про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/2507/20
09 вересня 2020 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзій О.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Тернопільської обласної ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська обласна рада з позовною заявою до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Рудик Юлія Михайлівна, в якій просить:
визнати протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Рудик Юлія Михайлівна;
скасувати в Державному реєстрі прав запис про право власності 35414962, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1980904361101, внесений на підставі прийнятого державним реєстратором нерухомого майна Тернопільської міської ради Рудик Ю.М. рішення про скасування запису права власності від 10.02.2020 року індексний номер 51051320.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; де суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, які він повинен здійснювати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 914/2006/17.
Як видно з матеріалів позову, рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2019 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року, у справі №921/105/19, визнано незаконними та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.03.2007 року №314 "Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою" у частині оформлення права власності за Тернопільською міською радою на приміщення аптеки за адресою: вул.Руська, 23, площею 634,3 кв.м; скасовано свідоцтво про право власності Тернопільської міської ради на нерухоме майно від 18.04.2007 року серії САВ № 051362, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради; визнано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на нежитлове приміщення за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська, 23, загальною площею 634,3 кв.м.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 09.12.2019 року проведено державну реєстрацію права власності за Тернопільською обласною радою на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.07.2019 року у справі №921/105/19, про що внесено запис права власності номер 34599596.
За наслідками розгляду касаційної скарги Тернопільської міської ради постановою Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №921/105/19 скасовано зазначені рішення та передано справу на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
Державним реєстратором нерухомого майна Тернопільської міської ради Рудик Ю.М. 05.02.2020 року проведено державну реєстрацію та прийнято рішення про скасування запису права власності 10.02.2020 року індексний номер 51051320, на підставі постанови Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №921/105/19, скасовано запис про право власності Тернопільської обласної ради за номером 34599596 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на обєкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1980904361101 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, 10.02.2020 року державним реєстратором нерухомого майна Тернопільської міської ради Рудик Ю.М. внесено запис права власності за Тернопільською міською радою номер 35414962. Підстава для державної реєстрації - свідоцтво про право власності серії САВ № 051362 від 18.04.2007 року, видано виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
Отже, предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності на нерухоме майно за Тернопільською міською радою.
Нерухоме майно, щодо якого було здійснено державну реєстрацію, зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 051362 від 18.04.2007 року, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, що є предметом розгляду Господарського суду Тернопільської області у справі №921/105/19.
Свої вимоги позивач обгрунтовує, зокрема, наявністю судових спорів, щодо визначеності Тернопільської обласної ради, як титульного власника нерухомого майна аптеки за адресою: м.Тернопіль, вул.Руська, 23.
У постанові від 05.12.2018 року у справі № 757/1660/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.
При цьому позивач не був заявником оскаржуваних реєстраційних дій.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
З огляду на викладене, вирішення питання правомірності набуття Тернопільською міською радою права власності на нерухоме майно у спірних правовідносинах, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, виходить за межі компетенції суду адміністративної юрисдикції.
Водночас, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, в силу приписів п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, розглядають господарські суди.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч.6 ст.170 КАС України).
Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження у даній адміністративній справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, розгляд якої відноситься до юрисдикції господарського суду.
При цьому, суд відзначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.170, 241, 248 КАС України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Тернопільської обласної ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції господарського суду.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Мандзій О.П.