Справа № 724/1193/20
Провадження № 2/724/373/20
09 вересня 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Руснака А.І.
за участю секретаря судового засідання: Татарчук Л.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження в місті Хотині Чернівецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Біловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
13 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до Біловецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 . При цьому, ще за життя, 03 вересня 1990 року нею було складено заповіт на його ім'я, в якому вона заповіла йому все своє майно, яке буде належати їй на день смерті.
Вказує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну частку в колгоспі «Червона зірка» в с. Білівці Хотинського району Чернівецької області, розміром 1,69 га. Однак, ні про наявність заповіту на його ім'я, ні про наявність земельного паю йому не було відомо, оскільки в 2005 році за заявою його матері ОСОБА_3 було заведено спадкову справі № 346, і він вважав, що вона є єдиною законною спадкоємницею, що підтверджується відповіддю Хотинської державної нотаріальної контори № 324/01-16 від 19 червня 2020 року.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої він подав заяву про прийняття спадщини. Крім того, сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН № 946858, що підтверджує його прав на спадкове майно за заповітом, був виданий на ім'я його покійної бабусі вже після її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак, про наявність заповіту та сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 946858 дізнався лише у квітні 2020 року від своїх родичів та повідомлення із сільської ради.
На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги, при цьому встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, в якій просить слухати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач - представник Біловецької сільської ради в підготовче судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, в якій просить слухати справу в його відсутності, позовні вимоги сільська рада визнає повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22 червня 2005 року (а.с. 13).
Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 946858, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай), розміром 1,69 га., яка перебуває в колективній власності колгоспу «Червона зірка» (а.с. 9).
Відповідно до заповіту від 03 вересня 1990 року, ОСОБА_2 , 1907 року народження заповіла все своє майно, де б воно не було, та із чого б воно не складалося, взагалі все те, що за законом матиме право своєму онуку ОСОБА_1 (а.с. 12).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 324/01-16 від 19.06.2020 року виданої завідувачем Хотинської державної нотаріальної контори Мартинюк Є.Р., вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв'язку із тим, що він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 8).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій,також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Встановивши, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, у зв'язку із чим, судовий збір за звернення до суду із вказаним позовом, він не сплачував (а.с. 7).
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, із відповідача на користь держави необхідно стягнути 50 відсотків судового збору, а саме 420,40 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263- 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до Біловецької сільської ради Хотинського району, адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті його бабусі - ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю 3 (три) місяці, який відраховувати від дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути із Біловецької сільської ради Хотинського району, адреса: с. Білівці, вул. Шкільна, 1, Хотинського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 7325080401 на користь держави 420,40 (чотириста двадцять гривень сорок копійок) грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.09.2020 року.
Суддя: А.І. Руснак