справа №380/7170/20
про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2020 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
04.09.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невиплати мені, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 05.09.2017 включно;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 05.09.2017 включно на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 );
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) моральну шкоду в сумі 7000 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст.160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
В позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду в сумі 7000,00 грн.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також врахувати інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем у позовній заяві не зазначено: з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Так, суд зазначає про необхідність обгрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000,00 грн та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Окрім того, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Як встановлено з позовної заяви, позивачем серед іншого, заявлено вимогу майнового характеру, а саме: зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача моральну шкоду в сумі 7000,00 грн, при цьому до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору за подання до суду вимоги майнового характеру.
У відповідності до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів. Заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди виражена у грошовому вимірі - у розмірі 7000,00 грн, а тому є майновою вимогою.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц, провадження № 61-23674св18, моральна шкода є вимогою майнового характеру, а отже ставка судового збору, на підставі пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, суддя зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Аналіз цієї норми вказує на те, що зазначене положення застосовується у справах, пов'язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ).
Статтею 22 Закону №3551-ХІІ передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу що питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-ХІІ.
Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 в адміністративній справі №9901/311/19 (провадження №11795заі19).
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 18.02.2016.
Поданий позов фактично містить вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання виплатити моральну шкоду, що не стосуєються статусу учасника бойових дій.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривень.
Позовні вимоги позивача містить вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 7000,00грн., яка є вимогою майнового характеру та за яку позивачу необхідно сплатити 840,80 грн, за платіжними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; номер рахунку: UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документа.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 169, 248, 256 КАС України, -
позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- документа про сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 840,80 грн.
Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грень Н.М.