Справа № 947/7926/20
Провадження № 2/947/2459/20
07.09.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.,
за участю секретаря - Ратовської А.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання права власності,
09.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд визнати за ним - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ј частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., що належала померлій ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 30.08.1995 року ОСОБА_5 , який є його батьком, придбав квартиру під АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної квартири.
Позивач зазначає, що окрім нього, іншими спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_5 були його донька - ОСОБА_2 , його син - ОСОБА_3 та його мати - ОСОБА_4 .
У подальшому, як вказує позивач, державними нотаріусами Третьої Одеської державної нотаріальної контори йому, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 , (по ј частині квартири кожному), після смерті ОСОБА_5 .
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся - ОСОБА_4 , та після її смерті відкрилася спадщина на ј частину квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що окрім нього, іншими спадкоємцями до майна померлої ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак, як стверджує позивач, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не звертались, свідоцтво про право на спадщину не отримували.
При цьому, позивач зазначає, що він фактично прийняв спадщину після смерті бабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки мешкав разом з нею та обслуговував квартиру АДРЕСА_1 , сплачував комунальні послуги, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину та здійснити державну реєстрацію права власності на спадкове майно, оскільки інші спадкоємці не встигли надати нотаріусу заяви про відмову від спадщини у встановлений строк, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом.
Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачі не є заінтересованими особами щодо нерухомого майна у вигляді ј частини квартири АДРЕСА_1 , оскільки вже тривалий час не мешкають в цій квартирі, зокрема, ОСОБА_2 у 2014 році переїхала в іншу квартиру, а ОСОБА_3 мешкає в АР Крим.
Більш того, як стверджує позивач, він фактично викупив у відповідачів належні їм частки у вказаному об'єкті нерухомості, оскільки 01.06.2016 року ОСОБА_2 склала письмову розписку, що отримала в борг від нього 12 000,00 доларів США, при цьому, 12.01.2019 року ОСОБА_2 надала заяву, в якій підтвердила отримання з позичених 12 000,00 доларів - 6 000,00 доларів США саме за належну їй 1/4 частку квартири, а 19.03.2020 року відповідач ОСОБА_3 надав йому заяву, в якій підтвердив отримання грошових коштів за належну йому ј частину квартири.
З урахуванням викладеного, з метою оформлення права власності в порядку спадкування за законом, після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки у нього немає іншої можливості оформити свої спадкові права.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 13.04.2020 року було попередньо визначено суму судового збору за подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власностіу розмірі 6 090,75 грн. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власностібуло залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 5 249 (п'ять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 95 коп., з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 840,80 грн., та надати докази такої сплати; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
21.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій ОСОБА_1 зменшив позовні вимоги та просить суд визнати за ним - ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ј частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,6 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., що належала померлій ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С.від 22.04.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2020 року було витребувано з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса відомості відносно того, чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №1170 від 29.01.2016 року, якщо так, то надіслати на адресу Київського районного суду м. Одеси її належним чином завірену копію.
У підготовче засідання 07.09.2020 року позивач не з'явився, однак 07.09.2020 року представник позивача надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його та позивача відсутності, та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце підготовчого засідання повідомлена належним чином, у підготовче засідання 07.09.2020 року не з'явилась, однак 07.09.2020 року надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, а також зазначила, що позов ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, просить суд його задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_3 про час та місце підготовчого засідання також повідомлений належним чином, у підготовче засідання 07.09.2020 року не з'явився, однак 25.05.2020 року надіслав на електронну поштову адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позов ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, просить суд його задовольнити.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що від представника позивача та відповідачів надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв'язку з тим, що представник позивача підтримує позовні вимоги, а відповідачі позов визнали, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених позивача, його представника та відповідачів, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 була матір'ю, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дітьми ОСОБА_5 .
За життя ОСОБА_5 належала квартира під АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 24 грудня 2004 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси (а.с. 12).
05 вересня 2005 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Чередниченко Г.А. та 06 липня 2007 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на квартиру під АДРЕСА_1 , по ј частині квартири кожному (а.с. 13, 15, 17, 19).
Право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру під АДРЕСА_1 , було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» (а.с. 14, 16, 18, 20).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 29 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції (а.с. 21).
Після її смерті відкрилась спадщині у вигляді ј частини квартири під АДРЕСА_1 .
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 булизареєстровані разом зі своєю бабусею ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса листом від 22.06.2020 року №3317/01-16 повідомила суд про те, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася.
Таким чином, як слідує з наявних в матеріалах справи письмових доказів, та, з урахуванням, відсутності заведеної спадкової справи, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її онуки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину прийняли, оскільки мешкали разом із спадкодавцем, із заявою про відмову від спадщини не зверталися, однак ОСОБА_2 позов визнала та пояснила суду, що не заперечує проти визнання права власності на ј частину квартири тільки за позивачем ОСОБА_1 .
Судовим розглядом також встановлено, що інший спадкоємець - ОСОБА_3 тривалий час мешкає в АР Крим, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд приймає до уваги і те, що інші спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали у повному обсязі та зазначили, що не заперечують проти визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на ј частину квартири АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 19 листопада 2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області) право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,6 кв.м., жилою площею 31,0 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Петренко В. С.