про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2020 року справа № 320/7816/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.05.2020 №0094095005.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної вимоги).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно із абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ).
Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону №2464-V у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, чинним законодавством України встановлено 10-денний термін, який обраховується з дати надходження вимоги про сплату єдиного внеску платнику, для оскарження її в судовому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач, зокрема, просить суд, зокрема, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839.
Судом встановлено, що вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839 позивачем було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги 28.07.2020 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 від 28.07.2020 без задоволення.
Отже 10-денний термін для оскарження вимоги Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839 в судовому порядку обраховується з дати отримання позивачем рішення Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача.
При цьому, дослідивши зміст позовної заяви та додані до нього документи, судом встановлено, що у позовній заяві позивачем жодним чином не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, коли саме позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06, зокрема, не додано копію конверту, в якому надійшло зазначене рішення ДПС, у той час коли з даним позовом позивач звернувся до суду 31.08.2020, що підтверджується копією чеку ПАТ "Укрпошта".
Вказані обставини позбавляють суд можливості з'ясувати дату отримання рішення Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06 позивачем та, відповідно, дотримання строків звернення до суду з позовом в частині оскарження вимоги Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 №Ф-278374-50/2839.
Крім того, у позовній заяві позивачем не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, коли саме позивач отримав оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.05.2020 №0094095005.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію конверту, в якому надійшли рішення Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06 та оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.05.2020 №0094095005 або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до пунктів 5 та 8 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Отже, зазначення та надання відповідних доказів, що підтверджують обставини, на які спирається сторона в обґрунтування своїх вимог, є обов'язком учасника справи.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У той же час, позивачем всупереч вимогам частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви копії доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати копії доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати копії конвертів, в яких надійшли рішення Державної податкової служби України від 19.08.2020 №25932/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги та рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.05.2020 №0094095005 про застосування штрафних санкцій, або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;
- надати копії доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.