11 вересня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду і виклику учасників кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/5991/20 (провадження № 1-кп/201/1450/2020), відомості про яке 17 червня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001272, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_2 15 червня 2020 року приблизно о 14.00 годині, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , спільно вживали спиртні напої, де, в ході розлиття спиртних напоїв, обвинувачений ОСОБА_2 побачив, як ОСОБА_3 поклала до своєї жіночої сумки чорного кольору грошові кошти. В цей час, у обвинуваченого ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів належних ОСОБА_3 .
Надалі, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи за вище вказаною адресою, того ж дня приблизно о 16.30 годині, в той час, як ОСОБА_3 лягла спати, а ОСОБА_4 перебував у іншій кімнаті, обвинувачений ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, підійшов до сумки, яка належить ОСОБА_3 , з якої, шляхом вільного доступу, взяв своєю правою рукою з внутрішньої кишені сумки грошові кошти в сумі 550 гривень, в кількості 6 купюр, а саме 5 купюр номіналом по 100 гривень та 1 купюра номіналом 50 гривень, та поклав гроші до своєї правої кишені брюк, одягнутих на ньому, після чого, обвинувачений ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим, спричинивши ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 550 гривень.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:
- обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
-потерпіла ОСОБА_3 надала письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні
А тому суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального проступку та особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану шкоду, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_2 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінального проступку, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану шкоду, раніше не судимий, в той же час, не працевлаштований і не має постійного доходу, а також обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 і відсутності таких, що його обтяжують, сукупність яких з вищенаведеними даними, які враховувались при призначенні покарання, свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 іншого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, а також пов'язаного з реальним його відбуттям, при цьому, призначення саме такого покарання у виді обмеження волі з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 381-382 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1