Суддя-доповідач: Епель О.В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 вересня 2020 року Справа № 826/17302/18
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Мєзєнцева Є.І. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року позов було задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020 в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено, а апеляційну скаргу - залишено без руху через пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без наведення поважних причин та несплату судового збору та надано строк для усунення недоліків.
Апелянтом повторно подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, аналогічних тим, що були ним зазначені в його первинному клопотанні, а також платіжне доручення про сплату судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення апелянтом було отримано 18.12.2019 /Т.1 а.с.72/, а дана апеляційна скарга подана 02.04.2020, що підтверджується відтиском штампу поштового відділення на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.
При цьому, у поданому повторному клопотанні апелянт знову не зазначає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Київського обласного військового комісаріату, зазначені в ухвалі про залишення її без руху щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
Судді: