовника або як його агент або представник.
Згідно Технічного завдання до Договору про надання послуг (з покладенням на іншу особу) від 04 листопада 2019 року послуги, встановлені пунктом 1.2 Договору, надані Замовнику з 04 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року, загальна вартість яких становила 500,00 грн.
Відповідно до Акту прийому-передачі послуг від 26 листопада 2019 року, який є Додатком №2 до Договору про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) від 04 листопада 2019 року, у період з 04 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року Виконавцем шляхом покладення на виконання Договору на інших осіб, залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи, були надані, а Замовником прийняті наступні послуги: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладка товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання. Пунктом 3 Акту встановлено, що такий є підставою для сплати Виконавцю 500,00 грн.
Судом також встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Кредитор) та громадянкою ОСОБА_3 (далі - Боржник) 05 листопада 2019 року укладено Договір про надання послуг (на користь третьої особи), згідно якого в порядку на умовах, визначених цим Договором, Боржник зобов'язується виконати свій обов'язок перед Кредитором щодо надання послуг, визначених пунктом 1.2 цього Договору на користь Третьої особи, якою є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , запис в ЄДРЮО та ФОП про проведення державної реєстрації від 20 листопада 2017 року, номер запису 21190000000035349, РНОКПП НОМЕР_1 .
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Боржник бере на себе зобов'язання надати такі послуги: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання.
Відповідно до пункту 1.3 вказаного Договору сторони підтверджують, що під час виконання цього Договору Боржник самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник Кредитора або як його агент або представник.
Згідно Технічного завдання до Договору про надання послуг (з покладенням на іншу особу) від 05 листопада 2019 року послуги, встановлені пунктом 1.2 Договору, надані Замовнику з 05 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року, загальна вартість яких становила 500,00 грн.
Відповідно до Акту прийому-передачі послуг від 26 листопада 2019 року, який є Додатком №2 до Договору про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) від 05 листопада 2019 року, у період з 05 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року Боржником були надані, а Кредитором прийняті наступні послуги на користь Третьої особи: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладка товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання. Пунктом 3 Акту встановлено, що такий є підставою для сплати Боржнику 500,00 грн.
26 листопада 2019 року на виконання вимог Договору про надання послуг (на користь третьої особи) від 05 листопада 2019 року та Акту прийому-передачі наданих послуг від 26 листопада 2019 року ОСОБА_3 підтверджено факт отримання нею оплати за виконання свого обов'язку щодо надання послуг на користь Третьої особи, про що вказано у розписці про отримання оплати за виконання обов'язку на користь третьої особи, підписаною ОСОБА_3 .
Крім цього, в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_2 від 11 грудня 2019 року, надані позивачем Управлінню Держпраці у Чернівецькій області до Зауважень до Акту інспекційного відвідування від 11 грудня 2019 року, в яких зазначено, що 02 листопада 2019 року у відповідності до договору поставки від 01 листопада 2019 року ним було здійснено поставку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товару (одяг, взуття) для реалізації у торговому магазині, що розташований у АДРЕСА_1 . Водночас, 04 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір про надання послуг (з покладенням виконання на іншу особу) у відповідності до якого в період з 04 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року він як виконавець зобов'язувався шляхом залучення інших осіб надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуги з проведення сортування та розпаковки/упаковки реалізованого ОСОБА_2 сезонного товару; викладки даного товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання. 05 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_2 (Кредитор) та громадянкою ОСОБА_3 (Боржник) було укладено договір про надання послуг (на користь третьої особи) у відповідності до якого в період з 05 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року ОСОБА_2 для надання послуг на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки даного товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання було залучено громадянку ОСОБА_3 . Після надання громадянкою ОСОБА_3 відповідних послуг, між нею та ОСОБА_2 було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 26 листопада 2019 року, у відповідності до якого він як Кредитор сплатив Боржнику ( ОСОБА_3 ) винагороду в розмірі 500 грн за надані послуги. Згідно розписки, наданої ОСОБА_3 від 26 листопада 2019 року, оплата за виконання свого обов'язку щодо надання послуг на користь третьої особи згідно договору від 05 листопада 2019 року сплачена їй в повному обсязі та жодних претензій до ОСОБА_2 вона не має. Водночас, 26 листопада 2019 року між ОСОБА_2 як виконавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як замовником було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з яким ОСОБА_1 було в повній мірі прийнято послуги надані мною з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки даного товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання.
