17 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/6320/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,
за участю: представника позивача - Шахрая М.І.,
представника відповідача - Маланкевича Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
21 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить :
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, що трапився під час навчань 8 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до отримання інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасною випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 8 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти відповідний акт розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 8 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби отримав травму хребта, оскільки вказана травма була отримана під час виконання службових обов'язків, то позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з питання проведення службового розслідування, однак отримав відповідь про відмову у проведенні службового розслідування. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 травня 2020 року на 10:00.
13 травня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-36), в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 5 травня 2020 року №169 у період з 5 до 8 травня 2020 року, з метою з'ясування обставин ймовірно отриманого травмування колишнім військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , проведено службове розслідування. У ході розслідування встановлено, що ОСОБА_1 в своїй позовній заяві викладає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, а саме під час проведення планових навчань 8 червня 2019 року, на полігоні в селі Райки, Бердичівського району, Житомирської області отримав травму хребта, внаслідок чого його постійно переслідував біль у поперековій ділянці, лівій сідниці. задній поверхні лівого стегна, гомілки, оніміння у даних ділянках. Однак відповідач у відзиві заперечує проти того, що травму позивач отримав під час проведення планових навчань 8 червня 2019 року, оскільки вказане суперечить наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 травня 2019 року №230 та наказу військової частини НОМЕР_1 від 29 травня 2019 року №15, на який саме позивач і посилається, оскільки згідно зазначених наказів, навчання у вигляді тактичних занять та стрільб проводились у період з 4 червня 2019 року до 6 червня 2019 року, крім того 8 червня станом на 2019 рік - припадав на суботу (вихідний), а по вихідним вищезгадані заняття в ході навчання не проводяться. Крім цього відповідачем зазначено, що позивач, на той період часу старший сержант ОСОБА_1 згідно графіку службового навантаження (а.с.43) 7-9 травня 2019 року був на вихідному.
Також, відповідач посилається на те, що обставини зі слів позивача отриманої травми, то його доводи дещо відрізняються від пояснень осіб, які безпосередньо приймали участь під час проведення тактичних занять, а саме позивачем зазначено, що під час навчань на полігоні в селі Райки, Бердичівського району, Житомирської області, по сценарію навчань ОСОБА_1 мав був переносити колегу, в ході допомоги (у вигляді переносу на собі) його нога «попала у ямку», він спіткнувся, тримаючи на собі колегу, відчув різкий біль у попереку, але виходячи з пояснень свідків, яких позивач вказав у своєму клопотанні від 21 квітня 2020 року та які б могли, з його слів, підтвердити час та обставини його травмування, встановлено наступне:
по-перше, на момент проведення тактичних занять на території військового стрільбища та прилеглій до нього території, під час просування по лісистій місцевості, на той час старший сержант ОСОБА_1 разом з сержантом ОСОБА_2 допомагали, узявши під руки, відстаючому від загального строю солдату ОСОБА_3 (перша суперечність);
по-друге, ніхто із свідків, котрі перебували на тактичних заняттях факту падіння, травмування ОСОБА_1 не бачили (друга суперечність);
по-третє, впродовж проведення тактичних занять та навчальних стрільб жодних нарікань та скарг на стан здоров'я від ОСОБА_1 на адресу свого безпосереднього командира капітана ОСОБА_4 не надходило, також ОСОБА_1 не звертався за медичною допомогою до старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_5 , котрий згідно наказу командира частини виконував обов'язки чергового фельдшера. Старший керівник стрільб та навчань заступник командира частини майор ОСОБА_6 також не підтверджує факт травмування та надходження скарг на стан здоров'я особового складу, котрий залучався до занять 6 червня 2019 року (третя суперечність).
В процесі розслідування встановлено, що позивач дійсно залучався до занять, що проводилися 6 червня 2019 року на території села Райки.
Щодо самої травми, то зазначені в медичній документації діагнози не являються травмою та підпадають під клас захворювань нервової системи, відповідно то МКХ-10, на підставі Національного класифікатора НК 025:2019 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я».
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 27 травня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 24 червня 2020 року на 10:00 у зв'язку із наданням позивачу часу для подачі уточненого позову, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 27 травня 2020 року (а.с.47-48).
11 червня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява (а.с.50-54), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Військові частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, що трапився під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки, Бердичівського району, Житомирської області, який призвів до отримання інвалідності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки, Бердичівського району, Житомирської області, який призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та отримання інвалідності ОСОБА_1
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти акт розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області.
24 червня 2020 року представником відповідача додано до матеріалів справи матеріли проведеного службового розслідування (а.с.57-78).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 24 червня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 5 серпня 2020 року на 15:00 у зв'язку із задоволення клопотання представника позивача про виклик свідків, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 24 червня 2020 року (а.с.79-80).
У судовому засіданні суд ухвалою від 5 серпня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи на 17 серпня 2020 року на 11:00 у зв'язку із необхідністю витребувати від позивача додаткові докази, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 5 серпня 2020 року (а.с.102-104).
13 серпня 2020 року позивачем на адресу суду надіслано копії листків профілактичного огляду з 2013 року до 2019 року (а.с.106-113).
У судовому засіданні 17 серпня 2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з у рахуванням поданих уточнень та доводів позовної заяви.
У судовому засіданні 17 серпня 2020 року представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з урахуванням заперечень, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Національній гвардії України, на фінансовому забезпеченні перебував у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 березня 2020 року №7 о/с позивач звільнений у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.9).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 7 квітня 2020 року №71 виключений зі списків особового складу всіх видів забезпечення (а.с.10).
Як зазначає позивач, під час проходження військової служби при виконанні службових обов'язків, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, а саме під час проведення планових навчань 6 червня 2019 року, на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області він отримав травму хребта. Внаслідок цієї травми його постійно переслідував біль у поперековій ділянці, лівій сідниці, задній поверхні лівого стегна, гомілки, оніміння у даних ділянках.
8 червня 2019 року через різкий біль позивач не зміг піднятися з ліжка, звернувся до лікаря і був госпіталізований до неврологічного відділення ДУ ТМО УМВС України в Житомирській області, де перебував на стаціонарному лікуванні з 10 червня 2019 року до 24 червня 2019 року (виписка із картки стаціонарного хворого №791 від 24 червня 2019 року (а.с.15).
Після цього, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, 26 листопада 2019 року у Центральному госпіталі МВС України позивачу проведено операцію: транспедикулярна стабілізація сегменту L5-S1 хребців, видалення грижі м/х диску L5-S1 ліворуч (виписка із медичної картки стаціонарного хворого №11836 від 4 грудня 2019 року (а.с.16).
4 березня 2020 року Військово-лікарська комісія державної установи «ТМО МВС України по Житомирській області» за розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 №31 від 12 лютого 2020 року на підставі статей 64-Б, 23-Б, 4-Г, 52-Г, 54-Г, 67-Г графи 11 Розкладу хвороб (наказ MO України №402 від 14 серпня 2008 року), визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №23/3-і від 4 березня 2020 року (а.с.22).
Cтаття 64-Б графи II Розкладу хвороб - це ураження міжхребцевих дисків.
Внаслідок хвороби позивач втратив 30 відсотків працездатності і йому 30 березня 2020 року встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаною з проходженням військової служби (Довідка МСЕК від 30 березня 2020 року серія 12 ААА №045943 (а.с.12) та довідка МСЕК від 30 березня 2020 року серія 12 ААВ №015401 а.с.11).
Позивач 11 лютого 2020 року звернувся з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 про проведення розслідування (а.с.13).
На вказаний рапорт Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь №1/47-242 від 5 березня 2020 року в якому відмовлено у проведенні службового розслідування через неможливість встановлення дійсного часового моменту набутої хвороби та пов'язати із виконанням службових обов'язків під час проходження військової служби, що суперечить вимогам наказу МВС України від 27 березня 2002 року №1346 (а.с.14).
Вважаючи такі дії Військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що порушують право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №2232-ХП порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 21 Закону України від 13 березня 2014 року №876-VII «Про Національну гвардію України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов'язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в у мовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за №83/7404, затверджений порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок №1346).
Відповідно до пункту 2.1 частини 2 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.
Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.
Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Згідно з пунктом 2.2 частини 2 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до пункту 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 (НТ) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5 (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 (НТ) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Положення пункту 3.9 Порядку №1346 встановлюють, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час:
- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;
- проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах.
Отже, з наведених норм вбачається, що розслідуванню підлягають травми та раптові погіршення здоров'я. Комісія за результатами розслідування може дійти висновку, що нещасний випадок трапився під час проходження служби, а може дійти висновку, що він не пов'язаний з проходженням служби.
Зі слів позивача, він травмувався під час проходження військової служби при виконанні службових обов'язків, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №15 від 29 травня 2019 року, а саме під час проведення планових навчань на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області.
Так, позивачем зазначено у позовній заяві, що 6 червня 2019 року він виконував свої службові обов'язки за режимом роботи підрозділу, а саме: згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 перебував на навчаннях на полігоні в селі Райки Бердичівського району Житомирської області. Під час навчань колезі позивача ОСОБА_3 стало зле. Оскільки вони рухались по пересічній місцевості, позивач зняв з колеги бронежилет 5 класу та одягнув його на себе (приблизно 12 кг). Таким чином позивач одягнув на себе два бронежилети. Сержант ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_3 автомат та ніс його разом зі своїм автоматом. Позивач з ОСОБА_2 взяли під руки ОСОБА_3 і допомагали йому рухатись вперед. Фактично, майже несли його. Як стверджує позивач, під час pуху його нога потрапила в ямку, він спіткнувся і відчув різкий біль у попереку на який одразу не звернув увагу. Про різкий біль у спині позивач відразу повідомив колегам коли вони дісталися до точки призначення. Цей випадок, на думку позивача, спричинив травмування хребта та у подальшому призвів до оперативного втручання та інвалідності.
Свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка влітку 2019 року перебувала на навчаннях. Пересувались з точки А до точки Б, надійшла команда повертатись до точки призначення. Він з ОСОБА_1 були у групі, що відстала, оскільки допомагали колезі ОСОБА_3 , якому стало погано, він не міг самостійно пересуватись. Він разом з ОСОБА_1 взяли під руки ОСОБА_3 та вели метрів 300 до пункту призначення. Не пам'ятає точно яким чином пересувались, бігом чи кроком, але прискорено. Повідомив, що він взяв автомат ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 взяв бронежилет, який важить близько 10-15 кг. Свідок ОСОБА_2 повідомив також, що ОСОБА_1 поскаржився на біль у спині у точці призначення, однак він не надав цьому великого значення, оскільки після навчань у всіх щось болить. Через місяць, після навчань на полігоні ОСОБА_1 пішов на лікарняний.
Свідок ОСОБА_7 який проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , повідомив, що також був серед групи солдат під час переміщення ОСОБА_3 . Скарг на здоров'я від ОСОБА_1 не було, і у день навчань також. Рухались прискорено, не бігли, оскільки бігти було важко, пересувались польовою дорогою на якій є ямки та виїмки. Коли прибули до точки призначення, поруч з ОСОБА_1 не знаходився, тому відповідно не міг чути від нього скарг на біль. Щодо стану здоров'я ОСОБА_1 дізнався через місяць, при зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що ймовірно пошкодив спину під час навчань.
Свідок ОСОБА_8 , який проходить службу у В/ч НОМЕР_1 , про скарги на здоров'я від ОСОБА_1 почув через тиждень. Під час того як допомагали пересуватися ОСОБА_3 скарг від ОСОБА_1 не чув.
Допитаний судом свідок ОСОБА_3 повідомив, що проходить контрактну службу, під час перебування на полігоні була команда про біг до кінцевої точки, йому стало погано і він не зміг продовжувати рух, автомат передав ОСОБА_2 , а бронежилет (приблизно 6-8 кг) передав ОСОБА_1 . Про біль у спині ОСОБА_1 поскаржився у точці призначення, під час пересування скарг не чув.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Позивач звернувся з рапортом від 11 лютого 2020 року до командира Військової частини НОМЕР_1 про проведення розслідування.
У даному випадку, командир Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до пункту 3.5 Порядку №1346, одержавши повідомлення про нещасний випадок мав організувати його розслідування.
Однак, у задоволенні рапорту позивача про проведення розслідування нещасного випадку було відмовлено.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач, відмовивши у проведенні службового розслідування, порушив вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача, що виразилися у відмові в проведенні розслідування нещасного випадку та зобов'язує розслідувати його.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання скласти акт розслідування нещасного випадку та формулювання у позовних вимогах звороту, що він призвів до різкого загострення хвороби, часткової втрати працездатності та інвалідності, суд вважає їх передчасними, оскільки за результатами розслідування комісія самостійно має дійти висновку чи мав місце нещасний випадок під час проходження служби та з чим він пов'язаний.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ ( НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Військові частини НОМЕР_1 , що виразилися у відмові ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 під час навчань 6 червня 2019 року на полігоні у селі Райки Бердичівського району Житомирської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 07 вересня 2020 року.
Суддя Д.М. Гурін