Справа № 165/1890/19
Провадження № 2/165/70/20
заочне
07 вересня 2020 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ушакова М.М.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на транспортний засіб, -
встановив:
ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на транспортний засіб.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 березня 2018 року він придбав транспортний засіб, автобус пасажирський марки "Setra", модель "S315HD", сірого кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 . Позивач вказує, що вартість даного транспортного засобу становить 20000 доларів США, які він передав відповідачу у день купівлі транспортного засобу, відповідно до офіційного курсу валют НБУ станом на 21 березня 2018 року сума становила 526000,00 гривень. Позивач зазначає, у позові, що після повного розрахунку із відповідачем, останній оформив на його ім'я нотаріально завірену довіреність від 21 березня 2018 року, яку завірив приватний нотаріус Володимир - Волинського районного нотаріального округу Велимчаниця А.І.
Позивач посилається на те, що відповідно до даного доручення у нього фактично наявні всі повноваження власника вказаного транспортного засобу. Зазначає, що приблизно через 8 місяців вирішив переоформити придбаний транспортний засіб на своє ім'я і для належного оформлення даної процедури прибув на вказаному автомобілі до регіонального сервісного центру міста Нововолинська. До того часу користувався свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу старого власника, так як це не заборонено Законом. Заповнивши всі необхідні документи та оплативши послуги регіонального сервісного центру віддав усі документи разом із квитанціями та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу працівнику сервісного центру та очікував на видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль на своє ім'я. Однак його повыдомили, що його транспортний засіб не можливо оформити на його ім'я, оскільки для цього необхідний посередній власник, можна оформити даний транспортний засіб виключно на третю особу. Позивач покликається на те, що він придбав даний транспортний засіб за для його перепродажу юридичній особі, яка займається пасажирськими перевезеннями по території України та за кордоном і в даної особи наявні відповідні ліцензії на здійснення такої діяльності, але його плани змінились і він вирішив залишити вказаний транспортний засіб собі. Зазначає, що вказаний транспортний засіб, ключі від транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та доручення видане відповідачем знаходиться у нього, за місцем проживання. Вказує, що неодноразово звертався до відповідача щодо укладення комісійного договору, або договору купівлі - продажу предметом якого мав би бути автобус, але порозуміння у відповідача в його пропозиціях він не знайшов, хоча останній не заперечував щодо повного розрахунку із ним за описаний транспортний засіб. Відповідач не бажає звертатись до відповідних установ щодо укладення договору купівлі-продажу із незрозумілих йому причин. Позивач вважає, що фактично між ними відбулось укладання договору купівлі - продажу, але не в письмовій формі. Відтак, відповідач являється власником транспортного засобу, який придбав позивач у встановленому законом порядку, виконавши всі істотні умови договору купівлі - продажу сплативши за транспортний засіб грошові кошти відповідно до умовах продавця, яким являється відповідач. Зі своєї сторони, відповідач також виконав умови договору, передав транспортний засіб та отримав за транспортний засіб грошові кошти у повному обсязі.
Позивач просить визнати за ним право власності на транспортний засіб, автобус пасажирський, марки "Setra", модель "S315HD", сірого кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та стягнути з відповідача витрати пов'язані із сплатою судового збору та витрати пов'язані з оплатою послуг оцінювача.
Позивач ОСОБА_1 до проведення судового засідання подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, не заперечив щодо винесення заочного рішення, просив позов задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується судовим викликом розміщеним на офіційному сайті судової влади.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст.280, ст.281 ЦПК, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Підставою виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання права власності за позивачем на придбаний, однак не переоформлений, транспортний засіб - автобус пасажирський, марки "Setra", модель "S315HD", сірого кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Вказаний факт у справі підтверджено оформленою приватним нотаріусом Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А.І. довіреністю серії ННВ 326997 від 21.03.2018 року на представлення ОСОБА_1 в усіх установах та організаціях, незалежно від форм власності з питань, пов'язаних із розпорядженням (продажем або обміном), або передачею в оренду (найм), належного ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ : НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 0741 від 21.03.2018 року, автомобіля: марки "Setra", модель "S315HD", 2001 року випуску, тип: автобус пасажирський, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , об'єм двигуна (смз) 11700 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10).
Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Проте юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (абзац другий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005 № 4-рп/2005 у справі про права акціонерів ЗАТ).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.
Отже, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права, на захист якого подано позов, останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, тобто право власності.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Порядку, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності до поданої позивачем копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу - автобуса пасажирського, марки "Setra", модель S315HD, сірого кольору, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , значиться відповідач ОСОБА_3 (а.с.92).
Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року, № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Відповідно до пункту 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Отже, приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку регулюються та встановлюються обов'язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.
В розумінні статті 328 ЦК України, позивач набув право власності на спірний об'єкт з такої передбаченої законом підстави як оформлення відповідачем ОСОБА_3 на ім'я позивача ОСОБА_1 нотаріально завіреної довіреності від 21.03.2018 року, який також в цій ситуації є документом, що підтверджує правомірність його передачі у власність позивачу.
У відповідності до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відтак, оскільки позивач набув право власності на спірний об'єкт з такої передбаченої законом підстави як доручення, він є власником вказаного транспортного засобу.
Позивач при подачі позову до суду поніс судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6059,00 грн., що підтверджується документально (а.с.1) та пов'язані з оплатою послуг оцінювача в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується документально (а.с.17), які просив залишити за ним.
Керуючись ст.12, ст.81, ст.141, ст.142, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на транспортний засіб - автобус пасажирський, марки "Setra", модель "S315HD", сірого кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 за його клопотанням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Нововолинський міський суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков