02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 213/1400/19
провадження № 61-12025ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2019 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
встановив:
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в період з 12 вересня 1991 року по 30 квітня 2008 року він працював у Відкритому акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПРАТ «ІНГЗК»). 22 травня 2002 року, під час виконання своїх трудових обов'язків, з ним трапився нещасний випадок, у зв'язку з чим було створено комісію для розслідування нещасного випадку, що стався на даху тягового агрегату ОПЕ 1А. Відповідно до акту форми Н-5 комісія дійшла висновку, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, а причина нещасного випадку - невиконання інструкції з охорони праці. В результаті нещасного випадку його було доставлено до цехової поліклініки та встановлено діагноз - електротравма (ІО ОООВ), опіки полум'ям ІІІАБ-ІV ст. 50% (30%) поверхні тіла, тулуба, лівої в/кінцівки, сідниць, н/кінцівки, зовнішніх статевих органів; опікова хвороба; сентікотоксемія; ампутація середньої третини правої гомілки; шлунково-кишкова кровотеча. За висновком МСЕК йому була встановлена стійка втрата працездатності 100% з повторним оглядом 01 жовтня 2003 року. Після нещасного випадку позивач став інвалідом першої групи.
ОСОБА_1 зазначив, що незабезпечення відповідачем належних умов праці на його робочому місці, призвело до заподіянням йому шкоди у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом. Зрештою він переніс низку оперативних втручань, постійно потребує протезування, час від часу змушений проходити курс медикаментозного лікування, переносити фізичні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків, та вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Зважаючи на вказане, вважає, що ПРАТ «ІНГЗК» зобов'язане відшкодувати йому, як потерпілому,моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 100 000, 00 грн.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ПРАТ «ІНГЗК»на користь ОСОБА_1 40 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
06 серпня 2020 року ПРАТ «ІНГЗК» направило засобами поштового зв'язку до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2020 року.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102 грн.
Ціна позову в цій справі становить 100 000, 00 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).
У касаційній скарзі відсутні посилання на вказані вище обставини, які є підставами для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуванізаявником судовірішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягаютькасаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук