Справа № 211/3845/20
Провадження № 3/211/1749/20
іменем України
11 вересня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській обалсті Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює помічником машиніста Криворізького локомотивного депо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
за участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
встановив:
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2020 серії ДПР18 № 412156, відповідно до якого 19 червня 2020 року о 21-58 годині по вул. Апостолівській, 17 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені очей не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; сповільненість мови, ходи. Не пройшов повний медичний огляд у медичному закладі на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у кабінеті лікаря у присутності двох свідків, що підтверджується висновком № 1671 від 20.06.2020 виданий КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатрична допомоги» Дніпропетровської обласної ради».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєні правопорушення не визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та переглянувши відеозапис, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
При дослідженні письмових матеріалів справи та перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено співробітниками поліції на підставі частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому - Інструкція).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається із відеозапису, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та сів до патрульного автомобіля. Подальший подій відеозапис не містить.
Відповідно до висновку про відмову, що доданий до матеріалів справи, його складено 20.06.2020 о 02-30 годині, в той час як згідно протоколу ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду 19.06.2020 о 21-58 годині. .Разом з тим, наданий відеозапис не підтверджує обставини, що викладені в протоколі.
Крім того, причини, з яких ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд, з висновку № 1671 не вбачаються.
Як пояснив ОСОБА_1 у судовому засіданні, разом з патрульними вони їздили близько трьох годин містом, так як в районі ринку "Довгинцево" була пожежа і патрульним треба було терміново поїхати спочатку туди. Про це він надав свій відеозапис, що зроблений на телефон та який підтверджує вказані ним обставини. В медичному закладі, коли вони прибули, медичним працівником було повідомлено, що тести для визначення стану сп'яніння, які є безоплатними закінчились, залишились лише платні, тому йому треба сплатити за це кошти. Він наполіг, щоб йому видали безкоштовний тест, так як коштів не мав при собі, тому йому запропонували почекати, від проходження огляду він не відмовлявся. В медичному закладі йому прийшлось пробути майже до ранку, однак тест йому так не надали, та він поїхав додому.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що надані ними 20.06.2020 та містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 не пройшов огляд на стан сп'яніння в кабінеті лікаря, однак в поясненнях не зафіксовано факту відмови від проходження огляду ОСОБА_1 , що також спростовує обставини, викладені у протоколі.
Таким чином, з наданих до суду доказів та протоколу про адміністративне правопорушення не можливо зробити однозначний висновок про наявність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та форму цієї відмови, як і не можливо зробити висновок про те, що така відмова мала місце та була належним чином зафіксована.
Зазначене викликає сумніви в наявності вини ОСОБА_1 .
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
В силу частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 130 КпАП України, -
постановив:
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Г. Середня