"01" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1388/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012)
про стягнення 569293,80 грн,-
за участю представників учасників справи:
від позивача: Коваленко Ю.М.;
від відповідача: Нікогосян О.С.
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь суму штрафу за прострочення доставки вантажів у розмірі 569293,80 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг від 15.02.2018 №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 в частині дотримання строків доставки вантажу за залізничними накладними.
09.06.2020 від відповідача до канцелярії суду за вх. №14684/20 надійшов відзив на позов (а.с.36, т.1), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Заперечуючи проти позовних вимог позивача відповідач зазначив, що вагони були доставлені до станції призначення з простроченням не з вини залізниці, а через неприйом вантажу станцією Миколаїв-Вантажний через перевантаження.
Крім цього, 09.06.2020 від відповідача за вх. №14685/20 до канцелярії суду надійшла заява (а.с.37-43, т.1), в якій відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій по справі №916/1388/20 на 60% від заявленої до стягнення суми, а саме до 227717,52 грн. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що основне зобов'язання з перевезення вантажу залізницею виконано в повному обсязі, доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності позивача чи понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять. Також відповідач наголосив про понесення ним значних збитків, через необхідність сплачувати в повному обсязі податок на землю, у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України. Як зазначив відповідач, обсяг коштів, сплачених відповідачем в якості земельного податку в 2020 році, майже в чотири рази перевищує аналогічні платежі за 2018 рік. Крім цього відповідач, в обґрунтування складного економічного становища залізниці, посилається на неотримання з місцевих та державного бюджетів компенсації збитків, пов'язаних із здійсненням пільгових пасажирських перевезень.
22.06.2020 від позивача до суду за вх. № 15979/20 надійшла відповідь на відзив (а.с.59, т.1), в якій позивач наголосив на тому, що відповідачем належним чином не доведено обставини відсутності його вини в затримці вагонів, а отже відсутні і підстави для звільнення відповідача від відповідальності. Крім цього позивач наголосив, що станція Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці є виробничим підрозділом відповідача, а отже саме відповідач відповідає за організацію її роботи.
Також 22.06.2020 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву залізниці про зменшення суми штрафу (а.с.61-66, т.1), в якій позивач: наголосив на недоведеності відповідачем наявності підстав для зменшення штрафу; зазначив, що обставина встановлення законодавством обов'язку сплачувати податкові платежі не є поважною причиною для зменшення неустойки, а питання розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не вливає на правовідносини сторін, які виникли на підставі договору; неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо строків доставки вантажу має систематичний характер, а зменшення суми штрафу не буде стимулювати відповідача виконувати в подальшому свої зобов'язання у терміни, що передбачені Статутом залізниць України; позивач зазначає, що штраф на підставі ст. 116 Статуту залізниць України стягується із залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, а Статутом взагалі не передбачена можливість зменшення штрафу.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представники сторін підтримали викладені ними позиції у заявах по суті спору.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020 позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на "22" червня 2020 о 10год. 30хв.
Ухвалою суду від 18.06.2020 забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні 22.06.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Запорізькому апеляційному суду.
22.06.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у справі на "13" липня 2020 о 14год.00хв. Крім цього, ухвалою суду від 22.06.2020 забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні 13.07.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Запорізькому апеляційному суду.
13.07.2020 судом було протокольно ухвалено продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на “ 01” вересня 2020 о 09год.30хв., про що представника відповідача було повідомлено під розписку, а позивача шляхом направлення відповідної ухвали від 13.07.2020 в порядку ст.120 ГПК України. Ухвалою суду від 17.07.2020 забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні 01.09.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Запорізької області.
У судовому засіданні 01.09.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
15.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (замовник) було укладено договір про надання послуг №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (а.с.10-20, т.1).
Згідно з п. 1.1. договору предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.3. договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно з п. 8.5.4. договору підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронним перевізним документом (ЕПД) проводиться шляхом проставлення в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання ЕЦП.
Відповідно до п. 8.5.6. договору видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за електронною накладною, проводиться за електронною накладною.
За умовами п.8.5.7. договору інформацію про прибуття вантажу за електронною накладною перевізник надає замовнику одночасно з повідомленням про прибуття вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, у період грудень 2019 - січень 2020 року позивачем на користь одержувача - ТОВ «Метінвест-Шіппінг» на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними, які залучені до матеріалів справи (а.с.21-229, т.1).
