Справа №613/847/20 Провадження № 2-о/613/53/20
09 вересня 2020 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Перепелиці М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу№ 613/847/20
за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області
про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, за участю заінтересованої особи - Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, у якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з жовтня 2008 року і по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті ОСОБА_3 ).
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її тітка ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,06 га, кадастровий номер 5122782200:01:002:0273, розташованої на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 070935 від 20.10.2003. Після смерті ОСОБА_4 в Богодухівській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу за № 334/2017. ОСОБА_1 вказує, що вона є спадкоємицею за законом, інші спадкоємці відсутні. З 2008 року ОСОБА_4 проживала разом з ОСОБА_1 однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_4 , оскільки за віком та станом здоров'я остання потребувала сторонньої допомоги та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_4 за власні кошти.
ОСОБА_1 зазначає, що під час звернення до Богодухівської державної нотаріальної контори їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємицю відсутні, а тому необхідно встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Лише після чого буде можливо віднести ОСОБА_1 до четвертої черги спадкоємців за законом та видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої. Таким чином, встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем необхідно для подальшого оформлення спадкового майна.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2020 року відкрито провадження по справі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала з підстав, викладених в останній. Пояснила, що у 2008 році забрала на постійне проживання до свого помешкання у смт. Гути свою літню тітку - ОСОБА_5 , яка одиноко проживала у с. Кірово Комінтернівського району Одеської області. У зв'язку з похилим віком та незадовільним станом здоров'я (вкрай поганий зір, який згодом перейшов у майже повну сліпоту) ОСОБА_5 не могла самостійно себе обслуговувати та потребувала стороннього догляду. На той час чоловік ОСОБА_5 помер, єдиний син проживав та проживає у Приморському краї Російської Федерації, у зв'язку з чим ОСОБА_1 та її родиною було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 допомоги та необхідність її переселення за місцем проживання заявниці. Вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також чоловік заявниці ОСОБА_6 та син заявниці ОСОБА_7 (помер у 2020 році) проживали однією сім'єю, разом харчувалися, займалися підсобним господарством, наскільки це дозволяв вік та стан здоров'я ОСОБА_5 , мали спільний бюджет. Так, ОСОБА_5 віддавала заявниці свою пенсію, у свою чергу, ОСОБА_1 за свої кошти утримувала та лікувала ОСОБА_5 , забезпечувала їй надання медичної допомоги, зокрема, лікаря-офтальмолога, купувала одяг. В період проживання ОСОБА_5 сестра останньої - ОСОБА_8 , діючи за довіреністю, продала належну ОСОБА_5 квартиру в с. Кірово Комінтернівського району Одеської області, половину з цих коштів ОСОБА_5 добровільно віддала заявниці ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Перепелиця М.О. вимоги заяви підтримав з підстав, викладених в останній. Пояснив, що стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відповідали сутності стосунків матері та доньки, фактично ОСОБА_5 є біологічною матір'ю ОСОБА_1 (та рідною сестрою матері заявниці - ОСОБА_9 ), однак, у зв'язку з тим, що документальних доказів цієї обставини не збереглося, змушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією з ОСОБА_5 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є чоловіком заявниці та проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . У 2008 році він та його дружина забрали до себе на постійне проживання тітку ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка потребувала стороннього догляду та проживала разом з ними однією сім'єю до смерті ОСОБА_5 у 2017 році. Остання отримувала пенсію, яку за своєю ініціативою віддавала заявниці, харчувалася разом із ним та його дружиною. ОСОБА_5 допомагала по господарству йому та дружині, наскільки це дозволяв вік та стан здоров'я ОСОБА_5 . Свідок особисто возив ОСОБА_5 до лікарні в смт. Гути та до лікаря-офтальмолога у Богодухівську центральну районну лікарню, оскільки ОСОБА_5 мала проблеми зі здоров'ям, зокрема, значні проблеми із зором (осліпла, боліло око). У 2017 році ОСОБА_5 померла. Після смерті ОСОБА_5 його дружина - ОСОБА_1 захворіла, погано пересувалася, у зв'язку з чим не могла самостійно займатися питаннями оформлення спадщини та видала ОСОБА_6 довіреність на представлення її інтересів, яку було посвідчено Гутянською селищною радою. Після чого свідок особисто звернувся із заявою до державної нотаріальної контори, однак, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендацію звернутися до суду.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є сусідкою заявниці, з 1985 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , знайома із заявницею і її чоловіком ОСОБА_6 . У 2008 році вони забрали на постійне проживання матір заявниці - ОСОБА_5 , з якою проживали однією родиною. Про те, що остання є матір'ю ОСОБА_1 , свідок дізналася зі слів заявниці. ОСОБА_5 називала ОСОБА_1 дочкою, а заявниця називала ОСОБА_5 матір'ю. ОСОБА_5 віддавала заявниці свою пенсію. У свою чергу, ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 забезпечували ОСОБА_5 належний догляд, оскільки остання самостійно не могла себе обслуговувати, виводили її на прогулянку на подвір'я та на город, де з ОСОБА_5 спілкувалася свідок ОСОБА_10 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є сусідкою заявниці. ОСОБА_1 привезла до свого помешкання свою матір - ОСОБА_5 , яка проживала разом із ОСОБА_1 та її родиною до самої своєї смерті у 2017 році. ОСОБА_5 була незрячою та потребувала стороннього догляду, який їй надавала заявниця та її сім'я. ОСОБА_1 мала спільний бюджет з ОСОБА_5 , купувала їй одяг та ліки за свої кошти, вони разом харчувалися. У зв'язку з літнім віком та поганим станом здоров'я ОСОБА_5 часто ставало зле, вона втрачала свідомість, в ці моменти ОСОБА_1 кликала на допомогу свідка ОСОБА_11 . ОСОБА_5 називала заявницю ОСОБА_1 донькою.
Представник заінтересованої особи - Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій просив цивільну справу розглядати без участі представника. Зазначив, що у питанні задоволення заяви покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що заінтересована особа - Богодухівська державна нотаріальна контора належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, беручи до уваги подану нею заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Богодухівської державної нотаріальної контори.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, її представника, допитавши свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії паспорту ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Мама Мамсько-Чуйського району Іркутської області, з 24.01.2001 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про усиновлення (удочеріння) серії НОМЕР_1 (повторне), виданого 05.05.1998, копію якого надано до матеріалів справи, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була усиновлена ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , про що 22.10.1959 у книзі реєстрації актів цивільного стану було внесено запис № 13 відділом РАЦС Мерії Мамсько-Чуйського району Іркутської області.
Згідно зі свідоцтвом про народження (повторне) серії НОМЕР_2 від 28.05.2018, виданого відділом по Мамсько-Чуйському району в управлінні державної реєстрації служби запису актів цивільного стану Іркутської області, копія якого наявна в матеріалах справи, батьками ОСОБА_14 є ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .
Як вбачається з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 22.07.1997 (повторне), ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після одруження із ОСОБА_16 (одружилися ІНФОРМАЦІЯ_5 ) отримала прізвище « ОСОБА_17 ».
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 15.01.2002, шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 було розірвано, прізвище заявниці після розірвання шлюбу залишилось « ОСОБА_17 ».
Згідно з наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про одруження, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.04.2002 одружилася із ОСОБА_6 , після чого отримала прізвище « ОСОБА_19 ».
Таким чином, фактично ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та з 24.01.2001 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_15 , батьками якої (в порядку усиновлення) є ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , є однією і тією самою особою.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Гути Богодухівського району Харківської області.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту та домової книги, оригінал якої було оглянуто судом у судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 . З 22.10.2008 за вказаною адресою була зареєстрована також і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (прибула з с. Кірово Комінтернівського району Одеської області), про що свідчить проставлений у домовій книзі відбиток штампу Богодухівського РВ ГУМВС у Харківській області.
16.01.2017 ОСОБА_5 була знята з реєстрації за адресою : АДРЕСА_3 , про що свідчить відповідний відбиток штампу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області у домовій книзі.
Наявною в матеріалах справи довідкою від 15.06.2020 № 561, виданою виконавчим комітетом Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала та була зареєстрована з 2008 року за адресою : АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_20 була захоронена за власні кошти ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_20 в Гутянській селищній раді не складався та не посвідчувався.
Також, наявною в матеріалах спадкової справи довідкою Гутянської селищної ради від 28.07.2017 № 867 підтверджено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживала та була зареєстрована з 22.10.2008 по 16.01.2017 за адресою : АДРЕСА_1 , разом із донькою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зятем - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онуком - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вказані вище копію домової книги та довідки виконавчого комітету Гутянської селищної ради суд вважає належними та допустимими доказами постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 .. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 по справі № 708/1097/16-ц.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією акту від 10.06.2020, складеного депутатом Гутянської селищної ради по округу № 10 Богодухівського району Сидоренко І.В., в присутності сусідів (свідків) ОСОБА_21 (проживає в АДРЕСА_4 ), ОСОБА_10 (проживає в АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 , 1936 року народження, була зареєстрована та постійно проживала разом із ОСОБА_1 , 1957 року народження, з 2008 року, за адресою : АДРЕСА_4 . ОСОБА_20 та ОСОБА_1 жили однією сім'єю, мали спільне господарство та спільний бюджет.
Судом було викликано у судове засідання та допитано свідків : ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , яка брала участь у складенні та підписанні вказаного акту.
Свідки, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, підтвердили факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , наявність у них спільного побуту та спільного бюджету, зокрема, те, що ОСОБА_5 харчувалася разом з ОСОБА_1 та її чоловіком, віддавала заявниці свою пенсію, ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 здійснювали щоденний догляд за ОСОБА_5 , зокрема, її лікування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами, підкріпленими показаннями свідків, підтверджено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , однією сім'єю в період з 22.10.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_3, наявність у них спільного бюджету, взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 07093 від 20.10.2003, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 5709, виданого ОСОБА_20 , останній на праві власності належала земельна ділянка площею 2,06 га на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією спадкової справи, зокрема, копією витягу № 48586895 від 29.07.2017, Богодухівською державною нотаріальною конторою 29.07.2017 в Єдиному реєстрі спадкових справ була зареєстрована спадкова справа № 61009454, номер у нотаріуса - 334/2017, спадкодавець - ОСОБА_4 ,
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зверталась до Богодухівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .
Листом Богодухівської ДНК від 23.08.2018 № 1408/02-17 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з посиланням на відсутність родинних зв'язків між померлою ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Вказано, що одержання свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємця 4 черги, є можливим за умови встановлення в судовому порядку факту проживання заявниці з ОСОБА_5 не менше 5 років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Частинами 1, 2, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Частиною третьої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та частиною п'ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Наданими заявником належними та допустимими письмовими доказами, показаннями свідків підтверджено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 22.10.2008 по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявність у них спільного господарства, побуту та бюджету.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в період з 22.10.2008 по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судом з'ясовано, що встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 необхідно заявниці для прийняття спадщини після ОСОБА_5 , зокрема, земельної ділянки, розташованої в с. Кірово Комінтернівського району Одеської області.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 - 81, 211, ч. 1 ст. 223, ч. 6 ст. 259, 247, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, п. 3 Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.10.2008 по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті ОСОБА_5 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: Богодухівська державна нотаріальна контора, розташована за адресою: 62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, 7, код ЄДРПОУ 02900618.
Повний текст рішення складено 09.09.2020.
Суддя О.С. Сеник