01 вересня 2020 року м. Київ № 320/1532/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бежовець І.О,
від відповідача - Поліщук І.В., Білецька Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у
Київській області
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське»
про застосування заходів реагування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське» (далі по тексту - відповідач, ПСП «Гейсиське») , в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське» (код ЄДРПОУ 30830919) за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Гейсиха, вул. Радянська, 42, а саме приміщень адміністративної будівлі, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до усунення порушень № 7,8,9,10,11,12,13,14,17,18,19,20 зазначених в акті від 25.06.2020 № 32.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 18.11.2019 № 1246 «Про проведення позапланових перевірок» було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське».
В ході проведення вказаної перевірки відповідача було встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об'єкта до повного усунення порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засідання із повідомленням сторін.
Крім того, судом запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Вказана ухвала направлена на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно відомостей рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0113331949174 та отримана відповідачем.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що не погоджується із позовними вимогами позивача про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, так як порушення є незначної складності і вже майже усунуті.
Додатково відповідач зазначив, що порушення викладені в акті перевірки п.п.№1,№8 дублюються, а п.п.№22, №36 та №43 є такими, що фактично не мали місця під час перевірки. При цьому невиконаними залишаються сім пунктів акта перевірки №111 від 20.11.2019, робота по усуненню яких ведеться. Вказав, що виявлені порушення становлять незначний ризик техногенної та пожежної безпеки та на підприємстві регулярно проводяться інструктажі, ознайомлення працівників з правилами пожежної безпеки.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 суд відклав розгляд справи на 12.05.2020.
Позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, 08.05.2020 подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що надані відповідачем копії загальнооб'єктової інструкції, наказу № 5 від 01.01.2020, копії інструкції № 40, копії договору на обов'язкове цивільне страхування, копії технічного звіту, копії фотодоказів та інші копії документів не встановлює факту усунення порушень, а лише стверджує про намір відповідача усунути порушення.
Звертав увагу, що встановити чи дійсно усувалися відповідачем порушення зазначені в акті позапланової перевірки від 20 11.2019 № 111 є можливим тільки після проведення позапланової перевірки посадовими особами органу державного нагляду (контролю). При цьому, відповідач зазначив, Приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське» не зверталося до Головного управління зі зверненням для проведення позапланової перевірки.
28.07.2020 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог Головного управління ДСНС у Київській області, відповідно до змісту якої позивач просить прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги: застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське» (код ЄДРПОУ 30830919) за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Гейсиха, вул. Радянська, 42, а саме приміщень адміністративної будівлі, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до усунення порушень №7,8,9,10,11,12,13,14,17,18,19,20 зазначених в акті від 25.06.2020 № 32.
У судове засідання, призначене у справі на 01.09.2020 з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що ГУ ДСНС у Київській області було проведено повторно позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське», за результатами якого складено Акт від 25.06.2020 №32. Крім того, представник позивача повідомив, що станом на час розгляду даної справи в суді доказів повного усунення порушень, які були встановлені в ході проведення перевірки відповідача до ГУ ДСНС України у Київській області у Київській області надано не було.
Уповноважені представники відповідача пояснили суду, що виявлені під час перевірки порушення станом на даний час вже частково усунені, інша ж частина на стадії виконання.
Відповідно до приписів частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
В судовому засіданні, 01.09.2020 судом було здійснено вихід до нарадчої кімнати, та на підставі частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судом було поновлено судовий розгляд для з'ясування обставин щодо предмету позову, зокрема для з'ясування обставин, яку саме будівлю позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи).
Так, присутній у судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що предметом позову є часткове зупинення експлуатації адміністративної будівлі Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Гейсиське» (ідентифікаційний код 30830919) зареєстровано в якості юридичної особи 06.02.2001, 20.01.2006 внесено запис до Єдиного державного реєстру за № 13471200000000284, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2020 № 1006336667, який наявний у матеріалах справи.
18.11.2019 ГУ ДСНС України у Київській області прийнято наказ № 1246 «Про проведення позапланових перевірок» відповідно до якого встановлено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки. У вказаному наказі у пункті 3 переліку підприємств, які підлягають перевірці визначено об'єкт перевірки: ПСП «Гейсиське»: Київська область, Ставищенський район, с. Гейсиха, вул.. Радянська, 42.
На виконання вказаного наказу видано посвідчення від 18.11.2019 № 10271 на проведення заходу державного нагляду (контролю) Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське». Згідно з даними вказаного посвідчення у період з 19.11.2020 по 20.11.2020 провідним інспектором СТЮ УЗНС ГУ майором служби цивільного захисту Францішко А.О., провідним інспектором Володарського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Першко М.О. буде проведено перевірку виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 30.05.2019 №45. Щодо усунення порушень виявлених при проведенні планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 20.11.2019 № 111 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки (далі - акт перевірки).
Зі змісту акта перевірки, який наявний у матеріалах справи № 320/1532/20, вбачається, що в ході проведеної перевірки позивачем виявлено тридцять вісім порушень Приватним сільськогосподарським підприємством «Гейсиське» правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу для життя та здоров'я людей.
Як було встановлено судом, у період з 24.06.2020 по 25.06.2020 ГУ ДСНС у Київській області було проведено позапланову перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське».
За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.06.2020 № 32 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки (далі - акт перевірки).
Зі змісту акта перевірки, який наявний у матеріалах справи № 320/1532/20, вбачається, що в ході проведеної перевірки позивачем повторно виявлено двадцять два порушення Приватним сільськогосподарським підприємством «Гейсиське» правил пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу для життя та здоров'я людей, а саме:
- в приміщенні ферми за наявності 20 і більше голів худоби не застосовується груповий спосіб прив'язування, який забезпечує під час пожежі швидке звільнення та виведення тварин із приміщень, чим порушено пункт 8.6.5 Розділ VIII 1 Наказу МАП та МНС від 04.12.2006 N 730/770;
- не проведено розрахунок запасу води з урахуванням гасіння зовнішньої пожежі з тривалістю не менше 3 год, чим порушено пункт 22 розділу ІІ НАПБ А01.001 -2014, Табл.5, п.6.2.13, п. 13.3.2 ДБН В.2.5-74:2013;
- для створення необхідного тиску в системі водопостачання не влаштовано насосну станцію протипожежного водопостачання, чим порушено пункт 22 розділ ІІ НАПБ А.01.001-2014, Розділ ІІ ДБН В.2.5-74:2013;
- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів між приміщенням оператора складу ПММ та складу мастила, чим порушено пункт 2.3 глава 2 розділ III НАПБ А.01.001 -2014;
- для будівель виробничого, складського призначення не визначено категорію, щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, чим порушено пункт 2.9 і лава і 2 розділ ІІІ НАПБ А.01.001-2014;
- не викопано обробляння дерев'яних конструкцій горищ операторської, складу ПММ, складу масла на території складу ПММ, будівлі тракторної бригади та автопарку, будівлі Господарського двору № 1, будівель Току, будівель молочно- тваринницької ферми №1, будівель свинотоварної ферми вогнезахисною речовиною, чим порушено абз. 1 пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014;
- на підприємстві розподільчі електрощити не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами , чим порушено пункт 1.16 глава 1 розділ IV НАПБ А.01.001-2014;
- не виконано захист будівель, свинотоварної ферми від прямих попадань блискавки і і вторинних її проявів, а також не проведена перевірка та ремонт існуючих контурів на території всього підприємства відповідно до вимог ДСТУ В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд, чим порушено пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;
- до розгляду не представлено акти прийняття в експлуатацію системи блискавкзахисту, чим порушено п. 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 н. 9.2.6 ДСТУ Б.В.2.5-38:2008;
- до розгляду не представлено паспорти заземлювачів системи блискавкозахисту, чим порушено п. 1.21 розділу IV НАПБ А.01.001-2014, п. 9.2.6, п. 9.2.7 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008;
- на території підприємства допускається використання електроламп зі знятими ковпаками, чим порушено пункт 1.18 глава 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014;
- приміщення та будівлі підприємства не обладнані системами проти пожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (автоматична пожежна сигналізація), чим порушено пункт 1.2, глава 1, розділ V. НАПБ А.01.001-2014, таблиця А. 1 ДБН В.2.5- 56:2014;
- приміщення та будівлі не забезпечені первинними засобами пожежогасінням згідно вимог, чим порушено пункт 3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014;
- не встановлено знаки місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, чим порушено пункт 3.10 глава 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захист, чим порушено пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ;
- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, чим порушено пункт 3 частини першої статті 20 КЦ3У;
- працівниками не пройдено навчання з техногенної безпеки, чим порушено пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ;
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки, чим порушено статтю 9 ЗУ № 2245-ІІІ;
- працівників об'єкта не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ;
- на підприємстві не проведена оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, чим порушено пункт 3 розділу ІІІ ПТБ;
- на підприємстві не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт, чим порушено пункт 3 розділ ІІІ ПТБ.
Вказаний акт підписаний директором Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське» ОСОБА_1 без зауважень.
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації належного відповідачу об'єкта до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. N 1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч.3 ст.55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).
Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Як зазначено вище, в акті перевірки від 25.06.2020 № 32 встановлено двадцять два порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що ним частково було усунуті виявлені порушення, а саме оформлено загальнооб'єктову інструкцію №30 (протипожежний режим на підприємстві), яким на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) встановлено протипожежний режим.
Наказом №5 від 10.01.2020 «Про забезпечення протипожежної безпеки підприємства - для кожного приміщення об'єкта розроблено та затверджено уповноваженою посадовою особою інструкцію про заходи пожежної безпеки.
Наказом директора ПСП «Гейсиське» 25.02.2019 розроблено та затверджено Інструкцію з охорони праці №39 сторожа про заходи протипожежної безпеки; Інструкцію з охорони праці №40 Охорона праці під час виконання робіт з відходами та пожежонебезпечними матеріалами і шкідливими речовинами.
Наказом № 7 від 10.01.2020 директора ПСП «Гейсиське» «Про створення добровільної пожежної команди» створено добровільну пожежну бригаду.
30.10.2019 ПСП «Гейсиське» та ПАТ «НАСК «Оранта» укладено договіру №-СПД УБ/1358023 обов'язкового особистого страхування членів добровільних пожежних дружин.
Крім того, судом встановлено,що ФОП ОСОБА_2 проведено технічний звіт по вимірювання опору розтішання заземлюючого пристрою електромереж, перевірки опору ізоляції електромереж, перевірки струму короткого замикання петлі «фаза-нуль».
Відповідно до відомостей Акта прийняття в експлуатацію робіт з монтажу пристроїв елелктроблискавки від 27.08.2019 №190827-1/1 ТОВ «АГНІ-112» виконано роботу з монтажу блискавкозахисту.
ПСП «Гейсиське» оформлене повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки.
Відтак, відповідач стверджував, що ним вчинено дії щодо усунення всіх порушень визначених в акті перевірки, та ж частина порушень, яка не виконана, у процесі виконання.
Матеріали справи свідчать, що станом на час розгляду справи відповідачем не усунуто значна кількість порушень, визначених в Акті перевірки від 25.06.2020 №32.
При цому, суд зауважує, що порушення визначені пунктом 12,13 Акта перевірки від 25.06.2020 №32: приміщення та будівлі підприємства не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (автоматична пожежна сигналізація) та приміщення та будівлі не забезпечені первинними засобами пожежогасінням є суттєвим за своєю суттю.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 13.11.2014 №312, визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з'єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов'язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Слід зазначити, що не встановлення сигналізації у будівлі закладу ПСП «Гейсиське» створює потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в будівлі. У зв'язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.
Суд зауважує, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.
У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальним, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Отже, при зберіганні таких умов для працівників будівлі ПСП «Гейсиське» існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на захист людей від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді повністю не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, якою було залишено без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 про повне зупинення Білоцерківської міської лікарні № 1.
Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Приватного сільськогосподарського підприємства «Гейсиське» (код ЄДРПОУ 30830919), за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Гейсиха, вул.. Радянська, буд. 42, а саме приміщень адміністративної будівлі, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаної адміністративної будівлі до усунення порушень №12, 13 зазначених в акті від 25.06.2020 № 32.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 вересня 2020 р.