Ухвала
Іменем України
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/8864/15-ц
провадження № 61-12203ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Енергокомплект» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Енергокомплект», про витребування майна з чужого незаконного володіння за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення,
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» протягом календарного місяця поточного року повернути ОСОБА_1 із свого незаконного володіння реконструйовану підстанцію ПС 110/35/10 кВ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входить електротехнічне обладнання, матеріали та будівельна частина згідно з актом прийому-передачі від 09 листопада 2006 року, а саме: трансформатор ТДТН-25000/110/35/10 кВ № 112658 - 1 шт.; панель дистанційного захисту типу ЭПЗ-1636-67/2 - 2 шт.; комплект пристрою ТС-ТИ типу МКТ-1Б для телемеханізації П/СТ; диспетчерський пульт з планшетом диспетчерського щита ТМ-100/10 - 2 шт.; кабель силовий АВРГ - 50 м.; кабель контрольний АКВРГ - 100 м.; кабель контрольний АКВРБГ - 100 м.; відокремлювач триполюсний ОД-110-100 4/с з приводом ПРО 1У1 - 2 шт.; короткозамикач КЗ-110-1У з приводом РПК - 1У1 - 2 шт.; розділювач триполюсний РПДН-1б-1000-110 - 4 шт.; розділювач триполюсний РНДЗ-2-110 - 2 шт.; заземлювач в нулі трансформатора ЗОН- 2 шт.; розрядник вентильний РВС - 110 з регістром спрацювання - 2 шт.; розрядник вентильний РВС-35 - 8 шт.; розрядник вентильний РВС-15 - 3 шт.; опорний ізолятор ОНШ-35-3000 - 2 шт.; спуски і перемикачі зрізом до 300 кв. мм при 3-х проводах в фазі - 25 шт.; гірлянда натяжна одноцепна ПС-66 Д - 18 шт.; зажим апаратний А4А-185-2 - 36 шт.; зажим апаратний А2А-185-2 - 28 шт.; зажим апаратний А1А-185-1 - 4 шт.; зажим апаратний АА-185-1 - 2 шт.; трансформатор току ТША-0,5 - 2 шт.; наконечник кабельний ТА-11-12 - 80 шт.; провід АС 185/29-0,4 км; стелаж під АБ однозарядний - 12 шт.; стелаж під АБ двозарядний - 11 шт.; шина мідна кругла діаметром 6 мм. - 100 м.; ізолятор лінійний штирьовий ТФ-16 - 36 шт.; панель управління сигналізації - 1 шт.; панель управління трансформатора - 2 шт.; панель управління шинних апаратів - 1 шт.; панель управління ША-10 кв - 1 шт.; панель захисту трансформатора - 2 шт.; панель захисту і автоматики сторони 110кВ - 2 шт.; панель АРН трансформатора - 1 шт.; панель А4Р ЭПЗ ИЗ2 - 1 шт.; панель живлення блокування - 1 шт.; пристрій ВАЗП 380/260 - 2 шт.; панель постійного току П-291 - 2 шт.; трансформатори ТПОЛ -10-05 р - 9 шт.; кабель АКВВГ 4*2,5 кв. мм - 0,92 км.; кабель АК АВВГ 4*4 - 0,91 км.; кабель АКВВГ 7*2,5 - 1,14 км.; кабель АКВВГ 7*6 - 1,125 км.; кабель АКВВГ 10*2,5 - 2,56 км.; кабель АКВВГ 10*6 - 0,43 км.; кабель АКВВГ 14*2,5 - 0,63 км.; кабель ААШВ 1кВ 2*50 - 0,415 км.; кабель ААШВ 1кВ 2*60 - 0,02 км.; кабель ААШВ до 1 кВ 2*120 - 0,1 км.; кабель ААШВ 3*185 - 0,095 км.; кабель ААШВ 3*35 +1*16 - 0,07 км.; кабель ААВГ 3*4 + 1*2,5 - 0,36 км.; кабель ААВГ 3*6 + 1*2,5 = 0,27 км.; кабель ААВГ 3*6+1*2,5 - 0,27 км.; кабель ААБ 3*10+1*6 -0,2 км.; будівельна частина - плита НСП-1 - 4 шт.; стойка УСО - 1А - 44 шт.; стойка УСО-2А - 2 шт.; стойка УСО-2А - 2 шт.; плита ПН2-1 - 28 шт.; опора під розрядник РВС-110 ТО-11030 - 6 шт.; опора під короткозамикач КЗ-110-У1 ТО-110-63 - 2 шт.; опора під триполюсні роз'єднувачі ТО-110-67 - 6 шт.; опора під триполюсні відокремлювачі ТО-110-68 - 2 шт.; опора під шинну опору ШО-ПО ТО-110-35 - 8 шт.; опора під однополюсний заземлювач з розрядником РВС-35 ТО-110-46 - 2 шт.; фундамент під трансформатор ФТН-1 - 2 шт.; опора під розрядники РВС-35 ТО-35-32 - 2 шт.; металоконструкція загальною вагою 4 983,5 кг. в належному вигляді, справному та працездатному стані всіх вузлів та агрегатів. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 654 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2015 року шляхом стягнення з Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» на користь ОСОБА_1 вартості підстанції в сумі 268 196 грн та 9 500 грн судових витрат.