На всіх накладних міститься переуступний напис вантажоодержувача, яким останній здійснив передачу права на пред'явлення претензій і позовів за зазначеними перевізними документами позивачу.
По всім накладним, за якими здійснювались спірні відправлення, відстань перевезення вантажу складає 318 км (графа 30 накладної), перевезення здійснювалось вантажною швидкістю (графа 7 накладної), вагонними відправками (графа 29 накладної), а отже виходячи зі змісту Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, нормативний строк доставки вантажу по вищевказаним накладним складає 3 доби. Також в графі 31 накладних зазначений розмір провізної плати - 11642,00 грн.
Проаналізувавши зміст вищевказаних накладних, з врахуванням відомостей щодо дат відправлення вантажу та дат видачі вантажу (графа 52,56), судом встановлено, що доставка вантажу залізницею по цим накладним була здійснена несвоєчасно із простроченням на 2 доби і більше, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами статті 307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
Згідно приписів статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту наказом Мінтрансу від 21.11.00 № 644 затверджено, зокрема, Правила видачі вантажів; Правила обчислення термінів доставки вантажів; Правила оформлення перевізних документів та інші нормативні документи.
Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок та відправок у великотоннажних контейнерах, а також одна доба на кожні повні та неповні 150 км щодо дрібних відправок та відправок в середньотоннажних контейнерах.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на_число місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Пунктом 2.10. Правил встановлено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до п.2 Правил видачі вантажів крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року N 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за N 165/3458). Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів).
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно з п. 10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів. При подаванні вагонів на під'їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під'їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів.
Відповідно до Додатку 3 Правил оформлення перевізних документів:
- в графі 31 накладної зазначаються відомості щодо провізної плати, заповнюється залізницею;
- в графі 56 накладної проставляється календарний штемпель станції відправлення після приймання вантажу до перевезення станцією відправлення у паперовій накладній; в електронній накладній зазначається дата приймання вантажу до перевезення, заповнюється залізницею;
- в графі 51 накладної календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття, заповнюється залізницею;
- в графі 52 накладної календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі, заповнюється залізницею;
За змістом п.п. 131, 133 Статуту визначено, що претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються залізниці відправлення, а вантажоодержувачів - залізниці призначення. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Під час розгляду справи судом була встановлена обставина несвоєчасної доставки залізницею вантажу по спірним накладним, що в свою чергу суперечить вищевказаним нормам права, при цьому, доказів щодо допущення прострочення доставки вантажу за відсутності вини залізниці матеріали справи не містять.
Долучений позивачем до позовної заяви розрахунок штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею (а.с.1-7, т.2) судом визнається обґрунтованим, так як здійснений з урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, в тому числі з урахуванням відстані доставки, кількості повних діб доставки вантажу та провізної плати.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає таке.
Так, зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду та застосовується ним за наслідками оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи в їх сукупності на розсуд суду. При цьому наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації та з урахуванням збалансованості інтересів обох сторін.
У клопотанні про зменшення розміру штрафу позивач посилається на обставину відсутності доказів спричинення позивачу збитків у зв'язку з простроченням доставки вантажів, водночас, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності, зокрема, тяжкого фінансового становища відповідача, винятковості обставин прострочення доставки вантажу, зумовлену поважними причинами, або будь-яких інших обставин, на підставі яких суд у сукупності міг би дійти висновку про обґрунтованість такого зменшення. Також, відповідачем не додано до заяви про зменшення розміру штрафу доказів на підтвердження обставин, вказаних у заяві, зокрема, щодо понесення ним значних збитків, через необхідність сплачувати в повному обсязі податок на землю, неотримання відповідачем з місцевих та державного бюджетів компенсації збитків, пов'язаних із здійсненням пільгових пасажирських перевезень тощо.
З врахуванням вищевказаних обставин, з огляду на систематичність порушень відповідачем термінів доставки вантажу, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій є необґрунтованим, а отже задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 569293,80 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 8539,41 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжі Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) штраф за прострочення доставки вантажів в сумі 569293 /п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто три/грн 80 коп та судовий збір в сумі 8539 /вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять/грн 41 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 11 вересня 2020 р.
Суддя Д.О. Бездоля