У поясненнях від 11 грудня 2019 року, поданих позивачем Управлінню Держпраці у Чернівецькій області до Зауважень до Акту інспекційного відвідування від 11 грудня 2019 року, ОСОБА_3 вказала, що на початку листопада 2019 року до неї звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з проханням надавати в магазині, що спеціалізується на роздрібній торгівлі одягу та взуття та розташований в АДРЕСА_1 , послуги по проведенню сортування, розпаковки/упаковки сезонного товару, викладки товару згідно стандартів торгівлі, надання інформаційно-консультаційних послуг, вивчення та систематизації даних попиту населення. На дану пропозицію ОСОБА_3 погодилась. 05 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено відповідний договір про надання послуг в період з 05 листопада по 26 листопада 2019 року. Крім цього, ОСОБА_3 зазначила, що у вказаний вище період у зручний для себе час приходила до магазину з метою проведення прибирання, сортування, розпаковки/упаковки та викладки товару. За виконання цих послуг винагороду отримала від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Указані вище обставини були підтверджені допитаними в ході судового розгляду справи свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, згідно наявних у справі письмових пояснень ОСОБА_10 від 11 грудня 2019 року, наданих позивачем Управлінню Держпраці у Чернівецькій області до Зауважень до Акту інспекційного відвідування від 11 грудня 2019 року, трудового договору від 18 липня 2018 року та її показів як свідка, судом встановлено, що вона перебувала у трудових відносинах з фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 з липня 2018 року по березень 2020 року. У листопаді 2019 року вона на його прохання працювала продавцем у магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом цього часу до магазина час від часу приходила ОСОБА_3 , яка здійснювала розпаковку товару та викладала його на полиці.
Оцінюючи наведені вище письмові докази в сукупності із показами допитаних у ході судового розгляду справи свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про те, що протягом листопада 2019 року ОСОБА_3 періодично працювала в магазині, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, при цьому вона виконувала роботу на умовах та за плату по домовленості із фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_2 . Тобто саме останнім на підставі Договору від 05 листопада 2019 року про надання послуг використовувалась праця ОСОБА_3 , за яку ОСОБА_2 були сплачені кошти.
За таких обставин суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про використання саме позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_3 у листопаді 2019 року.
Крім цього, не підтверджені належними доказами і твердження відповідача, викладені в Акті інспекційного відвідування від 03 грудня 2019 року, про використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_3 03 грудня 2019 року.
При цьому як у письмових поясненнях від 11 грудня 2019 року, так і при допиті судом як свідка ОСОБА_3 повідомила, що виконувала певну роботу у магазині, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 протягом листопада 2019 року, а 03 грудня 2019 року там не перебувала.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх тверджень на відеозапис розмови з ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки з оглянутого судом відеозапису, що був доданий до відзиву, вбачається про відсутність у ньому посилань на дату, час та місце відео-зйомки. До того ж, переважну більшість часу відео-зйомки зображено приміщення магазину, а не обличчя осіб під час розмови. Також вбачається, що особами, якими проведено відеозапис, не було перевірено документів на предмет установлення осіб, які в цей час там перебували, та надавали пояснення. А особа, яка представилась ОСОБА_12 , не вказувала, що працює у фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 .
Безпідставними та необґрунтованими є і твердження відповідача про встановлення факту використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_3 понад рік, тобто і протягом 2018 року, оскільки з наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є орендарем приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - з 01 листопада 2019 року. При цьому, як уже зазначалось вище, допитана судом як свідок ОСОБА_3 повідомила, що за вказаною адресою вона працювала у листопаді 2019 року та виконувала роботу на умовах та за плату по домовленості із фізичною-особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Водночас згідно наявних у справі матеріалів, наказом (розпорядженням) №17 від 03 грудня 2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 з 04 грудня 2019 року прийнята на роботу продавцем непродовольчих товарів, з якою 04 грудня 2019 року позивачем укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою-підприємцем, що використовує найману працю.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі письмовими доказами та показами свідків, висновки відповідача про використання саме ОСОБА_1 найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_3 протягом 2018 року - листопада 2019 року (включно) та 03 грудня 2019 року у приміщенні магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідженням матеріалів справи також встановлено, що 01 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Замовник) та громадянкою ОСОБА_4 (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання. Згідно з пунктом 1.2 Договору сторони підтверджують, що під час виконання цього Договору Виконавець самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник Замовника або як його агент або представник.
Відповідно до Акту прийому-передачі послуг від 26 листопада 2019 року, у період з 01 листопада 2019 року по 26 листопада 2019 року Виконавцем були надані, а Замовником прийняті наступні послуги: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладка товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнє прибирання. Пунктом 3 Акту встановлено, що такий є підставою для сплати Виконавцю 700,00 грн.
26 листопада 2019 року на виконання вимог Договору про надання послуг від 01 листопада 2019 року та акту прийому-передачі наданих послуг від 26 листопада 2019 року ОСОБА_4 підтверджено факт отримання нею винагороди за надані послуги у повному обсязі, про що зазначено у розписці про отримання винагороди за надані послуги, підписаною ОСОБА_4
27 листопада 2019 року ОСОБА_1 видано наказ (розпорядження) №16 про прийняття на роботу ОСОБА_4 з 27 листопада 2019 року продавцем непродовольчих товарів.
Крім цього, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 27 листопада 2019 року укладено трудовий договір №11 між працівником і фізичною особою-підприємцем, що використовує найману працю, який є безстроковим і таким, що укладається на невизначений термін.
27 листопада 2019 року ОСОБА_1 сформував повідомлення про прийняття ОСОБА_4 на роботу за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №413, на підставі наказу (розпорядження) №16 про прийняття на роботу від 27 листопада 2019 року. Дата початку роботи - 27 листопада 2019 року.
У наданих Управлінню Держпраці у Чернівецькій області поясненнях від 11 грудня 2019 року, наданих позивачем Управлінню Держпраці у Чернівецькій області до Зауважень до Акту інспекційного відвідування від 11 грудня 2019 року, ОСОБА_4 вказала, що 01 листопада 2019 року до неї звернувся ОСОБА_1 з проханням надавати на його торговій точці, що розташована в АДРЕСА_1 , послуги по проведенню розпаковки сезонного товару, викладки товару згідно стандартів торгівлі, надання інформаційно-консультаційних послуг, вивчення та систематизації даних попиту населення. На зазначену пропозицію ОСОБА_4 погодилась. 01 листопада 2019 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено відповідний договір про надання послуг в період з 01 листопада по 26 листопада 2019 року. У вказаний вище період в зручний для себе час ОСОБА_4 приходила до магазину з метою проведення прибирання, сортування, розпаковки/упаковки та викладки товару. За виконання цих послуг винагороду отримала від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Разом з тим, за спільною домовленістю 27 листопада 2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено трудовий договір, у відповідності до якого її прийнято на посаду продавця непродовольчих товарів.
Наведені обставини були підтверджені допитаною в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 .
Крім того, згідно наявних у справі письмових пояснень ОСОБА_10 від 11 грудня 2019 року, трудового договору від 18 липня 2018 року та її показів як свідка судом встановлено, що вона перебувала у трудових відносинах з фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 з липня 2018 року по березень 2020 року. У листопаді 2019 року вона на його прохання працювала продавцем у магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом цього часу до магазина час від часу приходила ОСОБА_4 , яка здійснювала розпаковку товару та викладала його на полиці.
