Справа № 569/9800/19
09 вересня 2020 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Райковська О.К.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області
третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач, представник позивача, третя особа в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суду не повідомляли. Суд ухвалив проводити слухання справи за їх відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.
Положеннями ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб"єкта владних повноважень протиправними та зобов"язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб"єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб"єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Так, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції щодо нескладання протоколів про адміністративне завопорушення відносно гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 ; стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , 125190 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої незаконним рішенням Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції; стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 вартість проведеної судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди у сумі 3000,00 грн.; стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 вартість правової допомоги у сумі 5500,00 грн.; стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в розмірі 768,40 грн., за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкодив розмірі 1921,00 грн..
Отже, позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій Управління патрульної поліції в Рівненській області як суб"єкта, наділеного владними функціями.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності Управління патрульної поліції в Рівненській області, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України,.
Таким чином, у даній справі дослідженню будуть підлягати виключно владні, управлінські рішення та дії вчинені відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, а тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, вимога про стягнення на користь позивача моральної шкоди є похідною від першої і також підлягає до розгляду за правилами адміністративного судовчинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного провадження у справі слід закрити, враховуючи підстави та предмет позову, а також відповідний суб"єктний склад, роз"яснивши, стороні позивача, що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.255,260,353 ЦПК України , суд -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Роз"яснити ОСОБА_1 , що з вказаними позовними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -