Справа № 382/1855/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кисіль О.А.
07 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Сорочка Є.О. та Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прилуцького Олександра Олеговича, інспектора взводу №2 роти №3 Батальйону патрульної поліції м.Бориспіль УПП у Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прилуцького Олександра Олеговича , інспектора взводу №2 роти №3 Батальйону патрульної поліції м.Бориспіль УПП у Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 690512 від 11 жовтня 2019 року та закриття провадження у справі.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку в частині розподілу витрат та просив змінити рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не були застосовані положення ч.2 ст.134 та ст. 139 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат понесених позивачем.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судові витрати понесені позивачем на правничу допомогу суд першої інстанції вирішив з врахуванням вимог ч.1 ст.134 КАС України, та поклав їх на позивача.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Частина 1 статті 139 КАС України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що чинне законодавство покладає обов'язок доведення не співмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та адвокатом Соляником Дмитром Петровичем укладено Договір про надання правничої допомоги б/н від 17.10.2019.
На виконання вищевказаного Договору сторони склали Акт № 1 прийому - передачі виконаних робіт (послуг) згідно з яким Адвокат надав Клієнту правничу допомогу у формі підготовки позову (1 год.) - 1000 грн.
Долученою до справи квитанцією № 027215 від 17.10.2019 підтверджуються витрати в сумі 1000 грн.
Апеляційний суд зазначає, що витрати, понесених позивачем, підтверджуються належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також значенням справи для сторони.
Також, у підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу при зверненні з апеляційною скаргою позивачем надано, зокрема: Договір про надання правничої допомоги від 23.04.2020, Додаткову угоду № 1 Договору про надання правничої допомоги від 23.04.2020, Акт № 1 прийому - передачі виконаних робіт (послуг) від 23.04.2020, квитанцію № 272225 від 23.04.2020.
Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування.
Виходячи із наведеного, а також з огляду на те, що інспектор є посадовою особою Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, судові витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, підлягає до стягнення з Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн, з яких 1000 грн. судових витрат на правничу допомогу при зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції та 1000 грн. судових витрат на правничу допомогу при зверненні з апеляційною скаргою.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не вірно було надано оцінку в цій частині обставинам справи, у зв'язку з чим, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду, доповнивши її резолютивну частину.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року змінити шляхом доповнення його резолютивної частини наступним абзацом:
«Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (тисяча) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції».
В іншій частині рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 квітня 2020 року залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (тисяча) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: