Справа № 320/6585/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
09 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Васильківтепломережа» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису,
Комунальне підприємство «Васильківтепломережа» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис №26 від 01.11.2019 р. «Про припинення порушень прав споживачів».
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що підставою проведення перерахунку вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії було донарахування обсягів фактично наданої теплової енергії споживачам протягом всього опалювального періоду 2018-2019 років, оскільки дні, коли будинок фактично отримував теплову енергію, кількісні та якісні характеристики якої зафіксовані в архіві обчислювача засобу обліку, приладом обліку не враховано.
Наголошував, що позивачем як постачальником теплової енергії забезпечено тепловою енергією житловий будинок, а споживачі зобов'язані відшкодувати фактичні витрати за одержану теплову енергію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Зокрема, апелянт стверджує, що відповідачем не було перевірено чи співпадають архівні дані лічильника з фактичними даними засобу обліку, чи відбувалось в спірні періоди фактичне постачання теплової енергії споживачем та чи весь обсяг поставленої споживачам теплової енергії був врахований.
Крім того, зазначає, що правомірність висновків в акті діагностики, яким встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував кількість Гкал, як і факт поставки теплової енергії позивачем споживачам, під сумнів не ставились.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області наголошує, що термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік. При цьому, жодних належних доказів на підтвердження втручання споживачів у роботу лічильника позивачем не надано.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.10.2019 р. посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснено позапланову перевірку КП «Васильківтепломережа» у зв'язку зі зверненням мешканців житлового будинку №48 по вулиці Декабристів міста Васильків.
В ході перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що в опалювальний період 2018-2019 позивачем виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась за адресою: вул. Декабристів 48, та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії «Тепловодолічильник Х12» зав. №15164, виробництва НВП «Вимірювальні технології». На підставі виявленої невідповідності, працівниками позивача за участі представників виробника було проведено автоматичне зчитування архівних даних лічильника, що визначено паспортом пристрою.
За результатами архівних даних лічильника встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував Гкал. При цьому, зазначеним пристроєм зафіксована температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі. З роздруківок погодинного архіву слідує, що втручання в роботу лічильника відбувалось у вихідні дні та з 18:00 до 07:00 в робочі дні тижня. При цьому теплопостачання не припинялось.
Керуючись вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та статті 25 Закону України «Про теплопостачання» КП «Васильківтепломережа» здійснило перерахунок за фактично спожиту теплову енергію протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
У зв'язку з необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, мешканцями будинку 48 по вул. Декабристів ініційовано проведення повірки лічильника, результати якої зазначені в акті виробника № 9/100619 від 19.06.2019 р. та свідоцтві ДП «Укрметртесстандарт» № 24-1-ЗК/2404 «Про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки» від 19.06.2019 р. Зазначені документи свідчать, що прилад справний, його характеристики відповідають заявленим виробником та ДСТУ ЕК 1434 «Теплолічильники».
За наслідками перевірки відповідачем був складений акт №10-05.3/000165.
Також, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було видано Припис №26 від 01.11.2019 р., яким зобов'язано позивача у 30-денний термін вжити заходи щодо здійснення мешканцям будинку №48 по вул. Декабристів перерахунку вартості за отримані послуги вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період 2018-2019 років, згідно з фактичними показниками будинкового засобу обліку теплової енергії.
Вважаючи припис відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
За змістом частиною 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон № 2119-VIII).
Частинами 4, 5 статті 3 Закону № 2119-VIII встановлено, що вузли комерційного обліку належать на праві власності власнику (є спільною сумісною власністю співвласників) будівлі. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх інженерних мереж на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
Відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу
Згідно із частиною 2 статті 7 Закону № 2119-VIII, виконавець комунальної послуги має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для перевірки схоронності таких вузлів обліку та зняття показань їх засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до статті 9 Закону № 2119-VIII комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, - у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
Відповідно до вимог Законів України «Про електроенергентику», «Про теплопостачання», Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1540, з метою дотримання єдиних положень і вимог щодо організації експлуатації теплового устаткування та мереж, виконання яких забезпечує надійну, безпечну та ефективну роботу цього теплового устаткування та мереж, наказом Міністерства палива та теплоенергетики №71 від 14.02.2007 р. затверджені Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила).
Пунктом п.7.2.2. Правил передбачено, що усі пристрої, що стосуються тепловимірювальних приладів, а також засобів теплової автоматики і керування запірною та регулювальною арматурою, мають бути справними і під час роботи устаткування перебувати в робочому стані або стані резерву, якщо це передбачено проектом.
За технічний стан та безпечну експлуатацію засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії суб'єкта господарювання, установи, організації відповідає керівник (власник). Експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії виконують структурні підрозділи суб'єкта господарювання, організації, установи, діяльність яких здійснюється на підставі чинних НД (п.7.2.3, п.7.24 Правил).
Відповідно до п. 7.2.32 Правил періодична, а також на вимогу теплопостачальної організації або Держенергонагляду перевірка приладів вузла обліку теплової енергії здійснюється представниками ДТ, теплопостачальної організації і Держенергонагляду з метою своєчасного виявлення несправності приладів обліку.
Відповідно до п. 7.2.39 Правил, у розрахунках між теплопостачальною організацією і споживачем необхідно враховувати час некоректної роботи теплолічильників. Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати 3%.
Пунктом 7.2.40 Правил визначено, що у разі виходу з ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії у житловому будинку по вул. Декабристів, 48.
За результатами архівних даних встановлено, що вузол обліку теплової енергії, який встановлений у житловому будинку, окремі години/дні не обраховував Гкал, в той час як інші параметри, такі як температура в подавальному та зворотньому трубопроводі зафіксована та відповідала нормі. З архівних даних також вбачається час, коли лічильник зупинявся.
Суд звертає увагу, що час за який мешканцям здійснено перерахунок (донарахування) обсягів фактично наданої теплової енергії перевищує встановлений п. 7.2.40 Правил п'ятнадцятиденний термін.
Поруч з цим, у зв'язку з необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, мешканцями будинку ініційовано проведення повірки лічильника. Як вбачається з акта виробника від 10.06.2019 № 9/100619 та свідоцтва ДП «Укрметртесстандарт» від 19.06.2019 № 24-1-ЗК/2404, прилад справний, його характеристики відповідають заявленим виробником та ДСТУ ЕК 1434 «Теплолічильники».
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разу його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання в окремих випадках.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів несправності засобу обліку теплової енергії, а також не підтверджено факт несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, відтак, відповідачем правомірно було винесено оскаржуваний припис.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність у позивача підстав для перерахунку кількості спожитої теплової енергії та нарахування заборгованості споживачам.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Васильківтепломережа» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко