11 вересня 2020 року справа № 580/3530/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Білоноженко М.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,
31.08.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. від 12.08.2020 у виконавчому провадженні №61478461 неправомірними;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 12.08.2020 у виконавчому провадженні №61478461.
В обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що оскаржувану постанову ухвалено у виконавчому провадженні №61478461 з примусового виконання виконавчого листа №580/3495/19 виданого Черкаським окружним адміністративним судом від 05.03.2020р. Представником позивача зауважено, що постанова про накладення штрафу є протиправною з огляду на виконання боржником рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, про що позивачем повідомлено державного виконавця листом. При цьому вказано, що виплату заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, на виконання судових рішень здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, відтак позивачем виконано рішення в межах наданих повноважень. З урахуванням зазначеного, позовні вимоги вважає обгрунтованими а оскаржувану постанову такою, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 11.09.2020р. о 10 год. 00 хв.
У строк встановлений судом, відповідачем до суду відзив на адміністративний позов не подано.
Ухвалою суду від 11.09.2020р. оголошено перерву у судовому розгляді до 11.09.2020р. о 12 год. 00 хв. В зазначене судове засідання, представники сторін, належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.
Частиною 9 статті 205 КАС України, встановлено, що у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі зазначеного, з урахуванням достатності в матеріалах справи належних доказів для вирішення справи та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.03.2020р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком С.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61478461 з виконання виконавчого листа №580/3495/19, виданого 05.03.2020р. Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018, із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В даній постанові встановлено термін виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
30.03.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Листом вих.№2300-0802-7/12486, повідомило, про те, що судове рішення виконано, 04.02.2020р. здійснено перерахунок пенсії стягувача, тобто рішення суду боржником виконано до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
До листа додано копію розрахунку на доплату.
12.08.2020р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком С.С., ухвалено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи ухвалену державним виконавцем постанову про накладення штрафу протиправною, з підстав фактичного виконання позивачем рішення суду за виконавчим листом №580/3495/19, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
При цьому, частиною 2 вказаної правової норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови державного виконавця про накладення штрафу від 12.08.2020р.
У даному випадку, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що пенсійний орган, як орган державної влади, зобов'язаний у повному обсязі та у встановлені строки виконувати судові рішення, що набрали законної сили.
У свою чергу, оскаржуваною постановою державного виконавця про накладення штрафу притягнуто пенсійний орган до відповідальності, як боржника у відкритому виконавчому провадженні, за наслідком встановлення виконавцем факту невиконання пенсійним органом, без поважних причин, судового рішення, що набрало законної сили.
Суд враховує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Судовим рішенням у справі 580/3495/19, яке набрало законної сили - 08.02.2020р. та на підставі якого Черкаським окружним адміністративним судом 05.03.2020р. видано виконавчий лист №580/3495/19, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018, із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Як вбачається судом із матеріалів справи, а саме розрахунку на доплату пенсії (а.с. 6) доданих до листа ГУ ПФУ у Черкаській області вих.№2300-0802-7/12486 (а.с. 8) Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2020р. у справі №580/3495/19, 04.03.2020р. (до відкриття виконавчого провадження №61478461) здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного розрахунку, сума доплати за період січень 2018 року - березень 2020 року склала 34938,00 грн.
У свою чергу, пенсійним органом не заперечується, що нарахована ОСОБА_1 сума за період із січня 2018 року по березень 2020 року в розмірі 34938,00 грн. фактично не виплачена.
При цьому, 30.03.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Листом вих.№2300-0802-7/12486, повідомило, про те, що судове рішення виконано, 04.02.2020р. здійснено перерахунок пенсії стягувача, тобто рішення суду боржником виконано до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, боржниками за якими є органи Пенсійного фонду України, який був чинним та діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №649).
Згідно пункту 1 Порядку, останній визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, та передбачає вчинення пенсійним органом (боржником) певних дій, які спрямовані на погашення заборгованості.
Так, пунктом 5 Порядку закріплено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
- документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
- копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
- розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Лише після подання територіальним пенсійним органом перелічених документів відповідна комісія Пенсійного фонду України може прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У свою чергу, позивачем у межах спірних правовідносин не надано доказів, якими підтверджується факт подання до цієї комісії документів позивача, внаслідок чого, суд вважає передчасними висновки пенсійного органу про повне виконання рішення суду, що ґрунтуються лише на поясненнях про його майбутнє виконання у встановленому Урядом порядку, без надання виконавцю доказів реалізації такого порядку.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі №420/5285/19.
Таким чином, посилання представника позивача про виконання рішення суду - 04.03.2020р., до відкриття виконавчого провадження, у відповідності до вимог Порядку №649 суд вважає необгрунтованими та непідтвердженими жодними доказами.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №640/5248/19 від 22.07.2020р. визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Таким чином, 22.07.2020р., із дати набрання чинності Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/5248/19, положення Порядку №649 визнано нечинними, відтак із зазначеної дати обов'язок виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі визначеному розрахунком на доплату пенсії від 04.03.2020р. покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Натомість представником позивача до суду не надано жодних доказів виплати ОСОБА_1 перерахованих сум пенсії у період з 22.07.2020р. до 12.08.2020р. (дати накладення штрафу за невиконання рішення суду).
Також суд зазначає про безпідставність посилань позивача на відсутність бюджетних асигнувань для виплати перерахованої, на виконання судового рішення, пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
Між тим, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З урахуванням зазначеного, беручи до уваги встановлений вище судом факт неповного виконання пенсійним органом рішення суду до та після відкриття виконавчого провадження, суд доходить висновку про правомірність застосування до позивача штрафу за невиконання рішення суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, в задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя М.А. Білоноженко