про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
07 вересня 2020 року м. Київ № 320/5887/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області № Ф-298220-50 від 12.02.2020 на суму 29 288,75 грн. щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема шляхом подання до суду: належним чином засвідчені докази що підтверджують отримання позивачем оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) 02.07.2020, як зазначено позивачем у позові, а в разі їх відсутності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Позивачем у строк визначений судом виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема, надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, де позивач зазначив, що ОСОБА_1 отримав 02 квітня 2020 року рекомендований лист (трекінг листа № 0911710427758) в якому містилась вимога Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (заборгованості) зі сплати єдиного внеску № Ф-298220-50 від 12.02.2020 року на суму 29288,75 грн. Таким чином, згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 p., 02.04.2020 року - це дата отримання позивачем вимоги податкового органу, після якої у ОСОБА_1 з'явилось право оскаржити цю вимогу про сплату внеску у судовому порядку.Але, подання позовної заяви ускладнилось в зв'язку з тим, що оскарження перепало па період дії карантину на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України та автоматичного продовження процесуальних строків.
Розглянувши, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області №Ф-298220-50 від 12.02.2020.
Слід зазначити, що з наданого до суду копії конверта та витягу поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_1 , 02.04.2020 отримав лист від Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області.
Як вбачається з пояснень представника позивача, вкладенням вказаного листа була вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області №Ф-298220-50 від 12.02.2020.
Відтак, з огляду на викладене, можна дійти висновку, що 02.04.2020 позивач дізнався про порушення своїх прав, зокрема прийняття спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки). Отже, десятиденний строк для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) слід обчислювати з даної дати.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255, від 22.04.2020 №291, та від 04.05.2020 №343) установлено з 12.03.2020 по 22.04.2020 на усій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500) установлено дію карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020.
Отже, в силу вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки, у тому числі, строки для звернення до суду.
Відтак, з огляду на ту обставину, що з даним позовом до суду позивач звернувся 08.07.2020 ( у період дії карантину), а нормами Кодексу адміністративного судочинства України було продовжено процесуальні строки звернення до суду, строк звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом не пропущено. Відтак, такий строк не підлягає поновленню.
Разом з тим, позивач подав до суду клопотання про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з карантином.
Дослідивши вказане клопотання, а також враховуючи ту обставину, що позивачем усунено недоліки позовної, суд вважає вказане клопотання необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню з огляду на викладене.
Законом України 18.06.2020 №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, було внесено змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.
Так, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 18.06.2020 №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, в силу положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом № 731-ІХ, тобто 06.08.2020.
Продовження процесуальних строків здійснюється лише за умови звернення особи протягом 20 днів після набрання чинності Закону №731-ІХ, тобто у період з 18.07.2020 до 06.08.2020 (включно), до суду із обґрунтованою заявою про продовження процесуальних строків.
Дослідивши клопотання про продовження строків, суд зазначає, що представником позивача не наведено пояснень та не надано доказів на підтвердження того, що встановлення на території України карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) створює перешкоди для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви чи інших доказів до суду. Лише посилання на встановлення Кабінетом Міністрів України карантину не є достатнім для продовження встановленого судом процесуального строку, оскільки причини пропуску строку мають бути поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи предмет позову, положення статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
2. Витребувати докази по справі від відповідача:
- належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було прийнято оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки);
- письмові пояснення з докази на їх підтвердження щодо періодів згідно яких нараховано єдиний внесок, штраф, пеню у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 № Ф-298220-50 ( з відповідним розрахунком сум за кожен з періодів);
- докази направлення та вручення ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області № Ф-298220-50 від 12.02.2020;
- докази, що підтверджують чи спростовують статус ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
3. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
4. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
5. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.