Оцінюючи наведені вище письмові докази в сукупності із показами допитаних у ході судового розгляду справи свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , суд приходить до висновку про те, що протягом листопада 2019 року ОСОБА_4 періодично працювала в магазині, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, на умовах цивільно-правового Договору від 01 листопада 2019 року про надання послуг, за виконання яких з нею було проведено розрахунок відповідно до встановлених домовленостей.
При цьому наведене не було кваліфіковано відповідачем як використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою.
Поряд з цим згідно матеріалів справи 27 листопада 2019 року між ОСОБА_4 та позивачем у встановленому законом порядку шляхом укладання письмового трудового договору оформлено трудові відносини, до виконання яких ОСОБА_4 приступила 27 листопада 2019 року.
За таких обставин суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_4 27 листопада 2019 року.
Водночас, як вбачається з матеріалів перевірки (зокрема, Акту від 27 листопада 2019 року, Акту інспекційного відвідування від 03 грудня 2019 року), на думку відповідача наймана праця без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_4 використовувалась позивачем лише 27 листопада 2019 року з посиланням при цьому на повідомлення та квитанцію №2 про прийом працівника на роботу, яке надійшло до ДПІ у м. Івано-Франківську лише через 8 годин після початку інспекційного відвідування, а пред'явлений трудовий договір датований 27 листопада 2019 року.
Проте указані обставини не становлять склад правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, на підставі якого і прийнято оскаржувану постанову.
Відтак, направлення повідомлення про прийняття працівника на роботу фізичною особою-підприємцем в день підписання з цим працівником трудового договору помилково кваліфіковано відповідачем як допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору та, як наслідок, безпідставно прийнято рішення про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця на підставі наведеної вище норми права.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та помилковість висновків відповідача, на підставі яких прийняті оскаржувані у цій справі рішення.
Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проте в ході судового розгляду справи відповідач-суб'єкт владних повноважень не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували його висновки про використання саме позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_3 протягом 2018 року - листопада 2019 року (включно) та 03 грудня 2019 року, а також про використання позивачем найманої праці без належного оформлення трудових відносин з фізичною особою ОСОБА_4 27 листопада 2019 року у приміщенні магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість такі висновки відповідача спростовуються наявними у справі письмовими доказами та показами допитаних судом свідків.
За таких обставин суд погоджується з доводами позову про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю України, та відсутністю у відповідача належних доказів для притягнення позивача до фінансової відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Викладене дає підстави для висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваних припису про усунення виявлених недоліків №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П від 03 грудня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/001 від 22 січня 2020 року.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо інших доводів позивача, наведених в обґрунтування позову (інспекційне відвідування проведено за умови відсутності затверджених уніфікованих форм актів та з порушенням норм Закону №877-V й Порядку №823, про допущення грубої помилки у частині обрання міри та виду відповідальності під час винесення оскаржуваної постанови), то такі з огляду на вказані вище підстави для визнання судом оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень незаконними уже не мають значення для правильного вирішення цього спору.
Стосовно тверджень відповідача у відзиві про не надання позивачем на підтвердження своєї позиції жодних документів, то такі суд оцінює критично, оскільки як вбачається із наявних у справі Зауважень до Акту інспекційного відвідування від 11 грудня 2019 року, наданих позивачем відповідачу та отриманого останнім 11 грудня 2019 року, до нього додавалась низка документів щодо обставин діяльності позивача у спірний період та його відносин із ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (договори поставки, надання послуг, акти прийому-передачі, розписки, пояснення вказаних осіб та ін.). Отже, до прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу позивач надав відповідачу наявні у нього документи щодо обставин спірних відносин.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваних рішень. Натомість доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат варто зазначити таке.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки згідно наявних у справі квитанцій про сплату від 24 лютого 2020 року позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 4605 грн 81 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови і припису задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених недоліків №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/П від 03 грудня 2019 року та постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2727/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/001 від 22 січня 2020 року.
Стягнути з Управління Держпраці у Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4605 грн 81 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 вересня 2020 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (58001, м. Чернівці, вул. Зелена, 3).
Суддя О.П. Лелюк