11.09.2020 Справа № 914/1147/20
За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача: третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_2 , м. Львів, ФОП Ходак Марія Василівна, м.Львів,
про: відшкодування збитків Суддя Н.Є. Березяк
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків. Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору .
Ухвалою суду від 14.05.2020 року позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою суду від 01.06.2020 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 01.07.2020.Зазначеною ухвалою суду зобов'язано відповідача в строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Відзив з доданими документами надіслати позивачу. Встановлено позивачу строк впродовж 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. У разі подання такої відповіді до суду, зобов'язати позивача надіслати таку відповідь не пізніше наступного дня відповідачу.
Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 09.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Через канцелярію суду, 10.10.2020 року позивачем подано заяву про відвід судді Березяк Н.Є. (вх. № 26415/20) з підстав порушення суддею принципів змагальності та вимог ст.182-185 ГПК України. В обґрунтування зазначеної заяви про відвід позивач посилається на те, що, на його думку, «в порушення вимог закону не обговорювались всі питання, які мали вирішуватися судом у підготовчому засіданні, думка учасників справи взагалі не з'ясовувалась».
Розглянувши подану заяву про відвід судді Н.Є. Березяк, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі.
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями ч.1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
За приписами частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Як вже зазначалося раніше, ухвалою суду від 01.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2020. Зазначеною ухвалою суду зобов'язано відповідача в строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Відзив з доданими документами надіслати позивачу. Встановлено позивачу строк впродовж 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. У разі подання такої відповіді до суду, зобов'язати позивача надіслати таку відповідь не пізніше наступного дня відповідачу.
02.04.2020р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ, яким розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністру України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 Господарського процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався через незабезпечення участі в судових засіданнях уповноважених представників сторін та у зв'язку з поданням ними клопотань про відкладення розгляду справи до закінчення карантинних заходів .
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, надавши сторонам певний строк для попередження розповсюдження інфекційних захворювань, що викликані коронавірусною хворобою (COVID-19), враховуючи скасування Кабінетом Міністрів України певних заборон та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд вивчивши долучені до матеріалів справи сторонами заяви по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, пояснення третьої особи), з'ясувавши на початку судового засідання 09.09.2020 року про відсутність у представників сторін заяв і клопотань (крім тих, які вже були подані), розглянувши всі наявні в матеріалах справи клопотання, які слід розглянути в підготовчому засіданні, враховуючи сплив строку розгляду справи в підготовчому провадженні - закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Проаналізувавши підстави відводу, суд зазначає, що такі зводяться до незгоди сторони із постановленим у справі 09.09.2020 року судовим рішенням. Проте, наведене згідно з прямою нормою ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Н.Є. Березяк від розгляду справи №914/1147/20 необґрунтованою.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Н.Є. Березяк від розгляду справи №914/1147/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.09.2020.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Н.Є. Березяк