печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28282/20-к
14 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів, -
До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, що знаходиться у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ч. 2 ст. 163 КПК України слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності особи, у володінні якої знаходиться речі і документи, з огляду на наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення такої інформації.
В судове засідання слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у її відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що В провадженні Гродненського міжрайонного відділу Слідчого комітету Республіки Білорусь знаходиться кримінальна справа №20125210253, порушену за частиною 1 статті 209 Кримінального кодексу Республіки Білорусь.
З матеріалів кримінальної справи виходить, що невстановлена особа 07.02.2020 приблизно о 20:00 годині, знаходячись в невстановленому місці, за допомогою мережі Інтернет, в ході листування з абонентського номера НОМЕР_1 в месенджері «Viber» з ОСОБА_4 , шахрайським способом заволоділа грошовими коштами в сумі 270 білоруських рублів, які потерпілий 07.02.2020 о 21:33 годин перевів з банківської карти № НОМЕР_2 , емітованої ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 (Білорусь)» на ім'я останнього, на банківську картку НОМЕР_3 , емітовану АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ).
Орган кримінального переслідування вважає, що банківська карта
№ НОМЕР_3 використовувалася метою здійснення злочинної діяльності і може зданої метою використовуватися даний час.
Беручи до уваги наявність достатніх даних, що вказуватимуть на те, що в банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) містяться дані, що мають значення для справжнього кримінальної справи, керуючись статтями 209 і 210 КПК Республіки Білорусь.
Виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до документів та відомостей, які знаходяться у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які містять охоронювану законом таємницю з можливістю вилучення їх копій, а саме відомості:
- про володільця банківської карти № НОМЕР_3 , із зазначенням номера рахунку, а також всіх даних, які про собе повідомила особа при реєстрації;
- про електронні гаманці, до якого прив'язана зазначена вище банківська карта; -про IP - адресу, із зазначенням точної дати і часу, з якого здійснювалася реєстрація електронного гаманця, до якого прив'язана зазначена вище банківська карта;
- про IP - адреси, з вказівкою точної дати і часу, з яких здійснювалися доступи до електронного гаманця, до якого прив'язана зазначена вище банківська карта за період часу з 01.02.2020 по час проведення виїмки;
- про системи віддаленого доступу (Інтернет - банкінг, Мобільний банкінг і т.п.), підключених до зазначеного рахунку;
- про IP - адреси, з яких за допомогою систем віддаленого доступу здійснювалося адміністрування зазначеного рахунку з 01.02.2020 по час проведення виїмки;
- про операції по рахунку банківської карти № НОМЕР_3 (IP - адреса, тип операції, номер операції, дата і час, валота, сума, реквізити кореспондента та інше) за період часу з 01.02.2020 по час проведення виїмки.
Згідно з Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року, Договірні Сторони (зокрема і Україна) зобов'язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї конвенції, якнайшвидшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги підпадає під юрисдикцію судових властей запитуваної Сторони.
Одночасно, Конвенцією передбачено, що запитувана сторона виконує, у передбачений її законодавством спосіб, будь-які судові доручення, які стосуються кримінальної справи і які надсилаються їй судовими властями запитуючої Сторони з метою забезпечення свідоцьких показань або передачі предметів, які являють собою речові докази, матеріалів судової справи, або документів.
При цьому, якщо запитуюча Сторона звертається з ясно висловленим проханням про це, запитувана Сторона здійснює вручення у спосіб, передбачений її власним законодавством для вручення аналогічних документів, або у спеціальний спосіб, сумісний з цим законодавством.
При вирішенні питання про можливість проведення процесуальних дій на території іноземної держави необхідно враховувати норми міжнародних договорів про правову допомогу які діють між Україною та іноземною державою, на території якої орган досудового розслідування має намір проводити такі дії, і в яких передбачене беззастережне визнання судових рішень України у кримінальних справах, що підтверджується також і нормами національного законодавства, зокрема, розділом ІХ КПК України «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження».
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням, що передбачено п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Як вбачається із змісту п. 4, 5, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належить конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю, відомості, які можуть становити банківську таємницю, та персональні дані особи.
У відповідності до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено у відповідності п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, що може бути виконане завдання, для виконання якого він звертається до слідчого судді, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 160, 162, 163, 164, 166, 562 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1