07 липня 2020 року Приватне підприємство «Енергокомплект» (далі - ПП «Енергокомплект») подало апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року. Разом з апеляційною скаргою ПП «Енергокомплект» заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року, посилаючись на те, що воно пропустило цей строк з поважних причин, оскільки місцевий суд проголосив оскаржувану ухвалу без участі його представника, а підприємство довідалося про судове рішення лише 02 липня 2020 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2020 року клопотання ПП «Енергокомплект» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Енергокомплект» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року.
Судове рішення мотивоване тим, що на час постановлення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 був власником і директором ПП «Енергокомплект». Вказана ухвала місцевого суду була постановлена за участю ОСОБА_1 , тому ПП «Енергокомплект» повинно було подати апеляційну скаргу на неї до 20 вересня 2017 року, однак подало її лише 07 липня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 як представник ПП «Енергокомплект» був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в якому було постановлено ухвалу місцевого суду від 15 вересня 2017 року, та брав участь в цьому засіданні. Доводи клопотання ПП «Енергокомплект» про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи не містять відомостей про те, що обставини непереборної сили, тобто дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, перешкодили ПП «Енергокомплект» своєчасно подати апеляційну скаргу. Крім того, ПП «Енергокомплект» подало апеляційну скаргу після спливу майже 3-х років з часу постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу правової визначеності.
14 серпня 2020 року ПП «Енергокомплект» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і постановити нову ухвалу, якою поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року.
Касаційна скарга ПП «Енергокомплект» мотивована тим, що два конверти з ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2017 року та від 15 вересня 2017 року були направлені на адресу, яка не відповідає місцезнаходженню підприємства, зазначеному в реєстрі. Про вказані обставини ПП «Енергокомплект» дізналося лише 02 липня 2020 року, після винесення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року. Того ж дня керівник ПП «Енергокомплект» ознайомився з матеріалами справи і отримав копії ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року. ПП «Енергокомплект» не є учасником виконавчого провадження, тому не має вільного доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження. Судовий розгляд справи відбувся і судом було прийняте кінцеве рішення, тому не було необхідності відслідковувати Єдиний державний реєстр судових рішень. Крім того, апеляційний суд не врахував правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-1724цс16, а також правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112, від 24 червня 2020 року у справі № 761/31038/13-ц та в ухвалі від 26 березня 2020 року у справі № 686/19695/16-ц.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України 2004 року) в редакції, чинній на час постановлення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційним судом встановлено, що на час постановлення судом ухвали від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 був власником і директором ПП «Енергокомплект», тому згідно з частиною третьою статті 38 ЦПК України 2004 рокувін був наділений повноваженнями представляти це підприємство в суді.
Ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року була постановлена за участю ОСОБА_1 .
Звернувшись з апеляційною скаргою на вказану ухвалу місцевого суду лише 07 липня 2020 року, ПП «Енергокомплект» просило поновити строк на апеляційне оскарження цього судового рішення, посилаючись на те, що воно не брало участі в судовому засіданні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 15 вересня 2017 року, та дізналося про ухвалу цього суду лише 02 липня 2020 року.
ПП «Енергокомплект» подало апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року після спливу одного року з дня складенні повного тексту судового рішення.
Частиною третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Встановивши, що ОСОБА_1 , який на час постановлення ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року був власником і директором ПП «Енергокомплект» та брав участь в судовому засіданні місцевого суду 15 вересня 2017 року, однак ПП «Енергокомплект» подало апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду майже через три роки з часу її постановлення, при цьому не довело наявності об'єктивних та непереборних причин, які перешкоджали йому подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України).
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-1724цс16, а також правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112, від 24 червня 2020 року у справі № 761/31038/13-ц та в ухвалі від 26 березня 2020 року у справі № 686/19695/16-ц, не заслуговують на увагу, оскільки у наведених судових рішеннях встановлені обставини, які не є подібними до обставин, встановлених апеляційним судом в цій справі. Так, на відміну від цієї справи, у вказаних судових справах (крім справи № 761/31038/13-ц), заявники звернулися до суду з апеляційною (чи касаційною) скаргою до спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 стосується подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки. Натомість, ПП «Енергокомплект» брало участь в розгляді справи судом першої інстанції. У справі № 761/31038/13-ц Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і направив справу для продовження розгляду у зв'язку з тим, що апеляційний суд не встановив, чи був повідомлений заявник про розгляд справи судом першої інстанції та чи існували обставини непереборної сили, що спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження, тобто виключні обставини, за яких суд вирішує питання про відкриття апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також не з'ясував чи не порушить подання апеляційної скарги після спливу більше чотирьох років з моменту постановлення ухвали суду першої інстанції принцип юридичної визначеності. Проте в цій справі вказані обставини були встановлені апеляційним судом, тому висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 761/31038/13-ц, не підлягають застосуванню в цій справі.
Інші доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії»).
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Енергокомплект» на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Енергокомплект», про витребування майна з чужого незаконного володіння за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов